fbpx

Увагу патрача нєсподзивац зоз новим и провокативним

автор С. НАДЬ и ОПС 30. октобер 2015

Руснаци, як национална меншина у тей держави, роками чуваю и пестую свою традицию през рижни манифестациї и фестивали у наших местох. Понеже ше число нащивительох на манифестацийох и фестивалох з рока на рок зменшує, треба ше опитац же чом ше то случує и на яки способ розришиц проблем. 

За початок нєобходна нам модернизация як єден з найважнєйших  сеґментох, бо жиєме у часох дзе слика доминує прейґ мас медийох – а тиж так нам потребни и редизайн вкупного визуалного идентитета и подзвигованє уровню и квалитета пропаґандного материялу у духу 21. вику. О тей проблематики бешедуєме зоз Сашом Палєнкашом, членом Орґанизацийного одбору Фестивалу рускей култури „Червена ружа” и бувшим директором Руского народного театру „Петро Ризнич Дядя” и зоз Ивану Медєши студентку ґрафичного инженєрства и дизайна.

ФАХОВЦОХ УКЛЮЧИЦ ДО ОРҐАНИЗАЦИЇ

За визуализацию єдного фестивалу, гвари Палєнкаш, на першим месце важне мац вельки простор на хторим би було досц места за учашнїкох, за опрему, алє и за сценоґрафию. Нажаль, векшина наших фестивалох ше отримує на таких местох хтори по димензийох скромнєйши, та ше потребне прилагодзиц ґу велькосци, а вец, найчастейше церпи сценоґрафия. З другого боку, кед видзиме як ше то роби у швеце, могли бизме копирац идеї, алє проблем у їх реализациї на першим месце прето же хиби простор, а други наш проблем то финансиї.

– До того зме ше прешвечели кед зме орґанизовали 50. Фестивал рускей култури „Червена ружа” и кед нас шветла и проєкциї на бини коштали вецей як половку буджетА цалого Фестивалу, а можем повесц же и тота сценоґрафия була скромна. Окрем материялних проблемох, хиба и же орґанизаторе наших фестивалох, гоч то робя зоз шицкима своїма моцами, заш лєм нє фахови за обдумованє ориґиналней сценоґрафиї, а нє консултую и нє анґажую фаховцох котри би их посовитовали. Можем повесц же и на фестивалох ситуация така як и у театру – кед дацо нє ошвицене, то таке як кед би анї нє було на бини. Же би дацо було добре ошвицене, потребне мац и добру инсталацию, а прешвечели зме ше же дзепоєдни нашо места дзе ше отримує фестивали, нє маю одвитуюци моцни инсталациї и вообще технїчни условия же би ше поставело одвитуюцу сценоґрафию и злєпшало визуални випатрунок сцени – гвари Палєнкаш.

Вшелїяк же ше зоз практичного боку роби як мож, а зоз другого боку, дума Палєнкаш, же би нє почкодзело консултовац дакого зоз уметнїцкого швета. Кед ше орґанизує фестивали часто ше найменєй уваги дава сценоґрафиї, та так ше и на „Водова фесту” случовало, гвари Сашо, же ше у шицких конченьох, нє обачело же на сликох нїґдзе нє визначене мено фестивалу.

МАЛИ НАМ БИНИ

– Треба знац цо ше сце повесц зоз сценоґрафию. На „Дньовки” ше найбаржей експериментовало од кеди ше ю орґанизує у Доме култури, дзе лєм було потребне уключиц мрию и настала ориґинална сценоґрафия. „Червена ружа” вельки фестивал, та обачиц же и велька бина яку маме у школским дворе, постала мала за таки фестивал. А, кед би и було пенєжи за даяку озбильнєйшу сценоґрафию, на бини би аж вец було цесно – гварел Сашо Палєнкаш.

Saso Paljenkas 001

ЕРА ДИҐИТАЛИЗАЦИЇ ВИМАГА ПРИЛАГОДЗОВАНЄ

– У ери зме дзе ше шицко диґитализує и ґу новим стандардом треба приступиц на прави способ. Наприклад, интернет презентациї, вeb saйти, видео бим, шветла и живу позадину цалей слики. Нє лєгко пребудзиц у шаблонским змисту саму увагу, интересованє и жадани ефект. У креативним смислу освойованє уваги прейґ пропаґандного подруча нєобходне. Увага муши буц нова, нєобична и провокативна, алє шицко у тей мири прилапйованя за будуцого патрача и слухача – конкретна у своїх предкладаньох Ивана Медєши.

Же би ше змоцнєло квалитет наших манифестацийох, як предклада Медєшова, то мож посцигнуц на рижни способи. Наприклад, уключовац цо вецей младих до орґанизациї манифестацийох, орґанизовац роботнї на тему подобових и дизайнерских ришеньох. Позберац нови и швижи идеї, претворивц их до материялу зоз одредзену роботу на визуалним идентитету пропаґандного материялу. За материял мож похасновац рижни папери, технїки штампи, а за дизайн рижни фонти, илустрациї, фарби, як и линиї хтори знаю украшиц випатрунок єдней пропаґанди.

– Фестивали у Словацкей на хторих сом наступал дакус иншаки од наших руских, алє при нїх и иншака приповедка, бо орґанизаторе зоз уметнїцкого швета, а гевти котри нє, вони вельо путую и можу пренєсц идеї зоз других фестивалох. Наприклад, на єдним фестивалу дзе сом наступал орґанизаторе зоз руйнованей просториї направели цалком ориґинални амбиєнт, а тому допринєсло и бависко зоз шветлами. Заключел сом же добру сценоґрафию мож направиц лєм зоз бависком зоз шветлами. Нєшка постої LED технолоґия, хтора хаснує мало енерґиї, а нє така є драга, лєм же ше треба консултовац зоз особами котри ше розумя до такей технолоґиї – гвари Палєнкаш.

Кажде з нас уметнїк на свой способ, гвари Палєнкаш, алє ми тото нє сцеме випущиц зоз себе и подзелїц зоз другима, та тото уметнїцке часто остава заварте до себе. Тому доприноши и факт же наша публика углавним старша, та би вироятнє остала скептична на даяки вельки пременки у випатрунку фестивалу, алє треба обрациц увагу и на заступеносц младих у орґанизацийних одборох, понеже их углавним єст наисце мало. Кед ше жада ошвижиц фестивали, млади можу вельо допринєсц осучасньованю визуалного випатрунку фестивалох и допринєсц ориґиналному випатрунку.

 

IM 1

(Опатрене 85 раз, нєшка 1)