fbpx

Камени драги нужних спокусох

автор дюв 23. юлий 2016

Без огляду же Католїцка церква ище вше нє признала указанє Богородици у Медюґорю, же єй зявенє неґирали атеїсти, державни и духовни власци, коло милион паломнїки шицких конфесийох зоз цалого швета рочнє и надалєй путую до малого герцеґовского варощика и обиходза святи места.

Медюґорска Богородица у Босни и Герцеґовини перши раз ше указала 24. юния 1981. року дзецом котри напасали кози и овци на сухим каменю. После ше ище даскельо раз указала на розличних местох. На їх приповедку и нєдовириє, пришли и други видзиц, алє други нє видзели. Видзели ю лєм тоти шесцеро дзеци, чуваре стадох, Богородица з нїма приповедала – прегварела даскельо слова, дзепоєдни ю лєм чули, а векшина ю анї нє чула анї нє видзела. Од теди тирва Медюґорє и постава вше популарнєйше.

НЄПРИЛАПЙОВАНЄ ЗЯВЕНЯ БОГОРОДИЦИ

З початку було вельо полемики о єй зявеню, признаваню и неґираню. Явносц, осемдзешатих рокох, у гевтим социялистичним дружтве була подзелєна, водзели ше вельки розправи. Державни орґани, нормално, неґирали шицко цо було у вязи зоз релиґию, а окреме таки нєзвичайни зявеня. Исто так, и поглаваре Католїцкей церкви нє дзечнє прилапйовали нове зявенє Богородици, насампредз пре скептицизем ґу шицкому цо виходзи зоз традицийней вири.

Док тирвали вельки резерви, велї людзе, пре рижни причини, почали приходзиц до Медюґоря же би видзели єй зявенє, лєбо голєм дожили тоти места дзе ше вона зявела. З початку приходи були нєорґанизовани, мали валалчик, дзешка штерацец километри южно од Мостару, бул наисце затрацене место и ридко хто за ньго чул.

Но, людзе ше почали вше баржей орґанизовац – таксисти чекали путнїкох, а апартмани госцох, почали ше отверац ресторани, предавальнї зоз сувенирами зоз ознаку Медюґоря… мале месточко ше почало зявйовац на шветових картох паломнїцтва.

После трицец пейц рокох постало шесте паломнїцке место по нащивеносци у швеце.

29 krizevac

КАТОЛЇЦКИ ЦЕНТЕР

Спрам словох францискана Томислав Первана, котри на „Радио Мир Медюґорє” водзи популарну емисию „Кредо”, Медюґорє нащивел кажди дзешати католїцки священїк.

– То лєм гутори же зме постали католїцки центер котри ма вельки вплїв. Ми нє спреводзкоше, фалшиви християнє котри сцу вихасновац зявенє Богородици у нашим краю. Нашо визионаре, теди як дзеци, нєшка чесни людзе, вязани за виру. Нє були нагваряни, анї их нїхто нє водзел за руку и учел же би приповедали цо було и дзе було. Прето и тирваме и шириме ше. До Медюґоря поряднє ходза вирнїки нє лєм зоз тих крайох, алє и зоз Япону, Латинскей Америки. Людзе ше нє вилїчую, алє ту находза духовни мир – гвари Томислав Перван.

ПРЕВЕРЙОВАНЄ РЕЛЕВАНТНИХ ПОДАTКОХ

Ватикан ище вше преверює указанє Богородици у Медюґорю. Формована специялна комисия котра треба же би преверела шицки релевантни податки з котрима розполага, и преглашела Медюґорє за святе место. Но, як видзиме, єй ше нє понагля и вироятнє прейду роки и роки док ше урядово нє припозна зявенє Медюґорскей Богородици, кед же ше дакеди и припозна.

Медюґорски парох Иван Шешар о преглашованю, односно нє преглашованю святилїща, з нагоди нащиви паломнїкох зоз Суботицкого владичества дал нам шлїдуюци коментар:

– Ми нє прето ту же бизме преверйовали чи указанє правдиве чи нє. Ми служиме народу котри ше ту збера, маме служби на петнац язикох, тиж так и споведаме на телїх язикох, а народ ше у нашей церкви модлї так як го дзешка хтошка научел. З початку було наисце вельо нєясносци чи ше наисце указала Богородица, алє народ потвердзує же тото место святе. Ту нєпреривно приходзa колони туристох зоз цалого швета. Нє вилїча цело, алє душу гей – гвари парох Иван Шешар.

БОСИ ПО КАМЕНЮ

29 krizevac 01Без огляду на шицки сумнї и шицко тото, од теди тот мали валалчок постал место сходзеня паломнїкох зоз цалого швета.

По обичаю, паломнїки ше на места указаня Богородици пендраю на два досц прикри брещки, на „Брег указаня” и на „Брег Крижевац”. Пендра ше у ґрупох, и на, поведзме, кажди сто метери става ше модлїц крижну драгу. Сама драга формована на „нєобробеним” каменю, таким цо по нєй ходза краянє. Кед слунко, вец барз горуцо, а шветло ше одбива просто до оч, а кед диждж пада, вец блато и мож ше и пошлїзнуц, спаднуц, поламац.

Так ше найчастейше пендраю „звичайни” паломнїки. Велї ше зобуваю и ходза боси, на колєнох. На носилкох ноша чежких хоротнїкох, инвалидох, котри ше наздаваю же на драгох дзе ше зявйовала Богородица виздравя або голєм достаню духовни мир. Велї, заш, иду пешо сами, лєм у малих ґрупох и модля ше, медитираю.

Но, жителє у тим краю на таких пасовискох напасаю овци и кози, пендраю ше по оштрих каменьох и то нормални условия на котрих робя и жию.

МАЛЕ МЕСТО ОЖИЛО ЦАЛИ КРАЙ

Кед ше у Горватскей приповеда о туризму, шицки ше складаю же би найлєпше було кед би ше „зявела ище єдна Богородица”. Медюґорє нє у Горватскей, алє ю туристични орґанизациї вяжу зоз горватским туризмом, и так орґанизую путованя.

Медюґорє ше находзи на шветовей туристичней карти и вони главна дестинация за туристох зоз цалого швета. Аж после того, вони ше вяжу и за други дестинациї и сцу обисц и Дубровник, Плитвицки озера, Заґреб, пойсц на морйо. И наспак, кед пойду на морйо, жадаю обисц Медюґорє… и други значни места.

Найвецей паломнїкох у Медюґорю єст на рочнїцу зявеня Богородици. Того року було коло 100 000 вирнїкох зоз цалого швета.

Найвецей паломнїкох у Медюґорю єст на рочнїцу зявеня Богородици. Того року було коло 100 000 вирнїкох зоз цалого швета.

 

(Опатрене 64 раз, нєшка 1)