Дюрдьовчанє представели Руснацох зоз Сербиї

автор сас
1.5k Опатрене

Прешлого тижня члени КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова врацели ше з тродньового госцованя у Польскей, дзе представели Руснацох зоз Сербиї на 19. Медзинародним фолклорним фестивалу народносцох и етнїчних меншинох „Швет под Кичеру” у Леґници. Дюрдьовчаньом у Леґници, котра од Дюрдьова оддалєна коло тисяч сто километри, од 25. юния по 4. юлий домашнї були члени Лемковского ансамбла шпиванки и танцу „Кичера”.

Дюрдьовски ансамбл од 1. по 4. юлий участвовал на другей часци Интернационалного фестивалу, на котрим єденац ансамбли зоз танцом, шпиванку и музику представели свою народну традицию. Фестивал крашели розлични народни шмати, розлични народни крочаї и рухи танцошох. Шицки три днї им були виполнєти з наступами, бо мали шейсц наступи у Леґници и сушедних местох, а участвовали и у дефилеох, вєдно з другима ансамблами на улїцох шицких валалох дзе бул отримани и концерт. Музика и шпиванка ше розбовчовали ширцом валалох. Валалчанє ше часто сцели фотоґрафовац з учашнїками або ше приключовали ґу нїм танцовац.

УПЕЧАТЛЇВЕ РУСКЕ НАРОДНЕ ОБЛЄЧИВО

На госцованю у Польскей Дюрдьовчанох представели танєчнїки з Виводзацкей ґрупи, соло-шпиваче, Дзивоцка шпивацка ґрупа и оркестер КУД „Тарас Шевченко”. Танцовали три хореоґрафиї – „Дюрдьовски мотиви”, „Закарпатски танєц” и „Пред нашима дзверми” облєчени до закарпатскей и рускей святочней шмати, соло-шпивач Марко Радишич шпивал и з Тамару Салаґ и Лидию Кухар вецей руски шпиванки, а шицких провадзел оркестер. Найупечеталївша народна шмата котру Дюрдьовчанє презентовали була женска шветочна руска шмата, широки сукнї котри прицагли найвецей уваги поблики, та часто под час танцу на улїцох приходзели опитац ше же як можу так твардо стац або лєм опипац од якого платна су ушити же ше так блїща.

– На фестивалу шицки учашнїки мали розличну шмату, од дезенох, фарбох, по крой, алє нашо, руски пасово сукнї були найкрасши, бо дзивчата водзели рахунка же би шмата була випейґлана, власи зацагнути.

ших танцох були жридлово народни крочаї, док у других ансамблох було барз вельо стилизовани крочаї. Шицки три днї зме мали заказани наступи, єден за другим на вецей местох, та учашнїки по цали дзень були у народним облєчиве, цо нє лєгко и требало витримац, гварела Саня Хромиш, уметнїцка руководителька и членїца Управного одбору КУД „Тарас Шевченко”, котра дзивком помагала облєчиц ше и зачесац за наступ.

На шицких концертох була интересантна програма и розлични точки, на єдним месце у истим чаше збили ше велї народносци з истим цильом, приказац свою припадносц и єй народни характеристики. На бини ше зменьовали рижни шпиванки и танци, танєчнїкох и шпивачох з Индиї, Тайвану, Турскей, Колумбиї, Словацкей, Ческей, Израїлу, Русиї, два зоз Польскей и Дюрдьовчанє, котри представяли Руснацох зоз Сербиї.

– Барз нам ше пачела заєднїцка журка на котрей були шицки учашнїки з фестивалу. Ди-джей пущал музику, а хто сцел, могол наручиц писню и учиц других їх танцу. Велї прилапели тот концепт, та було барз интересантне. Нашо фолклораше ше найлєпше порозумели з фолклорашами з Колумбиї, та зме ше медзисобно учели крочайом и вельо вєдно танцовали. Фестивал интересантни, бо ше мож стретнуц з танєчнїками з велїх державох, алє наступи було вельо, та зме од рана до вечара мали обовязки, а паузу лєм за полудзенок – гварели танєчнїци з виводзацкей ґрупи Ивана Цап и Даря Хромиш.

