Перше були емоциї, а вец – робота

автор Розгварку водзела: М. Афич; Рубрику ушорел: Б. Варґа 1. септембер 2016
totu veljku-Djura Papuga-18.08.2016. 002

Снованє Конґреса починало од Русинскей оброди зоз Словацкей и нашей Рускей матки, а прилапело го и Стоваришенє Лемкох з Польскей.

Пад комунизма, конєц Жимней войни и розпад СССР – створели условия же би Руснаци у швеце порушали диялоґ и свойофайтове „нове националне препородзенє”. На медзинародним и реґионалним уровню, Руснаци ше зєдинєли до даскелїх асоцияцийох, верховних орґанизацийох, найважнєйша и найуплївовнєйша з нїх то – Шветови конґрес Руснацох/Русинох/Лемкох (РРЛ).

Одлука о снованю Шветового конґреса РРЛ принєшена у марцу 1991. року у Медзилаборцох, у Словацкей, а нєшка зєдинює Руснацох зоз дзешец державох и двох континентох – Европи и Сиверней Америки.

По „Енциклопедиї историї и култури карпатских Русинох” (Ужгород, 2010), Шветови конґрес РРЛ заступа тезу же Карпаторусини (Руснаци, Русини, Лемки) то окремни славянски народ, котри треба же би бул припознати у каждей держави, дзе жию його представнїки. Шветови конґрес РРЛ ше занїма зоз националнима, културнима и економскима интересами Русинох у цалим швеце, а Шветова рада РРЛ (котру твори по єден представнїк зоз каждей орґанизациї) – його управяцки орґан.

Конґрес реґистровани у Словацкей, у Прешове, а творя го члени зоз: Польскей, Ческей, Словацкей, Мадярскей, Румуниї, Сербиї, Горватскей, а за океаном ЗАД и Канада, и України, котра, по словох пана Папуґи, ище вше нє припознава Русинох.

 Були сце на шицких Шветових конґресох РРЛ од його снованя. Як випатрали початки формованя тей найвекшей медзинародней орґанизациї Руснацох у швеце?

Перши и други Шветови конґрес – були барз емотивни, бо то бул початок. Позиходзели ше людзе зоз жемох у хторих жиєме, були перши упознаваня, толкованя хто зме, одкадз зме, информовали ше о тим як ше Руснаци розсельовали зоз старого краю. Перши два Конґреси, у Медзилаборцох (1991) и Кринїци (1993), були дводньово, робели лєм у пленуму, людзе виходзели на бину и сцели бешедовац. Вельо було емоциї, плакали од радосци и нашо делеґати кед виходзели бешедовац. И я бул медзи присутнима. Кед зме бешедовали о наших правох (Руснацох з Югославиї. – Ред.) и досягнуцох у култури и образованю, нє могли нам вериц, прето же за нїх там, то бул початок. По 1989. рок векшина тих жемох, дзе жию Русини, була у Варшавским пакту, и там було забранєне хасновац термин „Русин”, могли ше вияшньовац єдино як Українци, або припаднїки векшинских народох.

На першим Конґресу з нашей жеми були Любомир Медєши, як предсидатель Рускей матки, Дюра Папгаргаї, Михайло Варґа, Наталия Дудаш и я. На другим були Михайло Катона и Любослав Еделински Славче.

Саме снованє Конґреса починало од Русинскей оброди зоз Словацкей и нашей Рускей матки, а прилапело го и Стоваришенє Лемкох з Польскей. З тей нагоди сцем визначиц же треба направиц розлику медзи двома розличнима орґанизациями Лемкох у Польскей. Єст Стоваришенє, дзе и Руска матка и Оброда, и єст Обєднанє Лемкох, дзе Союз Русинох Українцох и вони маю свою окремну орґанизацию СФУЛО.

Перши предсидатель бул Василь Турок Гетеш, а перше пленарне зашеданє Конґреса водзел Алексанар Сашо Франко з Медзилаборцох, а нє, як гутори Павло Маґочи, же то бул вон инициятор. Маґочи ше ґу нам познєйше придружел.

