Кажде сце буц сиґурни

автор фес 23. октобер 2016
dom i fam 42-1

За нами велї афери з поживу и нїхто нє може ґарантовац же их убудуце нє будзе. Чом? Прето же ше правилнїки  вязани за поживу нє прилапює, а и тото цо вименєне ше нє применює. Цала система инспекцийного надпатрунку нє функционує, а трошителє нє задовольни. Окрем того же нє знаю чи пожива квалитетна, чи нє, нє знаю анї дзе ше маю озвец, приявиц…

Нє прешло вельо часу кед до явносци пречурела вистка о афери з илеґалнима клальнями хтори зоз иножемства до нашей жеми увезли на тони меса сумнївого походзеня. По нєшка ше нє зна дзе тото месо закончело, шицко затаєне як и теди кед єден роботнїк робел у познатого продукователя меса з Нового Саду и на интернет поставел знїмок о велїх нєправилносцох у тим подприємстве. Явносц накратко обвисцена  же нє найдзени нєправилносци у спомнутей фирми.

Цо з того правда, а цо нє, нє мож твердзиц, лєм нагаднуц, алє факт же у нашей жеми трошительом  нє лєгко. Часто нє можу знац цо купую, односно цо єдза, аж и теди кед потвердзене же то здраве, барз здраве, та аж и лїковите.

У Здруженю за защиту трошительох Войводини гваря же  Закон о безпечносци поживи принєшени 2009. року и вон предвидзел же би ше оформело и Совит за безпечносц поживи. Дзе настал проблем?

 – У тим Совиту би мали буц визначни фаховци, а основна  його улога була би контрола ризику, преценьованє ризику, и управянє з ризиком кед слово о безпечносци поживи у Сербиї. Медзитим, Совит по нєшка нє формовани. Дзе запло, то питанє за компетентни инспекциї, за Управу за ветерину и польопривреду, за Министерство польопривреди… – гвари Младен Алфирович спред Здружня за защиту трошительох Войводини.

ОД КЕКСОХ СИТИ, ОД ХЛЄБА ЗДРАВИ

Реклами чудо. Гоч зме ше нє раз прешвечели же нє мож вериц тому цо очи видза, а уха чую, сто раз повторена слика заш лєм, велїх наженє же би коштовали з тих кексох хтори, гваря,  здрави, заменнюю фриштик, а даскельо годзини чловек од нїх сити. Рекламом би даєдни и верели, алє  кед ше добре опатри,  „здрави кекс” ма тельо цукру же є шицко друге, лєм нє здрави. Таке исте маме  и зоз хлєбом за хтори ше у рекламох твердзи же ма лїковити свойства. Поставя же питанє хто за таки информациї одвичательни,  чом ше роками людзох  дезинформує, и як тому стануц на карк.

Младен Алфирович

Младен Алфирович

– Наша жем ма Правилнїк о нутритивних и здравствених виявох,  алє ше прилапйованє того Правилнїка преклада з рока на рок и то уж три роки за шором. Вон би мал ускладзиц тоту обласц з директивами ЕУ, а то значи же ше будзе водзиц рахунку о тим цо ма стац на амбалажи, хтори нутритивни, а хтори здравствени вияви, и як ше будзе мушиц оглашовац пожива. Но,  накадзи ше отвори прегваряцке поглавє 28 хторе ше одноши на защиту здравя и защиту трошительох, конєчно ше тоти предписаня буду мушиц нє лєм прилапиц, алє и у пракси запровадзиц. Конєчно през тот прегваряцки процес зме ше годни ускладзиц  так же ше будзе вимагац запровадзованє того цо прилапене – гвари Алфирович и наводзи приклад кампанї  спомнутого Здруженя хторе пред трома роками випитовало хто одвичательни за рекламованє єдней минералней води, як писало „води здравого шерца” дзе на етикети стало препорученє з боку Здруженя за шерцову слабосц. З роботу на терену утвердзели зме же таке Здруженє нє постої, а добре знаме же дзепоєдна катеґория людзох, як цо пензионере, почали конзумовац тоту воду.

 У Здруженю гваря же ше каждодньово трошителє  поносую, указую на препущеня, хиби шицкого на цо наиду при поживи. Здруженє проблем прешлїдзує компетентним инспекциийом, алє одвити звичайно виостаню. То тото над чим ше треба задумац, а тото цо би ютре требало зробиц по Алфировичових словох, то реформовац комплетну систему инспекцийного надпатраня, анґажовац додатни кадровски капацитети, едуковац инспекторох, алє и цошка за цо ше вони закладаю – увесц єдине цело, державни инспекторат кед слово о поживи.

