Продукция меду, кед ше роби на велько и длуго роки, може принєсц наисце красни заробок, алє на початку, як и до каждей роботи потребне уложиц средства, сцерпеня, знаня и вельо труду же би ше розробело роботу.
Коцурец Желько Сабо, уж даскельо роки ше занїма зоз продукцию меду и дзепоєдних продуктох зоз меду. До тей „сладкей роботи” вошол цалком случайно, а нєшка з нїм роби цала фамелия.
– Зоз продукцию меду сом ше почал занїмац пред штирома роками пре свойого сина, котри барз люби єсц меду – гварел Сабо. – Нє могли зме ше лєм накуповац меду, та я ришел же купим кошнїци и сам будзем продуковац мед.
Купел сом, за початок, три кошнїци, котри коштаю коло 120 евра по кошнїци. Значи, треба коло 40 000 динари, алє мож найсц, розуми ше, и драгши и туньши, завиши од старосци кошнїци, а того року сом дошол до седем кошнїцох. Повязал сом ше зоз пчоларами котрих сом познал у Коцуре, алє и на роботи и за початок сом достал конструктивни совити и нє мал сом векши проблеми – здогадує ше Желько.
ЕДУКАЦИЯ БАРЗ ВАЖНА
У озбильнєйшей роботи, нє мож обстац сам и без едукациї. Желько през жиму ходзи на преподаваня о пчоларстве, а кед ше почал занїмац зоз тоту роботу, ментор му бул Микола Шанта зоз Коцура, котри уж роками ма пчоли.
Попри тим, Желько член Союзу пчоларских орґанизацийох Сербиї и пчоларского здруженя у Вербаше, од чиїх членох вельо того дознал и научел о продукциї меду.
– У рою пчолох кажда ма одредзени задаток и точно ше зна же цо хтора роби – потолковал Сабо. – Я мам краньски пчоли и вони мирни, за нашо краю су барз добри. У рою пчолох єст пчоли котри щица кошнїцу, цо розноша воду, цо збераю мед, тоти цо чуваю мед у кошнїци и важне же би у рою були заступени шицки пчоли.
Рой може заблукац, одлєциц, а и сцекнуц кед нєт достаточно меду у рамикох, а нє добре анї кед єст вельо пчоли у шкатули, бо вец нє маю места и знаю ше вироїц. Муши ше константно водзиц рахунку о тим же би вони мали добри условия за роботу, а то робота скоро през цали рок за єдну особу кед ма вецей кошнїци.
Поведзме за двоїх, 50 кошнїци цалком добра мира, понеже вецей би нє могли. Ми мали седем кошнїци, алє попри тим же я найвецей коло нїх, нє можем попри роботи у полициї сцигнуц, та моя супруга, котра шицко попри мнє научела, и мой оцец ровноправно участвую у тей роботи, та посцигуєме – заключел Сабо.
СЛУНЕЧНЇКОВ МЕД ПРИНОШИ ЗАРОБОК
Саболово потераз барз добре прешли зоз медом зоз слунечнїку, алє продукую и зоз баґрени и лїпи, а Желько гвари же би любел и зоз олєйовей цвиклочки, алє нє ма условия и чежко го достац, а барз є здрави мед.
Почина ше з яри зоз баґрену, потим у юнию ноши кошнїци на Фрушку Гору и там пчоли правя мед зоз лїпи, а през лєто их приноши до коцурского хотару до слученїку, дзе и найвекша продукция.
Окрем за свойо потреби, предаваю и по валалє, алє и ширше. Нє ноша на пияц, алє дома предаю шицко, аж би предали и вецей да маю.
– Ношим кошнїци на польо, до слунечнїку, малинох, а важне же би була цо чистейша поверхносц. Того лєта сом, поведзме, зоз тих кошнїцох достал коло 150 кили меду, цо барз добре. Зоз єдней кошнїци мож виняц од 12 до 15 кили меду одразу. Було би барз добре однєсц кошнїци на Цер, там коло Валєва, або коло Неґотину, алє то вимага же би дахто там коло нїх спал, же би их чувал од крадзи, за цо я нє мам досц условия – визначує Желько и додава же го и у коцурским хотаре тей єшенї окрадли.
КРАДЗА КОШТАЛА ВЕЦЕЙ ЯК ТИСЯЧ ЕВРА
– Боме ми украдли шицки седем кошнїци, вредносци вецей як тисяч евра. Нє нашли зме их ище и нє верим же их найдземе, алє нє одустанєм. На яр купим ознова кошнїци и предлужим дзе ме претаргли, бо ми ше тота робота барз пачи.
Визначел бим и же барз важне мац кошнїци як цо маю и други пчоларе у валалє, зоз котрима ше сотрудзує, бо вец вше можеш пожициц рамик, опрему, алє и предац и купиц даяку часц кед ци захиби. Кед маш даяки окремни, вец велька бриґа докупиц дацо цо одвитує твоєй кошнїци – гвари Сабо.
Добре познате же окрем меду барз здрави и продукти зоз меду котри приноша додатни заробок. Желько продукує и прополис, алє як вон гвари, лєм прето же муши, и потераз нє мал амбициї продуковац дацо друге зоз меду.
ПРАВИЦ ПРОПОЛИС, ЧИ НЄ
– Пополис бим нє правел да нє мушим, так щиро поведзено, понеже то пчолом служи як лїпкаче за рамики, а я кед сцем отвориц рамик, мушим зоз ножиком то зостругац, тот прополис, та вец же бим го нє руцал, бо є барз здрави, помишам зоз алкоголом и тиж предавам. Нє мам амбициї правиц други продукти котри маю мед, як цо то мидла, воск и подобне, бо нє мам анї часу, а и нє жадам мац проблеми зоз людзми.
Знаце як то у валалє, дацо кед познате з искуства же помага за ришованє одредзеного проблему, а йому нє помогло, та бим нє любел же би ми приходзели поносовац ше и же бим ше ище коло того нацаговал зоз людзми – през ошмих гвари Желько.
Тераз период кед пчоли шпя. Од авґуста ше кошнїци и пчоли пририхтує за жимски сон же би наяр вишли и вредно зберали нектар и полен и правели квалитетни мед.
ТРЕБА МАЦ ДОБРУ „ЕКИПУ”
Гоч продукция меду випатра як лєгки заробок и робота котру окончує „хтошка други”, то заш лєм нє так. Окрем купованя кошнїцох, треба купиц и провадзацу опрему – защитни шмати, нож, фуркачку, окурйовачку и провадзиц же хтори места адекватни же би ше там однєсло кошнїци же би пчоли правели цо лєпши мед, алє и рой пчолох муши буц квалитетни и мац добру „екипу”.