Його екселенция Олександар Александрович

Изолованє Ґорбачова и нєудатни пуч у Москви, штредком авґуста 1991. року финализовали розпадованє Совєтского Союзу. Україна теди, 24. авґуста, преглашела нєзависносц.

Драга обновйованя українскей державносци нє була проста – за 25 роки Україна мала три револуциї („Револуцию на ґраниту” 1990, „Помаранчецову револуцию” 2004. и „Револуцию гордосци” 2014) котри єй балансованє медзи Бриселом и Москву унапрямовали на Заход. Пред двома роками, после подїйох на Майдану и змени политичней ґарнитури котру предводзел предсидатель Виктор Янукович, Русия анексовала Крим и потримала сепаратистични дїї у Донбасу. И скорей, Україна була чувствительна на додатну автономию котру вимагали юговосточни реґиони и Закарпатє, дзе жию, медзи иншим, и Русини. О тих и инших питаньох бешедуєме зоз паном надзвичайним и полноважним амбасадором України у Републики Сербиї, його екселенцию Олександром Ярославовичом Александровичом.

 През яки пременки прешла Україна за штварцину вика?

То наисце важни датум, 25. рок, гоч ми добре знаме же история України вельо глїбша, прето у тим случаю бешедуєме лєм о новим, постсовєтским периоду.

Чежко у даскелїх словох повесц цо ше шицко пременєло у остатнїх 25 рокох. З єдного боку ми можеме бешедовац о вонкашнїх атрибутох України, як и гоч котрей держави швета.  Ми достали державну гимну, заставу, герб; возпоставели зме дипломатски одношеня зоз шицкима державами швета, отворели зме вецей як сто дипломатски мисиї. Україна достала медзинародну правосубєктносц, як держава членїца Зєдинєних нацийох. Постали зме член числених медзинародних орґанизацийох и прето кед ше пове слово Україна, шицки у швеце знаю о якей держави бешеда.

Кед бешедуєме о нукашнїм розвою держави, ту єст тиж важни пременки. З оглядом на єй историю и медзинародни околносци у котрих ше розвива, Україна вибрала демократски вектор розвою и тото зазначене у Уставу України ище 1996. року. Ище зоз часу Києвскей Руси и Запоризкей Републики, ми мали блїзки одношеня зоз Европу и тот вектор ми предлужуєме применьовац. Прето, кед бешедуєме о вонкашнєй полтики України скоро штварцину вику, мож було обачиц свойофайтову „гомбалку”. Думам же тото подзелєнє на Заход и Восток, було покус штучне. Даєден предсидатель України патрел вецей на Москву, а даєден на Брисел, або Вашинґтон. Тото штучне подзелєнє ше нє одноши тельо на ґеоґрафию, кельо на систему вредносцох. Кед би на Востоку були таки демократски вредносци як у Европи, ми би можебуц ишли там. Понеже там вредносци цалком розлични, Україна ше руша – на Заход. Гоч, мож повесц и же ше Заход приблїжує ґу України. Прето, питанє вредносцох ключне у розвою гоч котрого народу и його держави.

SRD_2112

 Як коментаруєце оцени даєдних фаховцох, котри гваря же Револуция достоїнства” у Києве 2014. року була на одредзени способ реалне здобуце нєзависносци України од уплїву Москви?

