Замчки на локалох, цидулки у авзлоґох

автор Дю. Винаї 29. авґуст 2015

У Єврейскей улїци у Новим Садзе, од Сербского театру по Футожски пияц, стоя празни седем локали. Лєм з єдного боку, и то тоти котри маю авзлоґи на улїци. Подобна ситуация и на других местох у городзе, локали ше видава або предава. Aбо чека лєпши условия дїлованя, насампредз, векшу куповну моц гражданох.

По евиденциї аґенцийох за нєрухомосци, у Новим Садзе єст коло 300 празни локали, односно дїловни простори. Коло сто на предай, а прейґ двасто ше понука видац под кирию. Спрам шлєбодних преценох єст вельо вецей празни локали. Лєто вше слабша сезона за тарґовину и чека ше єшень.

Кед ше дахто дакус длугши час нє рушал у дзепоєдних часцох городу и нараз ше там найдзе, перше замеркує пременку асортимана предавальньох. Вше ше ридше случує же на истим месце локал зоз истим асортиманом постої даскельо роки.

ФЛЕКСИБИЛНОСЦ МАЛИХ ФИРМОХ

Медзитим, предсидатель Здруженя поднїмательох Войводини Станко Крстин, котри за собу ма длугоке искуство у приватним бизнису, нє трима же то вельки проблем. Напроцив, дума же то цошка цалком нормалне за єдно дружтво у яким ше ми находзиме и то нє треба брац як премах.

– Праве прето и постоя менши фирми, предавальнї, бутики, маркети… котри флексибилни и швидко меняю свою дїялносц и прилагодзую ше новим условийом привредзованя. Прето нє треба же би то було вельке нєщесце, як то велї думаю. У наших условийох, насампредз безпенєжносци, заверанє локалох зна буц досц нєприємне и виволац економски утрати.

Но, Крстин идзе и далєй, и гвари же менши привреднїки у доглядним чаше би требали буц важни фактор за обезпечованє роботи, и наглашує же кед ше злєпшаю економски условия и звекша обток, вец настанє и потреба за векшу роботну моц. Кед би ище и держава помагала тому сектору, односно давала одредзени субвенциї, ту би роботу могли найсц велї нєзаняти.

ВЕЛЬИ ТАРҐОВИЩНИ ЦЕНТРИ

У Новим Садзе ше у остатнїх даскелїх рокох отворели даскельо таровищни центри. Остатнї, и найвекши, „БИҐ” израїлскей фирми „Big See Serbia”, и поцагнул вельке число купцох зоз Войводини, та и Сербиї. Цали центер ше находзи на дзевец гектарох, а закрити гали на 40 тисячи гектарох. Праве пре тоту популарносц, тих дньох ше прави ище єдну галу.

И други таровищни центри прейґ рекламох, насампредз през рижни знїженя ценох, пробую прицагнуц муштериї. У таких ситуацийох менши локали траца свойо муштериї и нє можу парирац таким ґиґантом.

34 lokali NS (4)

ДУНАЙСКА ТРАЦИ ПОПУЛАРНОСЦ

Милан Проле у пасажу Дунайскей улїци ма локал и роками го видава. Того лєта дзивки котри го вжали под кирию, дали му одказ. Тримали бутик високей моди, алє ше обток зменшовал и зменшовал, и конєчно го заварли.

– Уж мешац го обявюєм у оглашкох, алє безупишно – гвари Проле. – Нє єдини сом, єст вельо локали у строгим центру, и тераз их мож туньо и вжац под кирию, и купиц. Дунайска улїца траци тото значенє цо дакеди мала, голєм пасажи. Медзитим, трошки отримованя и далєй вельки и находзиме ше у досц нєвигодней ситуациї.

ЛОКАЛИ ШЕ И ДАЛЄЙ БУДУЄ

Без огляду на вельке число празних локалох, инвеститоре у проєктох у прижемю нових будинкох и далєй предвидзую локали. По правилу, кед ше до нового будинку зоз пейдзешат квартелями уселя квартельоше, перше ше отвори предавальня або мини маркет зоз найосновнєйшима намирнїцами и вона углавним роби. Гевти други локали пренаходза самих себе и часто ше и отвераю и завераю. Но, часто ше у нових будинкох єдна, а коло другей, отвераю предавальнї зоз основнима намирнїцами.

ОДХОДЗА И КИТАЙЦИ

Гоч нас Китайци окупировали зоз свою робу и длуго були важни подмирйоваче, и вони завераю свойо предавальнї и одходза. Єден час кед у їх авзлоґох стало стало написане же „розпредаванє”, то бул лєм „маркетинґски подцаг”. Но, прешлого и того року, вони наисце розпредали робу и нєт их вецей. Но, и Китайци направели два вельки тарґовищни центри и там, на єдним месце, можеце найсц рижну робу.

34 lokali NS (3)

(Опатрене 85 раз, нєшка 1)