Основна идея першого Конґреса, та и других, була же би ше Русини зишли на єдно урядове место, а же би то нє були лєм нєформални сходи з нагоди даяких фестивалох. Знали зме у началє дзе Русинох єст и дзе би их требало буц, алє зме нїкого нє сцели наганяц же би ступел до Конґреса. Так, наприклад, орґанизация ОРУМА, хтору водзел Ґабор Гатинґер, з Мадярскей приступела на другим Конґресу, а я бул задлужени за тоти контакти и приступйованє нових орґанизацийох. Поступок приманя таки же орґанизация хтора реґистрована у своєй держави, муши поднєсц вимогу до Конґресу, у медзиконґресним дворочним периодзе ше шицко преконтролує и вец прима нову орґанизацию за члена. Djura Papuga-18.08.2016. 005

За 25 роки иснованя, котри бисце резултати Шветового конґреса РРЛ видвоєли?

Значи, перши два Конґреси були барз емотивни и свойо бешеди, и радосц, людзе виношели и прейґ поезиї, писньох и шпиванкох… Вони од своїх старих знали же єст ище дзешка таки людзе як и ми… Тоти сходзеня були барз популарни и важни.

Аж од трецого Конґреса, котри отримани у Руским Керестуре,  почали конкретни поради о тим цо би и як робиц. Першираз зме теди мали три комисиї, прейґ хторих зме започали роздзельовац роботу. Нєдавно зме дошли до того же од 10. Конґреса маме шейсц Комисиї хтори поряднє робя, а то: комисия за културу, информованє и видавательносц, за историю Русинох, за економске сотруднїцтво, котра пременєна на Комисию за туристични розвой и сотруднїцтво.

Потераз отримани 13 Шветово конґреси, по таким шоре: 1) Медзилаборци 1991, 2) Кринїца 1993, 3) Руски Керестур (ище була Югославия) 1995, 4) Будапешт 1997, 5) Ужгород 1999, 6) Прага 2001, 7) Прешов 2003, 8). Кринїца 2005, 9) Сиґет (Румуния) 2007, 10) Руски Керестур (найчисленши) 2009, 11) Пили сент Керестур (Мадярска) 2011, 12) Мукачов (Свалява, Україна) 2013, 13) Дева (Румуния) 2015, 14) у пририхтованю у Осєку (Горватска), у юлию 2017.

Дефиновани и „Дзень РРЛ”, а то: у Сербиї 17. януар, у Румуниї 3. марец, у Мадярскей 22. май, у Горватскей 25. май, у Словацкей 5. юний, у Польскей 5. децембер, у України 24. април (дзень родзеня А. Духновича, того року першираз означени). У ЗАД лєм раз тримани 26. октобра у Питсбурґу, а нє утвердзени лєм у Ческей и Канади.

Були сце три мандати на чолє Шветовей ради РРЛ. Яки вашо искуства з тей орґанизациї? А яки резултати?

У обласци просвити, окреме у периодзе од 10. по 13. Конґрес, кед шицки конґресни Комисиї водзели нашо людзе зоз Сербиї, а я бул предсидатель Шветовей ради, медзи нами була ефикаснєйша порада и координация. Теди зме пробовали спатриц хтори то заєднїцки активносци можеме витвориц. Понеже ше у нас отримує порядну наставу по руски, думали зме же би то требало зробиц и у других жемох. У Словацкей то уж у добрей мири и зажило. Вони маю русински язик у основних и штреднїх школох, Институт русинистики на Прешовским универзитету, котри роби уж 15 роки. У Польскей, у Кракове, тиж зажило виучованє русинского язика и пробую го унапредзиц, гоч там у основних и штреднїх школох воно факултативне. Остатнї скоро осем роки робиме же би ше витворело черанку професорох и студентох з тих трох универзитетох, гоч и єст розлики у язику.

