Прелєтла децения

автор фес
1.2k Опатрене

На инициятиву о. Романа Миза, пред дзешец роками, у Новим Садзе обновене хорске шпиванє. Тоту подїю нєшкайши Хор „Гармония” трима за свой родзени дзень. Означи го з концертом у новосадскей Синаґоґи.

Хорске шпиванє медзи Руснацами у Новим Садзе ма длугу традицию, а за його найплоднєйши роки велї беру давни, седемдзешати роки прешлого вику. Шпивало ше и дзеведзешатих, кед лєм на хвильку ожита тота културна активносц. После того настава длуга пауза.

Пред дзешец роками о. Роман Миз надумал тоту паузу претаргнуц,

и насампредз пре церковне шпиванє пробовал обновиц хор. З помоцу тедишнєй дириґентки Сузани Ґрос Маркович, отримана перша проба и хор почал жиц. Теди є наволани „Хор церкви св. Апостолох Петра и Павла и РКПД” , а о штири роки меня назву и постава „Гармония”.

Ґрос Марковичовей ше удава позберац коло трицец стаємних членох и кед ше зна же векшина члени нє були музично образовани, була то пекельна робота, алє полна ентузиязму. Уж о два-три мешаци хор мал свой перши наступ у Руским Керестуре. Хористи шведкове же було крашнє и робиц, и шпивац, госцовац и путовац. Сузана верела же гармония у живоце барз важна, и так ю и у хору пробовала запровадзиц. Паноцец Миз ше цешел же репертоар вше богатши, а хор квалитетнєйши.

Мария Мандич

Мария Мандич

Перши наступи памета и Мария Мандич, єдна з хористкох хтора медзи першима зашпивала алтовски часци композицийох. 

 – Вше зме патрели на паноца же цо пове, вон бул перше и єдине мерадло одшпиваного – памета Мария хтора почала ходзиц на хор  вєдно зоз своїма пайташками Наталию Еделински, Агнету Маслар, Марию Корманьош…

Седем роки Сузана Ґрос Маркович дириґовала з хором, а вец одходзи до иножемства. Гоч було поцерпаня же ше хор годзен розформовац, бо ше и членство помали осиповало, дириґентка Хору Сербского народного театру – Весна Кесич-Крсманович превжала роботу з хором.

ШПИВАЮ И МАЛЖЕНСКИ ПАРИ

За тоти дзешец роки у хору шпивали и аматере и професионалци, и приятелє и малженски пари, даєдни ше затримали кратши час, други  ту од його снованя. Так перши пейц роки у нїм запаметани брилянтни гласи Йосифа Поки, Зденки Орос, шестрох Олеяр, двох Єленох, єдней Ґабриєли, Кевеждия и велїх други… Остатнї пейц роки у нїм шпивала и єдна Желька, та Драґана и ище вше шпива малженска пара Матанович.

Мария и Велимир (Бука) ше хористом приключели пред кус вецей як пейцома роками. Мария од давна шпива у хору, найдлужей була у Хору „Светозар Маркович” хтори бул надалєко познати по високим квалитету шпиваня, док Велимир почал у истим хору шпивац аж теди кед ше славело його 50-рочнїцу. Пошвидко хор престал з роботу.

Музично подковани, Бука нє шпивал у хорох, то, гвари, робели його родичи, баба, дїдо…. (його мац позната оперска шпивачка Ирина Давосир Матанович).

– После бешеди з о. Мизом, и Мария и я почали шпивац, озда, думам себе и ґени преробели… А, шпиваме прето же любиме, и ниа, ту зме цали час, дружиме ше, кеди-нєкеди путуєме – гвари Матанович хтори шпива и у Хлопскей ґрупи, док ше Мария стара о иншим, нє менєй важним.

Мария Матанович

Мария Матанович

Велимир (Бука) Матанович

Велимир (Бука) Матанович

– Муши хтошка превжац на себе членарину, бешедовац и о проблемох бо, гоч хор ма свойого руководителя, указало ше же то вецейраз нє досц – гвари Мария хтора педантно водзи евиденцию о шицким, та аж и о нових женских шматох.

– Паноцец Миз уж вше ридше з нами, похорює… Правда, вельо себе кладол на хрибет док бул ище парох, старал ше и о нас, та и дзень-нєшка на нас нє забува. Тераз нас за рочнїцу и поновел зоз сукнями. Я вец тота хтора кончим, виберам материял, зволуєм шивачки итд. – приповеда Мария.

ВОЙВОДИНА У МАЛИМ

„Гармония”, хор грекокатолїцкей церкви и РКЦ-у, и водзи ше же є руски хор, гоч у нїм лєм трецина Руснаци. Прето є як „Войводина у малим”, мултикултурална и мултиконфесийна, з представителями 11 националних заєднїцох. Велїх вецей нєт у хору, алє анї медзи нами, а єдна з нїх и спомнута Зденка, познати Славолюб Коцич, Мария Корманьош… Останю занавше з „Гармонию” у памяткох, на фотоґрафийох и знятих ЦД-ох…

„Гармония” нєшка ма коло двацец членох хтори два раз до тижня поряднє ходза на проби. На своїм репертоару маю рижнородни композициї хтори обновюю, и вше ошвижую з новима композициями.

Дириґентка Весна у „Гармониї” озбильно роби з хористами. Дзекуюци  єй богатому искуству як хорского дириґента, педаґоґа и фаховца, алє и шицким хористом, „Гармония” нєшка слави, гоч нє вельки – красни ювилей.

ГОСЦИ И ДОМАШНЇ

Хор на своїх наступох нє раз ма и госцох – солистох, а єдна з нїх и Свитлана Декар, примадона СНТ-а. Нєшка Хор „Гармония” ма своїх солистох – Ану Римар и Якима Гаргая. З часу на час хору ше як помоц придружи и Камерни хор „Класика нова” составени з вибраних членох оперского хора СНТ у Новим Садзе, хтори з нагоди ювилея, як и Свитлана, буду шпивац на концерту. Окрем нїх и Хлопскей ґрупи, Новосадянє привитаю и Хор „Розанов” з Дюрдьова.

ЗДАЛИ ШЕ НА ОБИЧАЙ

У Хлопскей шпивацкей ґрупи „Фантє” шпиваю осемцме хлопи – штирме хлопи з „Гармониї” и штирме зоз словенского хору „Кредарице”. Кед треба шпиваю єдним, кед затреба – другим…  И нє лєм тото. И нашо даскельо хористи, Руснаци, єден час шпивали у „Кредарицох”, та вец и вони вше у „Гармониї” крашнє привитани.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