Живот после утаргованя карантину пре епидемию вирусу корона тирва уж пар тижнї. О вплїву яки пандемия мала на їх роботи у иножемстве и животи у цалосци, виприповедали нам даскельо людзе зоз Коцура.
По утаргованю позарядового стану и зоз слабеньом присуства вирусу корона живот велїх Коцурцох ше врацел до нормалного цеку. Векшина и далєй осторожни и притримую ше шицких предписаних мирох защити, алє врацаю ше ґу своїм порядним обовязком и роботом. Кус иншака ситуация при людзох котри робя у иножемстве, котри пре пандемию вирусу корона нє могли одпутовац, лєбо остали зарабровани и нє могли ше врациц.
РОБОТА НА ЛАДЇ
Єлена Татич зоз Коцура уж роками занята у компаниї Princess Cruises и єй робота, як и живот – на ладї. Тераз є у своїм валалє, дзе кус скорей як преглашени позарядови стан допутовала зоз леґиньом, котри з Филипинох, а вола ше Йосеф Алярд Делос Сантос.
– Були зме у Дубаию кед ше шицко почало случовац, и лєм дзень пред тим як ше позаверали аеродроми, ми з одпочивку пришли до Сербиї. Цала ситуация з корону поремецела нам шицким животи. У контакту сом була каждодньово з моїма колеґами котри остали на морю, на ладї, а даєдни и 60 днї нє видзели копно. На менших ладьох им приношели єдзенє и шицко цо им було потребне, прето же анї єдна держава нє допущовала же би ше ладя застановела у пристанїщу и спущела котву. Аеродроми були позаверани, и пред даскельома днями наша компания ознова почала на ладьох од Америки, прейґ Африки, по Азию розвожиц своїх роботнїкох. Даєдни ладї рушели и до Европи, понеже єст вельо людзох зоз Сербиї, Русиї, України, Болгарскей. Велї ище вше на морю, и ище вше нє сцигли по Азию. У Манили, главним городу Филипинох, у тей хвильки ше находза 22 ладї, а през шицки контроли и далєй муша преходзиц.
Єлена Татич и Йосеф Алярд Делос Сантос
Як гвари Єлена, ладя на котрей робя вона и Йосеф, место дзе вони попри окончованя роботи – и жию. Шицки су там як єдна велька фамелия, понеже 6 мешаци вєдно препровадзую, а єст их 54 розлични нациї.
– Шицким нам чежко було пре тоту ситуацию, прето же нам нашо колеґове мили и блїзки людзе. Окрем финансийного боку, на котри тота ситуация будзе вплївовац, нам и животи поремецени, прето же ладї уж роками наша каждодньовосц. Нєвироятно як нам то барз хиби, и як нас барз цага назад – щиро бешедує Єлена.
По Єленових словох плановане було же би 30. марца обидвойо вошли на ладю и потим одлєцели до Австралиї, алє шицко було одказане пре позарядови стан и цалу ситуацию, та Йосеф остал у Сербиї. Алє, з оглядом на шицко, щешлїви су обидвойо же су ту.
– Йосеф и я ше намагаме квалитетно препровадзиц час, провадзиме он-лайн курси, робиме у ресторану котри моя фамелия ту ма. Мушиме вицагнуц и дацо позитивне зоз шицкого, нє шмеме буц лєм неґативни. Плануєме у септембру войсц на ладю, то остатня информация котру маме и щиро ше наздавам же ше то нє пременї. Тота нєсиґурносц, то дакус бриґа и мученє. Алє, радуєме ше одходу на ладю, то наш живот. Там нам кажди дзень иншаки и цалком виполнєти з новима искуствами и новима людзми, а то наисце праве богатство – визначела на концу Єлена Татичова зоз Коцура.
СТАРАНЄ О СТАРШИХ
Лидия Такач
Лидия Такач уж пар роки одходзи до Нємецкей дзе водзи рахунку о старших особох, котри нєрухоми, лєбо полурухоми. Кед почал позарядови стан и цала ситуация з корону, вона ше случайно нашла дома, прето же мала смертельни случай у фамелиї. Потим и остала у Коцуре причекац и видзиц же як ше ситуация будзе розвивац. – Одходзим на одредзене место, покля пациєнт добре и покля я можем витримац таку ситуацию яка є. Понеже мам ЕУ папери, нє условена сом нї зоз чим, останєм кельо мнє одвитує, лєбо уж яка догварка з фамелию – бешедує Лидия.
Як гвари, єй обидвоме синове жию и робя у иножемстве – младши Тони у Нємецкей, а старши Карло у Норвежскей, и була з нїма нєпреривно у контакту под час позарядового стану.
