fbpx

Руснаци медаля зоз двома боками

автор тах 4. авґуст 2016

Прешлого мешаца нашу державу и нашо места, институциї, збуваня и фестивали нащивела Юстина Добуш зоз України, фаховец за медзинародни одношеня. Фасцинована зоз Руснацами и нашу културу одлучела же ю муши сама випитац и почувствовац.

Юстина ше праве рихта за маґистерски студиї, а тото цо ю цикави то история Галичини, тоталитарни режим и литература. Понеже же барз люби путовац, заплановала себе путованє по балканских жемох, бо ище нїґда нє була у тим реґионє. Медзитим, зацикавели ю и Руснаци, та надумала же ше у Войводини дакус длужей затрима. Читаюци кнїжку О. Гавроша „Блукаюци народ” зачудовала ше же як ше то Руснаци нє асимиловали зоз Мадярами, лєбо зоз Сербами, як вони през телї роки зачували свой язик, културу и виру. Теди, як гвари, випитованє того феномена постало найважнєйши математични задаток за ню.

Юстина на своїм путованю нащивела Коцур, Дюрдьов, Нови Сад, читала Костельникову „Ґраматику”, присуствовала литературним промоцийом, церковному богослуженю, дзецинскому Фестивалу „Веселинка”, Округлим столу о Костельникови, же би здобула упечатки о нас.

– Перши упечаток ми бул, цо ше дотика способу вашого живота, вас Руснацох, же є барз подобни галицкому, поготов на валалох. То на концу була и основна причина же ме зацикавели Руснаци. Познєйше сом похопела же Руснацох нє мож зрозумиц лєм як звичайни субетнос Українцох. Вец ше у мнє зявела потреба зрозумиц глїбше руску менталносц, попатрунок на швет, политични становиска итд. – гвари Юстина.

НА ПЕРШИ ПОГЛЯД РУСНАЦИ ЖИЮ У УТОПИЇ

Виглєдуюци далєй, Юстина приходзела по нови спознаня о народу хтори ю так цикавел, и вше баржей ше єй отверала слика о тим же яки Руснаци, и як вони ту жию. Юстина толкує же єй з початку руска заєднїца асоцировала на Атлантиду, лєбо даяку Утопию. Медзитим, як ту припутовала, похопела же то дакус иншак.

– Як сом ту припутовала, зрозумела сом же ту Руснаци функционую як нєзвичайни народ при хторому церква окончує функцию держави и на таки способ нєвельке число Руснацох за 270 роки могло зачувац свою културу, виру и цо найважнєйше, язик. Вироятнє, у Сербиї ви нє уплївуєце на политичну, економску або културну ситуацию, алє у вас єст можлївосци мац свою телевизийну и радийну програму, новинку, часописи, видавнїцтво кнїжкох. По моїм думаню то барз важне и то вам оможлївює же бисце жили як шлєбодни людзе. У тим сеґменту ше можеце пишиц зоз тим, а мож ище дацо научиц од вас – гвари Юстина.

Младу фаховку барз зачудовало же ше у нас вельке число людзох занїма зоз польопривреду, статкарством, а маю и цалком иншаки фах и професию. Окрем того зачудовало ю и же кельо людзох уключене до културного живота. Окремни упечаток на ню охабел нєдавно отримани Округли стол о Костельникови.

TOTU Zavod Andrij Ljubka

– Найбаржей ме зацикавел Округли стол о Костельникови як и литературни вечар младого українского писателя Андрия Любки, а шицко ше случело у трох дньох. Барз сом жадала чуц медзиґенерацийни диялоґ. На Округлим столє о Костельникови очековала сом чуц младих интелектуалцох и їх попатрунки на найвекши авторитет Руснацох. Алє, я мала нагоду слухац бешеду старшого поколєня хторе нїч нового нє гуторело. Млади людзе, хтори були присутни, були цихо и чудовала сом ше чом нє участвую, чом нє беру слово. У нас би на таки округли стол пришло векше число младих же би чули становиско старшого поколєня, же би висловели и свою думку, подискутовали, винєсли свойо становиско. Литературни вечар Андрия Любки ме зачудовал ище баржей. У нас на таких промоцийох звичайно єст вельо младих. Кед нє пре зацикавеносц за литературу, млади дзивчата приходза пофлертовац зоз младим поетом. А ту нє було анї питаня, анї авдитория – гвари Юстина, котра прешвечена же стретнуца з такима людзми мотивую и моцно уплївую на индивидуални розвой, прето була розчарована зоз нащиву публики.

ПОТРЕБНИ ВАМ КОНТАКТИ

Юстина дому зоз свойого путованя однєсла як позитивни, так и неґативни упечатки. Випадло же нє була на тельо одушевена зоз народом хтори єй здабал на Утопию, конєчно, мала цо и пригвариц.

– Кажда медаля ма два боки. З єдного боку сом одушевена з Руснацами, бо ше зачували як народ, а з другого боку здобула сом упечаток законзервованосци у власним швеце. Одсутносц розвитку. Та тото цо вас телї роки зачувало од асимилациї, тото вас може и знїщиц. Тераз Руснаци у зложеней ситуациї зоз якей барз чежко найсц правилни виход – гвари Юстина.

Совит хтори понука Юстина же би ше Руснаци требали одкриц ґу швету, треба им даяки порушовач. Гвари же би найлєгчейше то було зробиц у контексту українского интелектуалного руху. Витвориц контакти, окончовац черанє студентох, нащивйовац фестивали, округли столи, дискусиї, литературни стретнуца.

– Проблем у тим же медзи Руснацами єст досц таких яки ше нє думаю ориєнтовац на Україну и виключую русинску будучносц зоз будуцого розвитку. У нас єст досц специялистох хтори би могли популаризовац вашу културу, алє сом нє прешвечена же их ви жадаце чуц. То якиш еґзистенциялни вакуум хтори може привесц до вибуху (експлозиї). А нїкому нє ясне яки буду пошлїдки – гвари на концу Юстина.

(Опатрене 288 раз, нєшка 1)