НОВИ САД – У рамикох 100-рочнїци Велькей народней скупштини котра ше одбула у Новим Садзе, 25. новембра 1918. року, а на хторей предшедал грекокатолїцки парох Нового Саду, протоєрей Йован Хранилович, вовторок, 19. юния, у Културним центре Нового Саду отримане преподаванє: „Час препороду: Руснаци и стварянє Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох – Югославиї”.
На сербским язику, преподаванє отримали проф. др Янко Рамач, проф. др Яков Кишюгас, академик Юлиян Тамаш, проф. др Дюра Гарди, писатель и публициста Дюра Латяк, а модератор програми бул писатель Михал Рамач.
На початку Михал Рамач пречитал поздрави и потримовку тому преподаваню апостолского еґзарха за грекокатолїкох у Сербиї кир Георгия Джуджара, хтори пожадал же би наш народ предлужел драгу добрей традициї предходного периоду.
Рамач тиж пречитал пригодни думки Гавриїла Костельника з нагоди значних подїйох пред сто роками, маюци у оглядзе и снованє Руского народного просвитного дружтва (РНПД) 1919. року.
По Рамачових словох, Руснацох теди було коло 12 000, а у новей держави 20 000, та прето и бул 21 делеґат на Велькей народней скупштини. Руснаци нє мали нїяку политичну орґанизацию, алє мали священїкох, учительох, даскелїх правнїкох и чували свою традицию и интеґритет, медзи иншим, у своїх новинох и Народним календаре.
Професор др Янко Рамач здогаднул же Руснаци до тих крайох доселєли у трох габох од 18. вику и представел розвой националней свидомосци, як и моцнєнє асимилациї славянских народох, та и Руснацох. Наприклад, пошлїдок бул уводзенє мадярского язика до дружтвеного живота.
– Руснаци у Бачкей похопели дзе то водзи. На проблем мадяризациї их спозорйовали их и священїки Крижевскей епархиї. Концом 19. вику часц рускей интелиґенциї ше вше баржей обраца ґу Руснацом у Галициї. Приходзи Володимир Гнарюк, як гварене, наш Вук Караджич, хтори позберал руску интелиґенцию – гварел др Рамач.
Шлїдуюци преподаватель проф. др Дюра Гарди потвердзел же Руснаци дали вельке доприношенє историйней одлуки 25. новембра 1918. року, на Велькей народней скупштини.
– Руснаци у живоце зоз Сербами вельо здобули. Гвари ше же зме мали 21 делеґата, а я у виглєдованьох нашол 17 мена. Нєдоставаю ище штири, и то би требало виглєдац – гварел др Гарди.
По його словох, 1918. року Руснаци дзвигли руку за присоєдинєнє Войводини Кральовини Сербиї. Од делеґатох, дзепоєдних наградзел краль Александар и держава. Професор Гарди тиж присутних поинформовал, медзи иншим, и о значносци и улоги Дюри Биндаса, Андрея Лабоша и Йована Храниловича.
У своїм викладаню проф. др Яков Кишюгас акцентовал важносц образованя и розвой конфесионалних школох на народним язику, а вец державних школох на актуалним державним язику. По його словох, у новей держави створени нови можлївосци и пришли до вираженя людзе з амбициями.
Акедемик Юлиян Тамаш бешедовал як Руснаци остали розшати у новоформованих державох и церпели уплїви рижних державох, з тим же их Крижевска епархия зєдиньовала. Вон презентовал розвой литератури, з тим же важни искри у нєй запалєл Гавриїл Костельник.
– „Идилски венєц” вишпивани дзекуюци познаваню коломийки и Шавченкових дїлох, и то цошка єдинствене у швеце – гварел Тамаш и заключел же Руснаци дїйствую на хасен держави Сербиї.
Публициста Дюра Латяк мал викладанє на тему „Улога Дюри Биндаса у националним препороду Руснацох у Бачкей и Сриму” у хторим наглашел йово важносц у нових идейох заєднїцтва.
Преподаваня заключел Михал Рамач зоз словами же зме у тедишнїм чаше мали мудрих и добрих вождох, та ше наздаваме же их будземе мац и убудуце.
Орґанизаторе преподаваня Национални совит рускей националней меншини и його Роботне цело за науку, котре заступа Йовґен Мудри, и Културни центер Нового Саду.