Завод за културу войводянских Руснацох обдумує и прави дружтвене бависко „Насельованє пустари Руски Керестур”. Затераз бависко лєм у фази тестираня, а настава як часц проєкта „Едукативни бависка у националних заєднїцох”. Слово о стратеґийним бависку на табли у хторим заступени елементи историї, култури, традициї и фолклору рускей националней заєднїци. Едукативного є характеру и наменєне школскому возросту, алє бавиц го годни и старши.
Єст барз вельо рижни дружтвени бависка, даєдни лєм розвага, а даєдни барз компликовани и узко специялизовани. У Заводу за културу войводянских Руснацох обдумує ше едукативне дружтвене бависко „Насельованє пустари Руски Керестур” хторе годни бавиц шицки, и дзеци, и млади, и старши, алє так же би през бависко научели цо вецей о рускей култури, традициї, фолклору и историї, а поента бависка сотрудзовац, же би ше сцигло вєдно як зложна заєднїца, до цилю на Пустару.
РОЗВОЙ ИДЕЇ
– Досц зме пременєли концепт бависка од початней идеї и у тей хвильки зме у фази виробку єдного сету карточкох зоз питанями з рускей култури и историї, хтори буду мац и понукнути одвити и вец то будзе авантура. Кед ше станє на одредзене польо, вицагнє ше карточку зоз одредзеним питаньом и кед знаце одвит идзеце далєй, а кед нє знаце стоїце у месце и трошице ресурси. Нєт вируцованя, кед нє знаце одвит стоїце у месце и трошице ресурси другим, а вец у другим кругу знова бавице, а коч хтори рушел по одредзеней драги и далєй идзе ґу Пустари – толкує Анамария Ранкович, директорка Заводу за културу войводянских Руснацох.
Бависко можу бавиц три до шейсц особи. И у складзе зоз тим кельо особи бави достава ше початни ресурси. През дотерашнї тестираня заключене же без тих початних ресурсох чежко бавиц, бо ше бавенє зводзи лєм на преживйованє, лєм ше збера воду и єдзенє, а нєт часу за авантури и препреченя.
Анамария Ранкович гвари же дотераз були дас три-штири фази у розвою бависка. Перше була фаза обдумованя – першу концепцию здумали же ше бави єдно процив другого, и було лєм препреченя зоз керестурских леґендох. Алє похопели же порученє бависка нє добре.
Так ше нє креира добра мотивация за цалу заєднїцу. Вец рушели до модификациї бависка зоз идею же би ше дацо и учело о нашей култури и историї и тото було важне же би остало. Потим иншак конциповали таблу, додали жетони хтори ше отвера и вец ше и фиґурки иншак рушаю. Потим прешли на фазу додаваня питаньох же би ше конкретнєйше упознало руску историю, традицию и културу.
ГЛЄДАНЄ „ДЗИРОХ”
Тераз бависко у фази уклопйованя карточкох зоз питанями и чи охабиц леґенди чи нє, и преверйованя чи єст ище даяки „дзири” у бавеню, як цо було у першей фази же нє було досц ресурси кед ше их нє додало на старту.
– Тераз нам бависко у Руским Керестуре у класи професорки Наталиї Будински и вони го тестираю, та и од нїх чекаме зауваги и замеркованя, а потим плануєме тестирац бависко и у других наших местох, та увидзиме цо нам поведза млади. У складзе зоз финансиями любели бизме го дистрибуовац нашим КУД-ом и школом, бо нам у интересу же би ше го бавело – гвари Ранковичова.
До тераз бависко тестиране на вецей заводи у Руским културним центре у Новим Садзе, а бавели студенти и штредньошколци и кус старши ґенерациї хтори бависко тестирали у кругу своїх приятельох. А до фази же фамелия бави тото бависко ище ше нє сцигло. Тото цо дотераз тестиране, то демо фаза и демо випатрунок.
– Заключела сом же векшина дзецох ходзи на виучованє руского язика зоз елементами националней култури, а думам же то нє досц, и думам же таке бависко будзе нагода през хтору ше нєформално научи вельо того. Тото дружтвене бависко ма нєформални приступ, дзе нєт того прициску же тото и тото мушиш знац. Вельо того ше научи през бавенє. На леґендох ше кус запинало, прето зме ище вше у дилеми чи охабиц леґенди чи нє, и як их уклопиц, досц су узко локални, алє анї су нє тельо часц общого образованя. Можебуц их лєм преформулуєме до питаньох.
А питаня буду наприклад „Цо ше рихта за Крачун?”, а одвити „бобальки”, „писанки”, чи „сирец”, и вец треба вибрац. Тото тераз лєгке, алє єст и чежши питаня. Буду питаня и у вязи зоз нашима писателями и шпивачами и о „Ружовей заградки”, „Червеней ружи”, вец о спортистох хторих познаме, треба цо вецей таки питаня направиц, назберац. Барз нам важне же би нам помогли нашо историчаре и фаховци зоз култури окреме у складаню питаньох. У технїчних сеґментох помага нам Александар Павлович – кельо поцаги треба направиц, яки и кельо поля треба мац на табли и подобне.
А лоґистичну часц, предуркованє, друкованє, тестиранє, записованє робиме ми и помагаю нам наставнїци у школох.
Идея и же би бависко було и по сербски и по руски, а чи будзе двоязичне чи окреме сербска, а окреме руска вариянта гваря у Заводзе за културу же ище увидза, тиж так и чи будзе даяка диґитална вариянта, бо поента же би ше и ширша явносц упознала зоз нашу културу, алє за шицко треба одредзени средства.
ЯК ШЕ БАВИ?
През бависко ше научи же зме вєдно моцнєйши. Почина ше на Карпатох и през авантури и препреченя учиме сами о себе, а и тот хто ше з нами бави учи о нас, и сцигує ше на Пустару Вельки Керестур.
Путує ше на кочу и у тим кочу муша буц назберани артефакти хтори буду требац кед ше населї на Пустару же би ше и там прежило.
Кельо єст бавячох, у каждим кругу, тельо муши буц єдзеня и води же би прежили тот дзень. З каждим кругом ше зменшує количество єдзеня и води, цо значи же ше кажди дзень муша догваряц хто пойдзе по воду, а хто обезпечи єдзенє, а хто чува коч же би нє були окраднути.
Зоз каждим кругом преходзи єден дзень и коч идзе напредок єдно польо.
Затераз белави карточки початни и перше ше вибера улога яку дахто ма у бависку, наприклад „мудерец”, „леґинь”, „княз”…
На жовтих карточкох намальовани артефакти хтори треба позберац.
А тоти карточки цо их єст найвецей – помагаю у бавеню бависка, на початку ше достава по пейц карточки и поведзме єст „чобольов”, а тоту карточку мож одбавиц як єдинку води.