 –  И ми зоз Здруженя хтори ше занїмаме зоз защиту тришительох дзекеди нє знаме дзе ше маме озвец. Маме ветеринарску, санитарну инспекцию, єдна задлужена за обток на велько, друга на мало, треца за увоз, штварта за санитарни условия… Кед нам нє ясне, як вец обични чловек може знац кому ше ма явиц?

Прето потребни инспекторат, же би ше нєправилносци могло приявиц на єдно место, а вец проблем ришовац знука системи.

О ПОЖИВИ МУШИМЕ ВЕЦЕЙ ЗНАЦ

И попри тим же правилнїк о декларованю и означованю рекламованя поживи прилапени пред трома роками, вельки пременки нєт. Єдна з контролох (IHIS Nutricionizаm)  установела же аж 50 одсто декларациї нє у складзе з правилнїком и попри тим же продукователє мали цали рок прилагодзиц ше. Зоз шицкого того найважнєйше  – як ше трошителє можу защициц?

Наташа Лїкар

Наташа Лїкар

– Лєм информовани трошитель може принєсц добру одлуку. Ми тераз у ситуациї же треба же бизме верели продуковательом,  гоч знаме же яка ситуация – гвари Алфирович, а подобно дума и Наташа Лїкар, фармацеут з Нового Саду, хтора ше роками занїма зоз здраву поживу и здравим способом живота. Лїкарова гвари же зме у нєзавидним положеню кед слово о поживи з хтору ше костираме. Вона, заш лєм, наглашує же нє треба до шицкого сумняц, нє шицка пожива подлого квалитету, а же би чловек бул сиґурни, муши ше о тим едуковац, читац, розпитовац…

 – Найлєпше би було кед би трошителє конзумовали поживу хтора ше продукує коло їх окруженя, локално, бо шицко цо приходзи з далєка, тото цо длуго стої, траци свою нутритивну вредносц. Ми знаме же нєшка часи таки же гоч сцеме дацо и у загради випродуковац, мушиме го защициц же би нам наросло. И ту мушиме знац зоз чим шмеме пирскац и як. Добре кед маме свой фалат жеми, вец знаме цо єме, так думам и на месо, курчата, и то верим же велїм познате. Знаже же лєпше виховац курче на валалє, хасновац домашнї вайца, як гевти з дутяну. Но, велї то нє можу, и муша купиц дутянске. Прето  гварим, тот хто нєшка сце здравше жиц, муши ше едуковац, муши читац декларациї, та кед нє вери нашим продуковательом, най поглєда знак  на продукту же є випродуковани там дзе контрола квалитета вельо строгша – гвари Лїкарова. Вона трима же кажди чловек особнє на тим планє може барз вельо пременїц на лєпше.

МОЖ БЕЗ СЛАДКОГО И ЦЕСТА?

 – Ми ґенерално барз вельо єме сладкого и цеста. То нам найшвидше, а якош, звикли зме. Но, мушели бизме о тей поживи вецей знац, о  нутритивних вредносцох  того цо єме. Цукер и билу муку мож и з иншим зачерац, та аж и цали полудзенок. Бурек и йоґурт, наприклад, маю барз вельо калориї, а нє маю, так повесц, нутритивну вредносц. Єден ґазирани, барз популарни напой, у єдней фляши ма 24 ложки цукру! То за наш орґанизем шок. Протеини би требало вельо вецей уношиц, желєняву и овоц, а часто забуваме  и тото же мушиме пиц на дзень коло 2 литри води, окрем шицкого другого цо унєшеме до орґанизма. Правда же нєшка пожива нє ма таку нутритивну вредосц як цо мала дакеди, окреме ту думам на овоц, (яблуко нєшка ма вецей раз менєй витамини як пред 30 роками), алє мож вельо зробиц же бизме були здравши. Треба ше лєм розпитац, постоя и дзепоєдни Здруженя хтори о тим водза старосц. Нє згорше дакеди поглєдац помоц, нє лєм прето же кед, наприклад, особа схудла, та же би ознова нє набрала. Треба з єдним словом здравше жиц – препоручує Наташа.

Кед слово о костираню, познате же велї людзе пременки у своїм живоце нє барз любя. Кед су пре здравствени причини примушени на тото, велї ше заш лєм одважа пременїц свой живот на лєпше. Познате и тото же ше часто шицко кончи у останєй хвильки, кед чловек на дач примушени и кед го на тото наженю. Остава наздавац ше  же  „прегваряцки процес” зоз собу принєше  пременки, и же кажде тот хто будзе  куповац, єсц и пиц, годзен буц на мире.

dom i fam 42-2