fbpx

Того лєта популарни квичаци фарби

автор Ася Папуґа/Марина Биркаш 30. авґуст 2015

Андреа Орос зоз Руского Керестура ше уж штири роки занїма зоз нєзвичайним ремеслом – предлужованьом нохцох, популарно волану „надоґрадню”. Предлужованє нохцох почала робиц под час студийох, медзитим, гоч нєшка роби як медицинска шестра у Клинїчним центру Войводини у Новим Садзе, вона и далєй помага дзивком и женомже би мали красни, ушорени и модерни нохци За тото нове ремесло Андреа ше одлучела ище док студирала, понеже єй требал додатни пенєж.

– Предлужованє нохцох чиста и подзековна робота. Моя шестра Ваня и я поряднє ходзели на предлужованє нохцох и вец зме одлучели же научиме тото робиц. Знали зме же так ушпоруєме пенєж, бо нє будземе ходзиц ґу дакому „на нохци”, а думали зме же кед ше усовершиме, и сами зме годни заробиц – гвари Андреа Орос. Вона студирала на Медицинским факултету у Новим Садзе, на напряме Здравствене допатранє, а кед мала шлєбодного часу, предлужовала нохци дзивком, найчастейше пайташком, хтори єй були модели, та так вежбала и усовершовала технїки. На початку єй то бул гоби, способ опущованя и друженє зоз пайташками, та анї нє обачела кеди то преросло до професиї. – Думам же ми требало дас пейц мешаци же бим ше научела. Початок нє бул лєгки, требало мац барз вельо сцерпеня, а муши ше буц и креативни. Кед ше купи професийни материяли достава ше и цд на хторим єст рижни упутства, совити и технїки, а тиж сом нєпреривно провадзела и рижни сайти за обучованє у тей обласци. Нє наплацовала сом услугу док сом нє звладала шицко и док сом ше цалком нє научела. Кед сом видзела же дзивки вше задовольнєйши, знала сом же ми то нє будзе лєм краткотирваци гоби – припознава Андреа.

ЛЄМ КВАЛИТЕТНИ МАТЕРИЯЛИ

Поступок предлужованя нохцох тирва годзину, або годзину и пол, дакеди аж и два, и то завиши од технїки и стила. Штучни нохци стоя залїпени на нохцовей плочи одприлики мешац, а то тиж завиши од рижних факторох: од квалитету нохцовей плочи, од звикнуцох и професиї особи. Нє єднак длуго будзе стац тим хтори робя физично чежши роботи и гевтим хтори напр.робя на рахункару, бо їх нохци нє маю дотик зоз брудним лєбо чкодлївим. Медзитим, Андреа надпомина же найважнєйше хасновац квалитетни, професийни материяли.

– Нєшка єст рижни туньши материяли, алє вше треба хасновац лєм квалитетни, без огляду на тото же су драгши. Штучни нохци вец длужей стоя, менєй очкодовюю нохцову плочу, нє зявюю ше инфекциї, цо ше, нажаль, може случиц кед ше хаснує нєпрофесийни прибор –толкує Оросова и предлужує: – Од материялох найважнєйши такв. типси. То штучни, пластични нохци хтори ше кладзе на нохцову плочу, потим ґели, хтори єст у рижних фарбох и кладзе ше их поверху. Найважнєйша УВ лампа, без хторей нє мож робиц. До лампи ше положи руку же би ше нохци ствардли. Єст и рижни циркони, прикраски и подобне, хтори ше кладзе як декорация.

Окрем у Керестуре, Андреа под час студийох робела и у Новим Садзе, та ма наисце и вельо и вшелїякого искуства. По законченю факултета почала робиц як медицинска шестра у Клинїчним центру Войводини, нє ма вельо часу, та єй Ваня Сабо, єй шестра, помага.

