Вецейязичносц од проблему постава предносц

автор ред
1.5k Опатрене

Того лєта и на єшень будзе рок як приватизована векшина локалних електронских медийох хтори емитую програму и по руски. Дзепоєдни медиї  добре функционую у нових обставинох, даєдни ше розвиваю, алє єст и проблеми.

Медийна реформа у Сербиї базована на виступаню держави з медийней сфери, односно їх „знїманю” з буджета и приватизациї. Окрем з власних и комерциялних жридлох, финансованє плановане виключно по проєктох, у хторих главни критериюм, як предвидзене, сполньованє явного интереса у обласци информованя. Мали медиї хтори под скарбом локалней самоуправи  емитовали вецейязичну програму, окреме чежко прияли таки обсяжни пременки. Насампредз ше обавало же програма за розщипкани авдиториюм без комерциялного потенциялу же би прицагла увагу приватнїкох, цо би за пошлїдок мало гашенє тих медийох. У дзепоєдних случайох, так и було. У медзичаше, у векшини локалних самоуправох реализовани єден лєбо два круги конкурсох за софинансованє информованя у явним интересу, цо основни инструмент медийней реформи. Тераз ше помали указує же вецейязичносц нє терха, алє аж и компаративна предносц, понеже розписоваче конкурсох на шицких трох уровньох власци – републичней, покраїнскей и локалней, окреме водза рахунку о тей обласци.

ЄСТ ПРОСТОРУ ЗА РОЗВОЙ

Општина Кула нєдавно одобрела софинансованє проєкта у обласци явного информованя чий ношитель ИПЦ „Кула”. Локална фахова комисия тому, нєшка тиж приватному медию , додзелєла 3, 3 милиони динари за проєкт у обласци вецейязичного информованя (сербски, мадярски, руски, українски и нємецки), а 300 тисячи достал проєкт Клик радия за викенд емисию по руски. По обгрунтованю Комисиї, ИПЦ „Кула” найкомплетнєйши понукач проєкта, а Радио Клик, як нови емитер, достал потримовку за пилот проєкт. У першим случаю, арґумент традиция и деценийне присуство у медийним просторе кулскей општини, практичне искуство, технїчна и кадровска компетентносц, а у другим потенциял хтори ма младежски радио.

Главна и одвичательна редакторка ИПЦ „Кула” Миланка Попович гвари же тот медий озбильно похопює нє лєм длугорочну традицию у обласци вецейязичного информованя (нєшка у розличним обсягу ма програму по сербски, мадярски, руски, українски и нємецки), алє и же то значна предносц на конкурсох у обласци софинансованя явного информованя. То видно и по тим же, окрем спомнутого локалного конкурса, вецейязични проєкти того медия достали потримовку и на покраїнским и на републичним уровню, гоч, правда, меншу.

– По проєкту хтори нам прилапени на општинским уровню, у „Кулскей комуни” зме на по два боки звекшали подлїстки по мадярски и по руски, на нашим „Q” радию маме 18 годзини програми на меншинских язикох до тижня, дзе годзина и пол кажди роботни дзень, и два годзини внєдзелю по руски – толкує Миланка Попович, и гвари же у случаю потреби, єст простору за ширенє змистох по руски, насампредз кед слово о радийней соботовей програми. Ґу тому, од єшенї би требало почац порядне емитованє програми кулскей телевизиї, дзе тиж планована програма по руски.logo_ipc_kula

Кед слово о ефектох приватизациї на кулски локални медий, вона гвари же затераз ствари иду на лєпше. Нїхто од занятих нє остал без роботи, обновена технїка и унапредзує ше медийну продукцию. Медзитим, кед слово о проєктним финансованю, и попри тим же ше кулски медий затераз добре знаходзи у тей обласци, Миланка Попович ма зауваги на тот концепт.

– Проєктне финансованє би требало унапредзовац, а нє отримовац роботу медийох. Дакеди, кед зме у кулскей општини мали моцну привреду, медий могол жиц од маркетинґу и рекламох. Буджетске финансованє тиж обезпечовало даяку сиґурносц. Медзитим, барз нє добре кед обстоянє медия завиши чи вам проєкт прейдзе чи нє. Значи, проєктне финансованє добре задумана идея, алє у иншаких обставинох – заключує Миланка Попович. Ґенерално, то заувага велїх медийних професионалцох.

СУЩНОСЦ И ФОРМА

Тиж, мали медиї ше за огранїчени конкурсни пенєж боря з озбильну конкуренцию, односно актерами хтори нє маю тельо искуства у новинарстве, алє зато можу написац лєбо плациц идеални проєкти. Проблем же часто слово о проєктох хтори добри на паперу, а нїґда ше нє реализую у пракси, цо вец загрожує систему информованя на локалу. З другого боку, у уж тераз даскельо отриманих конкурсних кругох указало ше як найлєпше ришенє направиц проєкт хтори ше цо баржей мож опера на основну дїялносц. Так ше почитує форму, алє нє  цалком и сущносц концепту проєктного финансованя хтори за циль ма унапредзенє, розвой и викрок з иснуюцого стану.

