Зачувац и живот и менталне здравє

автор м. тамаш
1.4k Опатрене

Треба ше притримовац мирох превенциї и зачувац здравє и живот, a зачувац менталне здравє и остац психично стабилни док тирва пандемия вируса корона, и шицко цо пошлїдок ширеня тей оберацей хороти, скоро єднак важне як и нє инфицировац ше з вирусом.

Пандемия вируса корона спричинєла велї пременки у нашим каждодньовим живоце. Вирус доживюєме як нови, нєпознати и опасни, а попри нєизвесносци же покля будзе тирвац пандемия, при велїх людзох змоцнєне чувство страху и застараносци за свойо здравє и здравє найблїзших, гутори Деян Бодонї, дипломовани психолоґ у Служби за здравствену защиту занятих, превенцию и контролу хоротох у Доме здравя „Велько Влахович” у Вербаше.

– Гоч таки чувства нєприємни вони, у ситуациї яку тераз маме, природни, очековани, здрави и хасновити, бо нас стимулую же бизме почитовали мири зоз хторима ше можеме защициц и зачувац. То значи же: умиваме руки, ношиме маску и рукавици, дезинфикуєме клянки, тримаме социялну дистанцу, почитуєме полицийски час… Тоти поступки нам помагаю же бизме максимално зменшали можлївосц од инфекциї з вирусом, алє маме и „дожице” контроли над ситуацию, а то приноши и менши интензитет застараносци и страху – гутори Бодонї.

Скоро каждому ше пременєла каждодньовосц, бо тераз велї робя з дому, дзеци з дому маю наставу, а старши од 65 рокох нє шму виходзиц.   

– Актуални обставини вельо иншаки од тих на хтори зме звикли и цаклом нормалне буц под стресом, збунєти, застарани, жалосни, злєкнути або нагнївани и пременлїве розположенє, або кед дахто нє може спац, то части реакциї. Найчастейше су краткотирваци и сами прейду, та людзох нє треба прето осудзовац же би ше нє чувствовали психично нєстабилни, нєспособни и же менєй вредза. Вшелїяк же найважнєйше и за нас, и за тих цо у нашим окруженю, же бизме ше цо лєпше прилагодзели ґу новей ситуациї, а нєприємни емоциї прилапели. Кед неґативни реакциї особох длуго тирваю и губя добри медзилюдски одношеня и каждодньове функционованє, вец таки особи треба потримац, посовитовац их же би побешедовали з даским зоз свойого окруженя кому веря, з блїзку особу за хтору думаю же є стабилна, або же би поглєдали фахову помоц. Людзе хторим самоизолация нє безпечна опция, можу побешедовац на телефон зоз особами котри задлужени за жертви насилства у фамелиї, безплатно, и достаню совитодавну и правну помоц – гутори психолоґ Бодонї. 

Єдна з пошлїдкох уведзених мирох то и же вецей часу препровадзуєме зоз фамелию. За даєдни фамелиї то значи вецей друженя, забави и шмиху, а у фамелийох у хторих и пред уводзеньом позарядового стану одношеня нє були складни, настава ище  интензивнєйши конфликт и ескалованє насилства. Прилагодзиц ше и догваряц то ключне у тим периодзе. Треба реорґанизовац час и обовязки и дефиновац нови звикнуца, вєдно ше догвариц же кеди ше роби ґрупни активносци (єдзенє, заєднїцке патренє телевизора, дружтвени бависка), а кеди индивидуални (зоз тинейджерами ше радзи, а з малима дзецми ше прави розпорядок). Одроснути кед робя з дому и дзеци кед уча, можу одредзиц час и простор кеди „иду на роботу и учиц”, и же би их теди  други члени фамелиї нє знємирйовали. Кед у обисцу єст лєм єден рахункар, треба ше догвариц хто го кеди хаснує. Важне буц сцерпезлїви, толерантни и флексибилни и нє тримац ше вше лєм строго утвердзеного розпорядку. Щиро поведзено, буц ту за себе и за других, у нєшкайшим чаше, цалком досц.  

ИНФОРМОВАЦ ШЕ РАЗ НА ДЗЕНЬ

Висти нє треба провадзиц нєпреривно, по цали дзень, досц лєм у єдним периодзе дня послухац найновши висти же би зме були информовани, алє нє добре такой рано, после будзеня, анї пред спаньом. На социялних мрежох треба ше справовац одвичательно, же бизме нє постали часц ланца ширеня нєпреверених, фалшивих и потенциялно чкодлївих информацийох – гвари Деян Бодонї.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