Потримуєм тото становиско и сам о нїм часто бешедуєм. Лєм бим иншак тото зявенє охарактеризовал. Аґресия Русиї постала катализатор озбильних пременкох у українским политичним живоце. Сцел бим, у тим случаю, през историю направиц аналоґию зоз Сербию. Україна була скоро 350 роки под доминацию Москви и прето европейци часто нє чувствовали розлики медзи Українцами и Русиянами, а окреме ту у Сербиї, дзе становиско же слово о єдним народу – славянским и православним. До початку тей войни одношенє Українцох ґу Русом було барз позитивне, пре историйску блїзкосц. Сербия вецей як 400 роки була под уплївом Османлийскей империї, алє нїхто нє гутори же Серби то Турки, а гуторя же Українци то Русиянє. Тот парадокс бим потолковал так же, Турска и Сербия маю културу и виру котри ше барз розликую, там слово було о панованю империї над єдним етносом и його територию. У случаю одношеньох Русиї и України случела ше крадза историї. Русия – од Ивана ІІІ и Ивана IV, окреме Петра І и Катарини ІІ, вжала историю давней Києвскей Руси. Прето ше так чежко случує розриванє одношеньох медзи Русиянами и Українцами. Така пропаґанда и гибридна война тирва вецей стотки роки. Прето у остатнїх двох рокох, кед почала аґресия Русиї процив України, конєчно ше отворели очи велїм Українцом, котри ше вагали чи буц зоз Заходом, чи зоз Востоком. Остатнї социолоґийни виглєдованя указую на тото же ше на югу и востоку України звекшал процент тих цо потримую уход до НАТО, аж и до 20 одсто, а пред даскельома роками то випатрало нєможлїве. Прето „Револуция достоїнства” и русийска аґресия, гибридна война процив України, постали моцни катализатор ище векшого розриву медзи Українцами и Русиянами. Война нє була наша инициятива. Бувши предсидатель України Леонид Кучма у своєй кнїжки написал же „Україна нє Русия”, а я би додал парафразу же „Московя то нє Рус” (Києвска Рус. – Ред.).

Як бисце описали нєшка Україну на ґеополитичней карти Европи, 25 роки после здобуваня нєзависносци?

SRD_2092Україна бранї Европу од русийскей терористичней навали. Ми, фактично, бранїк у тей войни Русиї процив Европи. То нє лєм война Русиї процив України, то, вєдно зоз радикалнима елементами у исламским швеце, война Русиї процив европских демократских вредносцох. То вредносци котри єднак сцу Україна и Сербия. На ґеополитичней карти Европи, Україна ма ключну улогу. И Бжежински мал право, кед ище пред тим гварел же, без України Русия нє може буц права империя. Прето, Путин сце врациц Україну и обновиц у даякей форми бувши Совєтски Союз. Держави Заходу и НАТО тото добре знаю. Кед слово о українскей армиї, ми маме вельке искуство войованя зоз єдну од наймоцнєйших армийох у Европи. Кед би нє було України, чежко повесц дзе би були русийски тенки и тоти терористи нєшка. Думам же убудуце улога України будзе лєм векша кед вона постанє член ЕУ и НАТО, а то ше случи скорей або познєйше, може ше случиц и о 10 роки. Гоч то парадоксално звучи, Бреґзит може лєм змоцнїц процес европскей интеґрациї України. О тим европски лидере бешедую. У тей обновеней ЕУ, Україна будзе мац улогу як цо ю ма Польска або Шпания.

 На яким уровню, у тей хвильки, одношеня медзи Сербию и Україну?

Проблем у тим же двобочна тарґовина медзи Сербию и Україну нє диверсифкована. Так повесц, коло 70 одсто цалого експорту України до Сербиї, то чарни метали и желєзна руда за желєзарню у Смедереву. После пременки руководства того подприємства, достал сом прешвеченя же Україна останє главни подмирйовач тей сировини. Алє проблем у тим кед ше случи дацо нєдобре, а тото ше уж случовало, вец цала тарґовина опаднє. Прето сом ше пошвецел стретнуцом зоз бизнисменами малих и штреднїх фирмох, на котрих вшадзи у демократичних и либералних жемох лєжи економия. Зоз Сербиї до України ше вивожи житарки, хемийна и фармацеутска продукция.

Тераз исную три позитивни фактори котри полєпшаю черанє туристох и бизнису медзи двома державами, а то: стварянє зони шлєбодней тарґовини медзи Сербию и Україну, утаргованє Українцом визох до ЕУ и отверанє директней авионскей линиї медзи Беоґрадом и Києвом од юния того року.

Амбасада України у Сербиї планує орґанизовац Тидзень українскей култури у Беоґрадзе концом авґуста. У маю шлїдуюцого року плануєме тиж Тидзень українскей култури у Новим Садзе, кед будземе означовац рочнїцу побратимских вязох Нового Саду и Львова, дзе нам будзе потребна потримовка Українцох и Руснацох Сербиї.

 Яки одношеня України зоз сушедами?