Коло того нєт согласносци на медийней сцени. Гоч голєм два од трох актерох – фахово здруженя и державни орґани, потримаю актуалну медийну реформу, нє єднак оценюю способ на хтори ше вона витворює. У „Билей кнїжки” хтору пририхтала Коалиция медийних и новинарских здруженьох спозорене на систематични потупеня форми и сущносци принципох конкурсного софинансованя. На першим месце то нєдостаток примушуюцих мирох же би локални самоуправи, хтори голєм у тей обласци маю вельку автономию, дошлїдно и порядно розписовали конкурси. Обачени проблеми коло критериюмох формованя фахових комисийох хтори одлучую о проєктох и у нєдостаточна транспарентносц поступку и резултатох.

З другого боку, виглєдованє „Мапованє вецейязичних медийох после приватизациї” хторе потримало ресорне Министерство култури и  информованя констатує проблеми, алє акцент баржей на прикладох хтори афирмую тот сеґмент медийней реформи. Ту видно же медиї хтори емитую на вецей язикох, маю нагоду конкуровац по двох основох и проєкти им частейше преходза як медийом хтори емитую лєм програму на векшинским язику.

Обидва виглєдованя визначую же проблеми яки єст на локалних конкурсох, углавним ше нє случую на покраїнским и републичним уровню. Медзитим, ту треба мац на розуме же ше принцип конкурсного софинансованя проєктох у обласци информованя на тих двох уровньох власци применює длужей, та з часом велька часц початних гришкох виправена.

СТАН У ЕТРУ

Вєшенї СО Вербас загашела локалне ЯИП „Вербас”, а з тоту одлуку загашени Радио „Вербас” и ТВ „Бачка”, та престало и информованє на язикох националних заєднїцох, та и по руски, хторе децениями исновало у тим мултиетнїчним штредку. Вербаска медийна сцена и нєшка досц горуца тема кед слово о приватизацийним и постприватизацийним периодзе у явним  информованю на локалним уровню. Свою нагоду пополнїц вербаски етер глєда и ИПЦ „Кула” чий ше радио сиґнал чує и на тим подручу, а дошлєбодзенє за емитованє кулскей телевизиї закрива и тоту општину.

Гашенє вербаских електронских медийох спричинєло крочай назадок, лєбо нови початок, завиши як ше патри – Вербас достал нови друковани медий. Ґрупа искусних новинарох порушала перши реґионални новинки на подручу штредней Бачкей. Тераз „Бачкапресс”, хтори виходзи на два тижнї, информує о подїйох у општинох Вербас, Србобран, Кула и Мали Идьош.

04 backa press– Провадзиме информациї з дружтвеного, културного, привредного живота тих штирох општинох.  Кед зме почали виходзиц пред роком були зме єдини. Тераз маме конкуренцию, а час укаже хто витрима. Од початку у нашей ушорйовацкей концепциї маме задумку же би єден бок бул пошвецени националним заєднїцом хтори жию на тих просторох – Руснацом, Мадяром, Українцом, Чарногорцом – визначела главна и одвичательна редакторка „Бачкапрессу” Любинка Недович и додала же затераз ище чежко преценїц, понеже тот медий тераз полнї рок од снованя, чи у перспективи будзе вецей простору за вистки о националних заєднїцох.

Од снованя 1969. року, Радио Шид емитує програму по сербски, словацки и руски. Нєшка тот медий роби як „Коперникус РТВ Шид”. Гоч було обаваня же чи ше  програми на меншинских язикох отримаю после приватизациї, у першим року роботи у нових обставинох, односно як часц медийней мрежи „Коперникус”, вецейязичносц и далєй заступена у програми шидского радия.  По словох директора Николи Видича, програма на словацким язику зоз єдней годзини до тижня  нєшка звекшана на два годзини. Новинарка хтора пририхтує програму шидского радия на словацким язику Блаженка Дєрчан,  гвари же дзекуюци потримовки Националного совиту Словацох, програма преширена з емисию хтору пририхтую дописователє радио станїцох зоз местох дзе жию Словаци у Войводини. Програма по руски и далєй ше емитує у скорейшим формату – два раз тижньово, стреду и нєдзелю по пол годзини и ту ше затераз нїч нє пременєло.

– По конкурсу локалней самоуправи за информованє по сербски за програму ,,Актуалносци”,  и за програми по словацки и по руски зме достали 1,5 милиони динари. Тиж зме по конкурсу достали и 500 тисячи динари з републичного уровня. Плануєме же би ше од єшенї и подїї з меншинских заєднїцох, окрем на радио габох, емитовало и на телевизиї – гвари директор Никола Видич.

ОБСЯГ ИСТИ, КВАЛИТЕТ ЗМЕНШАНИ

Дакедишнє ЯИП „Бачка Тополя”, односно Радио Реґия и телевизийни канал Експрес и после приватизациї затримал програмну структуру дзе половка програми по сербски, а половка по мадярски, а по пол годзини до тижня емитує ше програму по руски и по словацки. Кажда друга емисия по руски премиєрна, а медзи нїма репризи. Локална самоуправа у Бачкей Тополї аґилна кед слово о конкурсох у обласци явного информованя, а топольска медийна хижа на нїх добре преходзи. Медзитим, як за портал „Комшијске новости” спозорела директорка Корнелиа Мирич Наместовски, квалитет програми зменшпани, понеже зменшане число занятих, насампредз у технїки.

– Мадярска редакция, место 4, тераз ма 2 новинарох, алє зменшанє технїчного кадру найбаржей уплївує на квалитет змистох, окреме у телевизийней програми – гварела Корнелиа Мирич Наместовски.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