Тиж, на предкладанє Шветового конґреса маме и Конґрес руского язика, котри оформени з цильом же би ше заєднїцки робело. У обласци култури пробовали зме направиц список найзначнєйших културних манифестацийох. На перши погляд випатра же их єст лєм даскельо, алє на списку ше нашли 60 манифестациї, у 10 жемох. Кажде свою найзначнєйшу видзелєл. Пробуєме усоглашиц термини отримованя фестивалох, же би нє пришло до їх поклопйованя, як наприклад Фестивал култури у Медзилаборцох и наш фестивал.

Djura Papuga-18.08.2016. 001

У обласци култури порушана акция же би ше запровадзело порядни и мастер студиї русинскей фолклористики, котри нам барз потребни. Поглєдованє першираз послате 2013. року до Министерства школства Словацкей, и потераз зме нє достали одвит. Упутйовани зме на Прешовски универзитет, дзе єст Оддзелєнє русинскей литератури, алє там нє прилапели, бо думаю же нє маю фаховцох за тоту обласц. Иснує предкладанє, котре тиж послате до їх Министерства школства, же би то було у Нїтри, дзе єст Катедра за словацку фолклористику, та же би ше там обезпечело отверанє Катедри за русинску фолклористику. Початком авґуста бул їх министер у Бачким Петровцу и о тим зме бешедовали. Його перши секретар, Петар Крайняк, Руснак з Прешова, хтори тоту акцию потрима и догварене же би делеґация Шветовей ради у другей половки октобра того року пошла на догварку, дзе придзе и директорка Универзитета у Нїтри, родом Русначка, котра тиж потрима тоту нашу заєднїцку акцию. Maме и фаховца, а то доцент русинскей фолклористики Владимир Марушин, бул директор уменїцкого традицийного ансамбла ПУЛС у Прешове, а тераз роби у Братислави, у найвисших културних установох. Маме наяву од їх министра же би то могло буц потримане и найвироятнєйше наступного школского року и витворене.

У обласци информованя, од 2010. року, зме рушели зоз заєднїцким глашнїком „Голос Русина”, вон виходзел штири раз до рока и там були призначени найзначнєйши активносци Конґреса. Глашнїк и сайт робели по 2015. рок, алє пре обєктивни причини тераз нє робя. Плануєме их обновиц.

Почали зме и зоз заєднїцку видавательну дїялносцу. Влонї зме видали Коляди зоз нотнима записами, зоз шицких местох и на язичних вариянтох дзе жиєме, хтора барз добре прията, а пририхтал ю Иван Чизмар зоз Свиднїку. У пририхтованю и кнїжка „Значни историйни датуми и ювилеї шицких Руснацох, Русинох, Лемкох”, дзе поента же би зме ше медзи собу баржей упознали. Збиц тоти датуми и ювилеї до кнїжки и вєдно то уважовац и презентовац.

Од 2011. зме порушали наградзованє и стимулованє у обласци култури и утвердзени награди Шветовей ради з меном Василя Турока Гетеша. Кажди рок розписуєме конкурс и даваме єдну награду, а скорей було и даскельо почесни награди. Конкуровац можу лєм членски орґанизациї. Добитнїк такей награди 2013. року була наша школа „Петро Кузмяк”, кед означовала 260-роки иснованя. Того року награду достала шпивачка Олґа Прокопова зоз Подкарпатя („Руске слово” потримує хаснованє официйней назви: Україна, односно Закарпатя, або Закарпатска обласц. – Ред.), доставаю и поєдинци хтори робя и ширя русински рух, а то значне и за сам рух, и за тих лауреатох кед достаню награду шветового уровню.

 totu malu-Djura Papuga-18.08.2016. 009

Чи основни цилї Конґреса витворени, з вашого боку патреня?