– Карло роби на нафтней платформи як кухар, а жиє у Ослу. Гварел ми же под час тей ситуациї робели зоз зменшаним капацитетом, погосцительни обєкти нє робели, оводи и школи тиж так. Препоручене им було же би ше притримовали мирох защити, алє и же би ше дружели, же би дзеци нє були изоловани. Подобна ситуация була и у Нємецкей. Видзи ше ми же у нїх нє були таки строги мири и же нє були таки изоловани як ми – гвари наша собешеднїца.
Лидия планує кус пойсц ґу младшому синови и чувац унучата, пред тим як ше враци на свою роботу.
– Обчекуєм тих дньох, найпознєйше о два, три тижнї поволанку од фамелиї до котрей треба же бим пошла. Верим же концом юния цала робота будзе функционовац
Марґарета Фаркаш
нормално – позитивно закончела Лидия Такач.
Ище єдна жена зоз Коцура у подобней ситуациї –
– На мою вельку жалосц, я остала „заглобена” у Сербиї. План бул же бим пошла до Нємецкей 29. марца, та мой куфрик спаковани ище од преглашеня позарядового стану. Там робим як ґеронто-вихователька, старам ше углавним о старших и дакеди о тих з окремнима потребами – бешедує Марґарета.
До Нємецкей одходзи прейґ аґенциї, а кус скорей як почала цала ситуация з корону, и єй младши син Даниєл почал вожиц жени до Нємецкей.
– Даниєл ше праве врацал кед почали заверац гранїци, та зме ше злєкли чи годзен войсц до Сербиї. На щесце, пришол дому, алє мушел буц у карантину 14 днї. Милиция волала кажде рано же би преверели чи є дома, а з епидемиолоґийней служби волали пополадню же чи ма горучку, чи ше добре чувствує. Праве кед мал висц з карантину, явели му же ше карантин предлужує, та мушел остац у изолациї аж 28 днї – толкує Фаркашова.
Як гвари, даєдни єй колеґинї остали у Нємецкей и нє могли ше врациц дому пре цалу ситуацию. Им там покончели предлуженє оставаня, покля ше ситуация нє змири.
– Аґенциї ище нє маю точни информациї кеди ше почнє порядно робиц, а тота велька нєсиґурносц, то чловека барз мучи – щира Марґарета.
НЄ МОГЛИ ШЕ ВРАЦИЦ ДОМУ
У Нємецкей, у месту Валдорфу, нєдалєко од Гайделберґу, остала и жена зоз Коцура, Єлена Тимко, котра тиж чува старших.
Єлена Тимко
– Ту сом сцигла 29. фебруара и дому сом ше мала врациц 9. априла. Алє, нажаль, пре цалу тоту ситуацию, я ище вше у Нємецкей. Цо ше дотика позарядового стану ту ситуация була така же ше могло шлєбодно рушац и виходзиц, алє лєм по двойо у ґрупи. Оддалєносци ше ище вше муши притримовац, а обовязни и маски, без нїх нє мож войсц анї до єдней предавльнї – гвари Єлена.
Остатню информацию котру ма Тимкова то же нєт вецей тестиранє на корону на уходзе до держави, нєт анї карантин, та ше наздава же так и останє и же нормално годна присц дому 5. юния, як планує.
Микола Ґайдош ше тиж под час корони нашол на роботним месце, у Мадярскей, у месту Кишкунфеледьгаза, 70 км од нашей гранїци, и цали час док бул позарядови стан нє приходзел дому.
– Я заняти у индустриї меса, робим у швиньским панґлераю. Цали час зме робели нормално, єдина пременка була же нам почали мерац горучку на уходзе и шицки роботнїки обовязно мушели ношиц защитни маски. Два мешаци сом нє ишол дому, прето же бим вец мушел пойсц до изолациї, нє могол бим робиц, а то би уж бул проблем. Прето сом ришел же останєм ту, покля ше нє створя условия же бим нормално пошол дому и врацел ше – бешедує Микола.
Як гвари Ґайдош, под час позарядового стану у Мадярскей нє було полицийни час, анї забрани рушаня.
У априлу, кед бул тот найгорши период, предкладало ше же би од 9 по 12 годзин лєм пензионере одходзели до дутянох покончиц цо маю, а други людзе, гоч би и нє були покарани кед би вишли у тим периодзе, почитовали дати предклад и оставали у своїх домох.
– Защитни маски и далєй обовязне ношиц до предавальнї, рукавици нє муша, а обовязне ше притримовац и оддалєносци. Були запровадзовани мири защити, алє думам же нє було таке риґорозне як у Сербиї. Викенди нам шлєбодни, та зме ту нєдалєко од места дзе зме змесцени, у парку варели котлїк, пасулю, пекли роштиль, намагали ше прекрациц себе тот час покля зме були одвоєни од своїх фамелийох. Прешлого тижня сом бул дома, наисце вельке щесце. Тераз кед гранїци отворени, наздавам ше же шицко будзе функционовац як и скорей, и же кажди викенд будзем препровадзовац зоз своїма дзецми и супругу – гутори Микола Ґайдош.
