„Политика то уметносц можлївого”

автор мирослав задрепко
781 Опатрене

Сербска лїстина вошла до новоформованей влади Косова на чиїм чолє Рамуш Харадинай, чловек за хторим Сербия розписала медзинародну потернїцу пре злодїйства на Косове под час войни концом прешлого вику. Предсидатель Сербиї Александар Вучич гварел же потримує уход Сербскей лїстини до косовскей влади, алє источашнє твердзи и же держава нє меня одношенє ґу Харадинайови хтори остава обвинєни воєни злодїй.

На одредзени способ то ситуация хтора превозиходзи и вельо раз цитирану дефиницию политики хтору дал Ото фон Бизмарк кед гварел же политика уметносц можлївого. Єдноставно, цалком нєвироятно же припаднїки народу чия держава розписала потернїцу за даким пре злодїйства над тим истим народом, уходза до влади зоз тим чловеком и за таке дацо маю потримовку шефа и институцийох держави хтора тоту потернїцу розписала. То наисце превозиходзи гранїци можлївого. З другого боку, тото же Харадинай и косовски Серби нашли заєднїцки язик и порадзели ше о потримовки за його владу, заш лєм, гоч як випатра нєвироятно и гоч як ше коши зоз дачию лоґику, випадло цалком можлїве и так кед ше спатри, наисце потвердзує гевтот Бизмарков цицат зоз наслову.

Медзитим, кед ше реално спатри ситуация, факат же Серби у Харадинайовей влади и могло би ше повесц же зоз тим и єден и други бок у пат позициї: Харадинай муши уключиц Сербох до влади кед нє сце нови виберанки, а нє сце их, а Серби муша буц у влади кед ше сцу вибориц за даяки свойо интереси. И єдни и други вицагли зоз актуалней ситуациї кельо могли, а и Беоґраду (ище єден парадокс), баржей на власци одвитує коалиция коло Харадиная як Самоопредзелєнє, кед нїч инше, вец пре розгварки у Бриселу.

Кед би опозиция була орґанизованша и кед би мала лєм кус енерґиї, и єй би тота ситуация одвитовала, понеже ше власц, реално, „напеналєла” зоз потримовку Сербскей лїстини. Медзитим, така яка є, шицко прейдзе без велькей лярми. Кед уж споминам лярму, ниа ище єден парадокс у смислу уметносци можлївого: анї националисти нє вишли на улїцу пре уход Сербох до Харадинайовей влади. Е, тераз, чи то прето же им нє завадза така одлука, лєбо им дахто потолковал же им нє ма цо завадзац, то уж сами заключце.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