fbpx

Зоз малима укладанями ґу заробку

автор тах 19. юлий 2016

Уж познате же малинарство окреме заступене у долнєй Сербиї, и же наша держава водзаца у швеце по вивозу малинох, охабяюци за собу держави хтори економски вельо моцнєйши од нєй. Добра економска виплаценосц продукциї малини, стабилна цена и сиґурни пласман прицагнул и парастох у сиверней часци нашей держави, алє и у Коцуре и околїску, та ше число малинарох звекшує у остатнїх даскельо рокох.

Праве позитивни тренд продукциї малинох у Сербиї бул тото цо мотивовало коцурских малинарох же би опробовали же цо то за овоц. Цали урожай ше пласує до иножемства, та ше зоз тим достава єдно вельке тарґовище хторе нїґда нє сите, и хторе одкупи тельо кельо ше му пошлє, и продукователє ше нїґда нє муша обавац же зоз своїм плодом нє буду мац кадзи.
З другого боку, у нєшкайшим чаше кед панує безпенєжносц, млади глєдаю алтернативи зоз хторима лєгко здобуду даяки динар. Релативно мали укладаня поровнуюци зоз другима културами хтори ше можу пестовац на польох дацо цо их окреме прицагує, бо, як толкую продукователє малини, и кед ше почнє садзиц малини на малих поверхносцох, укладаня ше виплаца, а останє и профиту.

МЛАДИ ЛЮДЗЕ ПОРИХТАНИ ЕКСПЕРИМЕНТОВАЦ

Цикаве же ше ґу малином обрацаю праве млади людзе, хтори порихтани експериментовац и випробовац дацо нове. Кед укладаня у питаню, нашо собешеднїки, млади малинаре, Виктор Ґрешак и Борис Планкош толкую же вельо лєгчейше рушиц до бизнису зоз колеґом, як цо вони рушели.
– Ми зоз малину почали тей яри. Информовали зме ше од людзох хтори малину продукую уж вецей роки у Коцуре и околїску, а и на интернету. Засадзели зме малину на коло трецини гольта. Того року плануєме засадзиц на векшей поверхносци – вжали зме два и пол гольти под аренду. Бо, як гварим, комплетне предаванє малинох обезпечене и нє мушиме ше бац же нам останє – бешедує Виктор.
Кед укладаня у питаню, нашо собешеднїки ше складаю же початок найчежши.
– Досц пенєжи требало за сами младнїки, требало викопац студню, понеже залїванє барз важне, а ту вец и черева за залїванє капку по капку, як и пумпа. Надалєй, кед малини уж посадзени ту хемия и прикармйованє. За шицко тото нє требало вельо часу, ниа, у марцу зме посадзели, тераз уж о даяки час чекаме же будземе оберац – бешедує Борис.
Деян Спировски зоз Вербасу тиж член истого здруженя. Вон влонї розпочал продукцию малинох зоз приятельом на гольту.
– Ниа, и я, и пайташ нє маме искуства у малинох анї у польопривреди и то нам будзе перше оберанє малини, хтору маме засадзену у Коцуре. Окреме позитивне же малина вецейрочна рошлїна, може тирвац и 10–15 роки. Найвекши укладаня на початку, и ми з того першого урожаю обчекуєме закриц трошки укладаня, а нарок и познєйше нєт укладаня окрем отримованя, хемиї и прикармйованя, та остава вельо вецей профиту – гвари Деян.

У ЗДРУЖОВАНЮ ЄСТ ВЕЛЬО ХАСНУ

Попри тим же до укладаньох вошли вєдно, Виктор и Борис ше тиж учленєли и до здруженя малинарох „Бачкопольски малинаре” хторе зазберує продуковательох тей овоци зоз околїска, и хторе затераз ма коло сто членох. Продукує малини на коло 80 гектарох, и збера коло 20-50 тони дньового приносу малини.
Виктор прешвечени же би ше кажди продукователь требал уключиц до Здруженя, бо то ма вельки предносци, як цо то заєднїцке пласованє продуктох, набавка опреми и вельо други ствари.
– Продукователє хтори нє здружени, поведзме, маю проблем зоз накупцами, а ми у здруженю заобиходзиме накупцох, зоз чим ушпоруєме од 20 по 50 динари по кили. Одвичательни зоз здруженя бешедую директно зоз хладзальнями, хтори вец одкупя нашо продукти за вивоз. Тоти хладзальнї нє буду робиц на мало, та бизме окреме нє могли так поробиц – гвари Виктор.
Попри тим, здруженє им помага при набавки опреми, як цо то пумпи, черева за залїванє, ґайби, лєбо вибиванє студнї, на шицко тото члени здруженя доставаю одредзени попусти. Тиж так ту и хемия, препарати, прикармйованє, з оглядом на тото же здруженє шицко тото набави на велько, та є за малих продуковательох туньше. Барз драгоцине и черанє искуствох медзи членами здруженя, як и заєднїцки нащиви и орґанизованє семинарох и обукох о продукциї малинох.

11 MALINARE

РИЗИКИ И МОЖЛЇВОСЦИ

Млади малинаре ше одлучели за садзенє тей овоци праве прето же нєт вельо ризику, верели же укладаю до сиґурней роботи. И то наисце так, бо шицко од чого ше муша бац под час продукциї то природни условия, як цо то хвиля.
Полана, сорта малини хтору нашо собешеднїки садза, у нас вельо лєпше родзи як у Польскей зоз хторей походзи, и вельо є сладша, дзекуюци вецей слунєчним дньом у року. Медзитим, нє добре анї превельо слунка. Суша малини найвекши нєприятель, и процив нєй ше боря зоз залїваньом. Алє за борбу процив каменцу нашо малинаре ище нє маю ришенє.
– Процивкаменцова защита єдини способ на хтори ше ми можеме вибориц зоз тоту елементарну нєпогоду. Держава барз потримує малинарох остатнї роки, и субвенционує укладаня, а ту и тота процивкаменцова защита. Ми плануєме конкуровац за тоти средства, медзитим потребна векша поверхносц под малину, так же зме то годни аж док ше прешириме – гвари Виктор.
Попри шицкого, малинаре ше складаю же найвекши проблем пренайсц людзох хтори буду оберац малини.
– Малина родзи од половки юлия, и обера ше по перши мрази. Найвекши трошок у продукциї то виплацованє роботнїкох хтори обераю малини. Роботнїк може релативно мале количество малинох на дзень обрац кед у питаню наша сорта, а плаци ше их по кили малини. Медзитим, барз мало людзе порихтани оберац, и то найвекши проблем як ше оберанє приблїжує, добре би було кед би ше явело вецей оберачох – поносує ше Деян.
У морю младежи нагнїваней на державу бо нєт роботи, и нєрозположеней бо кишенка празна, праве ошвиженє стретнуц три млади особи задовольни зоз тим цо робя. Нашо малинаре ше помали рихтаю за свойо перше оберанє, прешвечени же праве малина будзе жридло їх приходох у будучносци.

МАЛИНИ И У ВОЙВОДИНИ

Малина, або „червене злато”, овоц котра була характеристична за заходну Сербию, помали ше почала преширйовац на цалу Сербию. Гоч ше думало же у Войводини нєт условия, насампредз же нє одвитує клима, зоз одвитуюцима сортами, и тот проблем превозидзени. Безроботносц нагнала велїх же би садзели малини, та ше почали садзиц и у околини Кули, Вербасу, Бачкей Тополї… Малини поставаю бренд Сербиї, и у швеце зме препознатлїви праве по тим продукту.

(Опатрене 160 раз, нєшка 1)