Понеже 24. авґуста того року од Аґенциї за привредни реґистри достали Ришенє о єй снованю, практично то службени датум снованя новей задруґи у Руским Керестуре з назву „Керестурска паприґа”. Шедзиско Задруґи у обисцу Душици Орос (Партизанска 19/А), котра менована за директора Задруґи.
Идея о потреби снованя даякей форми правней особи хтора би ше занїмала з паприґу (и другу желєняву) у Руским Керестуре присутна можебуц и дзешец роки, а остатнї пейц ше о тим бешедовало вельо интензивнєйше, так же конкретни крочай бул снованє тей правней особи у форми Землєдїлскей задруґи, з меном „Керестурска паприґа”, гварел за нашо новини єден з єй сновательох и предсидатель Скупштини задруґарох Владимир Варґа.
– Здруженє паприґарох остава и надалєй, воно як даяка перша ґарадича ґу тей Задруґи, алє прето же є здруженє гражданох, а нє правна особа, нє може кончиц одредзени активносци, насампредз нє може тарґовиц. Хасен Здруженя барз видно остатнї даскельо роки, Задруґа и Здруженє буду цесно повязани, бо то шестрински орґанизациї, исти людзе и у єдним и у другим. Най так повем, тото цо нє може поробиц Здруженє, пороби Задруґа, и процивно, так же най людзе нє думаю же зоз снованьом Задруґи гашиме роботу Здруженя паприґарох – потолковал Владимир Варґа.
ТАРҐОВИЩЕ БУДЗЕ ПРЕСУДНЕ ЗА ШАЦА
Як гвари, Задруґа може, и будзе, орґанизовац и продукцию и предаванє паприґи и другей желєняви. Будзе ше робиц на кооперантским принципе з кооперантами прейґ контраченя продукциї, цо подрозумює бранє репроматериялу за готови пенєж, чи з плаценьом у продукциї на єшень, як цо ше то роби за жито, сою, слунечнїк… Визначує же Задруґа за своїх кооперантох одроби и шицко цо им будзе потребне коло реґистрованя польопривредного ґаздовства, коло порадох и конкурованя за субвенциї хтори парасти можу хасновац, у набавяню нових машинох, доходзеню до даяких других субвенцийох, односно и у тим им будзе на розполаганю.
– За початок починаме з паприґу, алє рахуєме же нам то нє будзе єдина култура. Увидзиме цо нам ше шицко понукнє як интересантне, бо шицко за цо найдземе тарґовище, можеме садзиц. А у Керестуре, слава богу, шицко може роснуц – гвари Варґа, додаваюци же уж направели контакти з професорами з Польопривредного факултету у Новим Садзе, з директором Фаховей польопривредней служби у Зомборе Владимиром Сабадошом, з Польопривредну фахову службу у Вербаше о фахових порадох. Як перши крочай у тим будзе анализованє жеми паприґарох/заградкарох, орґанизовано и туньше.
ПЛАСТЕНЇКИ ЗА КВАЛИТЕТНУ ПАПРИҐУ
Осучасньованє и унапредзованє заградкарства у Руским Керестуре тиж будзе єден з главних задаткох у роботи Задруґи „Керестурска паприґа”:
– У валалє уж маме вельки поверхносци под паприґу, та Задруґи циль роздумовац голєм пейц роки напредок. Тераз ше паприґу хова на отвореним полю, а идея задруґарох же би ше помали преходзело на єй продукцию у пластенїкох и склєнярнїкох, насампредз у заградох, же би цали рок було швижей и паприґи, а тиж и другей интересантней желєняви. Можебуц час за садзенє нє лєм барз квалитетней конзумней паприґи, яку Керестурци тераз найвецей продукую на полю, а помали ше на отвореним преруцовац на продукцию паприґи за индустрию. З тим бизме вецей робели на квантитету, нє лєм на квалитету, а квалитетну паприґу вецей ховац у завартим. Бо, хладзальньом и преробйовачом драга тота наша квалитетна паприґа, баржей ше опредзелюю за ткв. другу класу, а за першу класу паприґи будземе находзиц других купцох, котри ю и заплаца. У даяким наступним периодзе, як Задруґа плануєме мац и даяки свойо поверхносци под паприґу, цо будзе и одредзена сиґурносц же годно випочитовац контракти хтори будземе мац спрам хладзальньох и преробйовачох желєняви – гвари Варґа.
– Рихтаме потребну документацию же бизме конкуровали за 50 000 еври хтори дава министерство без портфеля, хторе водзи министер Милан Кркобабич. Приложиме и вецей препоруки за нас од фахових польопривредних службох, еминентних професорох, од Општини Кула, же зме интересантни и потребни, та увидзиме, наздаваме ше же ту будзе места и за нас. Сиґурно же субвенциї за задруґи єст з рижних жридлох. Праве у тим єй предносц у одношеню на Здруженє паприґарох – же як правна особа за средства може конкуровац вшадзи дзе и реґистровани польопривредни ґаздовства и ту будземе глєдац способи за финансованє одредзених стварох. Же бизме людзом, кооперантом оможлївели цо нїзши цени репроматериялу, а векши одкупни цени, односно заробок. Кед як Задруґа достанєме субвенциї, вец шор же би и нашо будуци кооперанти мали цо лєпши условия – гварел Владимир Варґа, додаваюци на концу же ше спатраю, лєбо буду, на искуства подобних задруґох у Войводини и Сербиї зоз хторима уж запровадзели контакти, аж и у напряме уключованя до вивоженя паприґи до Русиї.
КОНКУРСИ ЗА ЗАГРАДКАРОХ
Зоз Здруженя паприґарох и Задруґи информую шицких заградкарох и других польопривреднїкох же у Покраїнским секретарияту за польопривреду тирва други конкурс за врацанє уложених средствох до системох залїваня „капка по капку” (цивкох), з хторим ше враца 60, односно 70 одсто уложених средствох. Конкурс тирва по 15. септембер. Тиж так, до 15. октобра у дїловних банкох хтори даваю кредити за польопривреду мож вжац кредити по вигодних, субвенционованих каматних стопох. Шицки заинтересовани за врацанє средствох за цивки за залїванє, лєбо за бранє кредитох, пре подробнєйши толкованя, алє и помоц при конкурованю, можу ше обявиц до Здруженя паприґарох, лєбо до подприємства „Юарбис”.