10703774_518603421604286_3144263799451045673_n

МУШТЕРИЇ И СТИЛИ РИЖНОРОДНИ

 – „На нохци” приходза углавним шеснац и седемнацрочни дзивчата, углавним теди кед ше рихтаю на свадзби, матурски вечари, дочек Нового року, лєбо даяки други нагоди. Тиж, єст дзивки и жени хтори поряднє отримую нохци, вони раз до мешаца приходза на корекцию. Дахто такой точно зна цо сце и вец ми лєгко поробиц. Єст и таких цо ше нє вше можу одлучиц же яки нохци сцу мац, алє ми их нїґда нє чежко порадзиц. Найважнєйше и наймилше ми кед видзим же особа на концу задовольна – гвари Андреа.

Єст вецей технїки предлужованя нохцох. Дахто хаснує штучни нохци, а дахто нє сце лїпкаче на своїх нохцох, та пущи же би природни нохци виросли и вец хаснує лєм ґел. Тота технїка ше вола змоцньованє нохцох. Тиж, єст и рижни файти випатрунку штучних нохцох, овални, „бадемасти”,коцкасти, або кончисти.

10449189_488999707897991_8963506315942030952_n

БАРЗ ВЕЛЬО КОМБИНАЦИЇ

Вше актуални ткв. французки маникир. Нохци випатраю чисто, допатрано, природно, а єдноставно. Пригодни су за кажду ситуацию и иду ґу каждей комбинациї облєчива. Червени нохци тиж так нїґда нє виходза з моди.

– Того лєта найпопуларнєйши були квичаци, флуоресцентни фарби, целова, помаранчецова, жовта, желєна, и обовязне же би голєм єден нохец на руки бул иншаки. Дзивки мали вшелїяки жаданя и правели рижни комбинациї, окреме пред тим як пошли на морє, та комбиновали фарби зоз купацима костимами. Наисце було барз вельо комбинациї. Напевно же єст розлики и медзи дзивками хтори зоз валалу и тима зоз городу. Дзивки зоз Керестура найчастейше знаю цо сцу и нє любя пременки. То углавним коцкасти форми нохцох. Дзивком зоз городу швидко допиє єден стил и частейше меняю випатрунок нохцох – додава вона. Без огляду на тото же єй то нє примарна робота, Андреа ю нє планує охабиц, аж роздумує и о тим же би ше уписала на курс шминканя, та би могла мац ище вецей роботи. Знац даєдно ремесло то цошка цо може лєм помогнуц у живоце. А сама робота ме опущує, нє чежко ми, крашнє робиц зоз дзивками и женами хтори ше стараю о себе – закончує Андреа Орос.

ВИГОДНЕ, А КРАСНЕ

Андреа нє єдина у Керестуре, и уж єст даскельо дзивки хтори робя тоту роботу. Гвари же то нє препознава як ривалство, напроцив, помагаю єдна другей. Кед нє ма часу, препоручи муштериї ґу хторей дзивки най пойдзе. Дакому то професия, док дахто так зарабя додатни пенєж, а тоти хтори ходза „на нохци” гваря же им нє драге, бо за єден третман треба видвоїц коло тисяч динари.

Ребека Планчак: Ходзим ґу Танї Бабинчаковей. Пачи ше ми же ма сцерпеня, же єй можем повесц кед ми ше дацо нє пачи и вона такой патри тото виправиц. Першираз сом предлужела нохци за матурски вечар. Нє ходзим часто, лєм кед мам даяку окремну нагоду, свадзбу лєбо за дочек Нового року. Думам же то нє драге кед ше на нїх меркує. Кед дахто нє ма сцерпеня и поламе нохци о тидзень, вец вельо давац тельо пенєжи. У процивним ше виплаци.

Ивана Радович: Уж два роки ходзим на предлужованє нохцох, досц часто, у зависносци од того як ми вирошню природни. Думам же то нє драге, окреме кед су добре и квалитетно поробени. Нє любим вельо толковац як сцем же би ми нохци випатрали.

Ваня Варґа: Раз до мешаца ходзим на предлужованє нохцох ґу Йовани Живанов. Барз ми одвитує як роби, бо є барз креативна и прецизна. Окреме ше ми пачи же ма вельки вибор ґелох, лаґох, „шльокицох”, печацох и подобних декорацийох за нохци. Важне ми же би ше нохци нє ламали. Думам же то нє драге.

(Опатрене 388 раз, нєшка 1)