СЕРБИЯ – Гоч ше часто визначує же польопривреда обласц значна за розвой Сербиї, податки указую же у нашей жеми нєобробени од 600 000 до 800 000 гектари обрабяцих поверхносцох. То за Танюґ потвердзел член Одбору за валал Сербскей академиї наукох и уметносцох Бранислав Ґулан, котри додал же ше фонд обрабяцих поверхносцох зменшує пре будованє драгох, алє и рижних обєктох.
По його словох, найвецей таки поверхносци єст у подручох коло гранїцох з Мадярску, Румунию, Болгарску и Македонию, дзе валали щезую.
У структури шацох ище вше найзаступенши житарки, а нєдостаточно заступени индустрийни и заградково рошлїни. Ґулан окреме наглашел же зменшани поверхносци и под винїцами.
– Терашнї засади застарени, нєвиєдначеного су сортного составу, нє даваю добри род, та су и нєпрофитабилни. Рушело ше до обнавяня, алє треба часу же би нови засади почали родзиц – гварел Ґулан.