„Дньовка”, єдина мултимедиялна манифестация за младих хтора учашнїком понука подполну шлєбоду през музику, литературу, танєц, або даяку другу уметнїцку форму виражиц свою особеносц, a як така отримує ше уж 22 роки на керестурскей културней „сцени” и важна є часц „Костельниковей єшенї”.
Праве пре свою шлєбодну форму, „Дньовка” ноши дозу таїнственосци, бо патрач скоро нїґда нє може нагаднуц яка будзе шлїдуюца точка, и цо може обчековац по сам конєц програми – квалитетни гумор вшелїяк, талантованих младих тиж так, а вше даєден учашнїк охаби и дацо нєзвичайне, по хторим цаловечарша програма будзе запаметана.
Так тогорочну „Дньовку” запаметаме вшелїяк по добрим гумору, квалитетним обробку композицийох, окреме красних женских вокалох, прознима и поетичнима творами, та и по критичних огляднуцох на актуалну политичну сцену, руски теми и животну реалносц. Но, праве таки винїмки представяю „присмачку” по хторей ше госцину памета.
Того року, вирни нащивителє „Дньовки” могли замерковац и обачлїво празнєйшу салу Дома култури, та и попри тим же на такей файти манифестацийох, перши шори у публики нїґда нє були резервовани за визначних (читай „старших”) културних дїячох, того року випатра яґод же тото нєписане правило випочитоване.
Цо причина тому? Можебуц то подобни синдром котри залапел и други културни збуваня при Руснацох (та и ширше) – пасованє зоз проблемом же зоз чим прицагнуц увагу конзумента култури у обставинох масовней доступносци индустриї розваги. Тиж, було замерковане и одуство учашнїкох зоз других наших местох, та ше з тим випатра „Дньовка” врацела на свой жридлови концепт, кед тирвала два днї (ДвоДньовка), а учашнїки були лєм Керестурци. Но, можебуц єй лєм потребни ширши „менаджмент” и адекватна промоция.
Гоч як, почитователє „Дньовки”, млади Керестурци як и їх парняки з других наших местох, кед их и так можебуц уж єст лєм тельо же би виполнєли салу Дома култури, требали би ше частейше „виплєсц” з мрежи интернета и потрудзиц ше зачувац свою автентичну културу и на таки сучасни способ, бо „пасовац” ше зоз шветовима понуканями – напредок страцена битка.