Витворени су прето же ше и людзе закладаю же би ше русинска свидомосц пребудзовала и же бизме похопели же то мушиме сами поробиц, а же то на наш заєднїцки хасен. Ниа, тераз ше реализує идея цо ше родзела на 13. Конґресу у Деви, а то Русин Филм Фест. Гоч 2010. року у Будапешту було подобне пробованє, алє то нє було як тераз цо ма буц у Шидзе – перши русински филмски фестивал за найширши обласци и за цали швет. Будзе пошвецени лаґерумедзи Ґрацом и Бечом у Першей шветовей войни, наменєни лєм за Русинох з Подкарпатя (Закарпатска обласц. – Ред.), Лемковини и Восточней Словацкей. Хто ґод од Русинох нє сцел пойсц до австроугорского войска, посилали го и цалу його фамелию до того лаґру. Там погинули вецей як 17,5 тисячи Русинох. На тим месце нєшка єст лєм єден криж, бо на месце лаґра направени аеродром… Будзе и други филми и думам же фестивал будзе барз интересантни, а плануєме го отримац и нарок и будзе пошвецени акциї „Висла” о розсельованю Лемкох у Польскей.

Думам же подїї, дзе страдал наш род, найлєпше на таки способ можеме розпатриц и думам же ту Шветова рада и Конґрес дали вельке свойо доприношенє. Барз зме потримали и Русински фестивал у Свиднїку хтори уж штири раз отримани. Вон будзе мац даяки новосци у часци за младих.

Шицко тото цо робиме остатнї 7-8 роки барз доходзи до младих и вше баржей є прилапене. Ту думам и на Русин-фест, а то шпивацки фестивал першираз отримани 2013. у Прешове, котри ище у розвойней фази. Влонї бул удатно отримани у Бардейове, дзе будзе и того року. Вон тиж помали рошнє, так як и Свиднїцки фестивал фолклору.

 Чи було пробованя же би ше загамовало активносци Конґреса?

Було таки пробованя, таке зме мали 2011. року од професора Маґочия. Делеґати зоз ЗАД нє бул задовольни з таку форму и роботу Конґресу, мали идеї увесц даяки иншаки модел. Но, на 11. Конґресу тото преламане на гласаню, и лєм Маґочи бул за їх идею, а други ю нє прилапели.

 Яка будучносц Шветового конґреса РРЛ?

Було би крашнє кед бизме дошли до уровня же єдного дня будземе мац заєднїцку професийну установу на уровню цалого Конґресу. Як модел може послужиц Словацки народни музей, хтори облапя представнїцтва у велїх местох, так у Прешове як його часц маме Русински народни музей. Так треба на даяки способ и у нас, и у других жемох зробиц, бо тото цо у музею, то наша история и то треба чувац.

Ми мушиме далєй робиц вєдно на збераню податкох о нашим роду и презентовац их цо ширшому членству. Бо, кед идземе вєдно, вецка зме моцни. Мам упечаток же нам людзе аж и „завидза” же добре сцеме, пробуєме, робиме и же маме резултати за собу и же єст ище вше досц ентузиязму, а трима го и заєднїцтво.

И тераз зме, концом юния, под час фестивала Култури и спорту у Медзилаборцох, кладли памятну таблу на перши Конґрес. И знова ше людзе зишли и плачу. Знова зме нашли моци побешедовац о дальших планох и барз важне же зме по нїх реализовали заєднїцки активносци.

Най заключим – за 25 роки заєднїцкей роботи розвила ше и структура Конґреса и модели дїйствованя, приходза и нови моци. Треба похвалїц и таке же манифестация у Петровцох була направена пре зашеданє Шветовей ради и вошла до традициї. Дзекуюци Конґресу будза ше и Русини у Румуниї, дзе ше дакеди нє могло задумац же их там було, цо значи же рошнє и там дзе було нула. Нормално, треба им помогнуц, так як и Русином на Подкарпатю (Україна, Закарпатска обласц. – Ред.), мушиме єдни з другима, вєдно, и вецка то и идзе.

Djura Papuga-18.08.2016. 008

(Опатрене 658 раз, нєшка 1)