15 Poljska Djurdjov 11

ЧИСЛЕНИ НАСТУПИ ДЮРДЬОВСКОГО АНСАМБЛА

Перши дзень, пияток, Фестивал отримани у Студзенки, дзе Дюрдьовчанє отримали самостойни концерт, потим наступели и у Рудни, всоботу у Кохианове, Лисцу и Замєници, дзе на тот дзень бул Лемковски кирбай, котри барз здабал на нашо церковни валалски кирбаї, вашар на улїци. Там мали нагоду єсц руски єдла як цо пироги. У Кохианове учашнїки нащивели Манифестацию „Днї ягоди”, гоч то нє тоти нашо червени ягоди, алє цми белави бобки, боровници. Треци дзень после дефилеа, як и пред шицкима концертами, шицки єденац ансамбли участвовали на закончуюцим концерту у Леґници, дзе присутних и учашнїкох привитал директор фестивалу Юрко Старински, котри учашнїком подаровал подзекованє и дарунок за памятку на участвованю на фестивалу.

Учашнїки и того року спали у интернату, а внєдзелю мали нагоду пойсц на дополадньову Службу Божу у грекокатолїцкей церкви у Леґници, на котрей, як Дюрдьовчанє гварели, обряди у церкви барз подобни як нашо, лєм же була служена на другим язику. Штерацецчлени ансамбл КУД „Тарас Шевченко” на госцованю предводзели предсидатель Дружтва Микола Кухар, предсидатель Скупштини Дружтва Мирослав Чакан и члени Управного одбору Владо Балїнт, Мирослав Саламун, Борис Балїнт и Саня Хромиш.

– Таки Фестивали добри за витворйованє нових сотруднїцтвох и повязованє з нашима споза гранїци. Домашнї з ансамбла „Кичера” маю жаданє госцовац у Дюрдьове, та кед нє того, иснує можлївосц же би нас идуцого року нащивели. Добру бешеду зме мали з ансамблом зоз Курова зоз Словацкей и з Анкари з Турскей, вони часто госцую у Сербиї або преходза през нашу державу, та зме их поволали же би и у нас госцовали и отримали свой концерт у Дюрдьове – гварел предсидатель Микола Кухар, котри задовольни зоз наступом аматерох, алє и же ше з домашнїма могол згвариц на руским язику, як гварел, розумели ше так добре як зоз Руснацами, сушедовима у Дюрдьове. Гоч жию у мишаним штредку, и вони отримую свою традицию, та вельо того мали заєднїцке з Руснацами зоз Сербиї.

РУСКИ ЯЗИК НА ГОРНЇЦИ ИНТЕРНАЦИОНАЛНИ

Фестивал преноши велї позитивни вибрациї на патрачох и учашнїкох, та ше єден чловек з пубики понукнул же би Дюрдьовчаньох упознал и указал им значни места, та им вец и пояшнєл же ше його оцец, Серб, оженєл з Полякиню и остали жиц у Леґници. Гоч вон знал кущик бешедовац по сербски, а Дюрдьовчанє и по сербски и по руски,  вельо того ше розумели.

УПОЗНАВАНЄ ЗОЗ КУЛТУРУ ЛЕМКОХ

Дюрдьовчанє прешлого року першираз представяли Руснацох зоз Сербиї на фестивалу котри ма задаток здогаднуц на наших предкох и упознац други култури з лемковску. Фестивал ше орґанизує на подручю одкаль розселєни Лемки, Русини, Руснаци у траґичней операциї Висла 1947. року, а з цильом представяня їх култури, танцу, шпиванкох и музики.

15 Djurdjov Indija

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