СУБОТИЦА – Министерство просвити, науки и технолоґийного розвою Влади Републики Сербиї орґанизовало вецей трибини о Нарису закона о учебнїкох, а єдна з нїх 8. децембра отримана и на Учительским факултету на мадярским язику у Суботици, на хторей спред Националного совиту Руснацох присуствовала його членїца Мелания Римар.
Попри на сербским язику, у Сербиї функционує образованє и на осем язикох националних меншинох, алє лєм припаднїки трох меншинох маю учебнїки на мацеринским язику за шицки предмети. Ище векши проблем маю школяре у фахових штреднїх школох и дзеци з окремнима потребами, бо учебнїки за нїх нє лєм же нїзкотиражни, алє за даєдни предмети кнїжки анї нє написани – винєшене на трибини.
Учебнїки по руски тиж нїзкотиражни (як и по румунски, горватски и болгарски), так же би у трох основних школох дзе настава по руски порядна, требало хасновац учебнїки истого видавателя, гварене на сходзе. Одлуку о виборе учебнїку на язику єдней националней меншини хтори ше будзе хасновац у шицких школох дзе настава на тим язику приноши Национални совит, на основи опредзелєня наставнїкох за одредзени предмет, а Закон предвидзує и же би национални совити глєдали додатки ґу учебнїком за предмети важни за националну меншину – гварене на трибини у Суботици.
Тиж так, средства за прекладанє учебнїккох видаватель муши обезпечиц од держави и у Законє муши буц ясно написане же держава єднак финансує учебнїки на шицких язикох. З тим и цени учебнїкох муша буц єднаки, без огляду на хторим язику су друковани и кельо коштало прекладанє – поведзене на трибини о Нарису закона о учебнїкох у Суботици.