Барз добри. Кед бул мир тоти одношеня були тиж добри. Кед панує мир, вец исную условия за вецей „бависка”, „ґеополитични трикутнїки”, реґионални инициятиви, дзе задоволєни интерес раз єдней, раз другей держави и ту ше стваря одредзени баланс. После початку русийскей аґресиї, вєдно зоз сушедами зме зрозумели же шицки нєпорозуменя медзи нами дробни, у одношеню на уровень загрожованя з другого боку. Шицки зме ше зєдинєли поцив реалного, заєднїцкого нєприятеля и опасносци. Тото було видно на двох факторох. Знаме же Русия, источашнє зоз Кримом и Донбасом, пробовала „розкивац” и Закарпатя. Ми подзековни нашим сушедом, насампредз Мадярскей, Румуниї, а тиж Словацкей и Польскей же вони нє потримали тоту провокацию и же ше у тей часци Европи зачувало мир.

Други фактор то – орґанизация реверсного подмирйованя до України ґазу зоз Мадярскей, Словацкей и Польскей. И то ше нам удало за два роки, а за тото було потребне нє лєм економске и технолоґийне ришенє, алє и политична дзека котру мали нашо сушеди. И тераз Україна цалком нєзависна од Русиї у обласци енерґентох.

SRD_2106

Чи официйни Києв дацо менял кед слово о одношеню ґу українскей дияспори на Балкану? Яки становиска ґу Руснацом у Сербиї?

Кед ше и меняли становиска, верце – то лєм на лєпше. Як амбасадор України зоз вельким задовольством нащивюєм шицки, котри можем, културни и релиґийни подїї збуваня, котри орґанизує українска и руска заєднїца у Сербиї.

Наша позиция ґу Руснацом у Сербиї, чи у України и гоч дзе, ше нє меняла. А то значи же ми потримуєме самостойни културни и язични розвой русинскей заєднїци. То питанє самоидентификациї. И тота позиция ше нє меняла нї под котрим предсидательом України. Могли буц рижни спекулациї на тоту тему, алє українска власц и влада нїґда нє забраньовали, аж цо вецей – потримовали финансийно, кед могли, розвой русинского язика, култури и школох. Грекокатолїцка церква функционує и у України. Ту у Сербиї я ходзим до Грекокатолїцей церкви, прето же тота традиция и обряди идентични зоз українску гркокатолїцку, та аж и зоз православну церкву.

Єдине цо українска держава нє могла зробиц, то допущиц териториялну автономию Русином на Закарпатю. И нє лєм Русином, алє и Мадяром и Румуном и иншим народом. А културна автономия и нєзависни културни розвой – язик, писнї, танци, вира, то потримуєме цалком.

Українци нє маю проблем зоз припознаваньом русинского язика и култури. Ми тото нїґда нє бранєли, бо то индивидуалне питанє каждого чловека як ше вон чувствує и на яким язику сце бешедовац. Науковци – историчаре и линґвисти – можу о тим водзиц полемику чи то окремни язик, чи диялект, алє ми политичаре ше до того нє мишаме.

Ми нє можеме потримац идею териториялней автономиї, алє културну автономию, вшелїяк. Нїхто нїґда нє наганял и инсистовал на тим же шицки Русини то Українци. Нє, кед сцеце буц Русини – прекрашнє. Я зоз тим нє мам проблем. Особнє розумим русински язик, вон барз подобни як українски, алє ма свойо окремносци. На заходней України єст вельо диялекти – Бойки, Лемки, Гуцули. Нє робота политичарох же би одредзовали цо диялект, а цо окремни язик. Особнє почитуєм намаганє Русинох бешедовац на тим язику, котри научели од своїх родичох.

 Скорей исновало становиско же Україна припознава Русинох як часц свойо народу. Ту у Сербиї ше нє раз чуло же Україна нє сце припознац Руснацох, чи то так?

Ми припознаваме Руснацох у рамикох українскей держави, у рамикох територялней цалосносци українскей держави. Най тоти полемики ришую историчаре и линґвисти. України и українскей влади важне же би нє було нїяки крочаї котри би загрожели цалосносц и суверенитет українскей держави.

SRD_2068