Держава муши зачувац явни интерес

автор фес, фото вев 22. новембер 2016
DSC_0091

Кед 2013. року оможлївела приватним апатиком же би подписовали контракт з Републичним фондом за здравствене осиґуранє (РФЗО) и на тот способ видавали лїки на рецепт под истима условиями як и державни апатики, уж теди могло  нагаднуц же державним апатиком нє пойдзе по добрим. Од теди ше почали бориц за свойо место на тарґовищу з приватнима апатиками, алє и з велїма другима бриґами знука каждей установи окреме.

Гражданом нє шицко єдно кед чую же раз нєт тих, а други раз гевтих лїкох,  окреме у менших местох, на валалє, праве там, дзе державни апатикарски установи мали обовязку отвориц апатику и на тот способ оможлївиц гражданом же би витворели єдно зоз своїх заґарантованих правох з Уставу – право на здравствену защиту.  Велї би ше опитали, як вообще пришло до того же нєт лїки и же людзе пре нїх муша одходзиц аж и до другого места, бо полїчки у їх валалскей апатики празни. А приватни апатики у малим штредку нєт, бо ше ґаздови нє виплаци отверац ю. Йому найважнєйши профит.

То лєм єдно з велїх проблемох хтори остатнї час кулминовали. Цо ше наисце случує у аптикарстве и чи пошвидко годно розмервиц роками нагромадзени проблеми, дознаваме од Светлани Стойков, директорки  Фармацеутскей Комори Сербиї.

ЛЇКИ НЄ ШМУ БУЦ ОБИЧНА РОБА

Svetlana 4

Светлана Стойков

– На почежкосци у апатикарским сектору нє мож патриц з боку власнїцтва, проблеми заєднїцки, и так их треба и ришовац. А же бизме мали якушик цалосц, мушиме ше врациц  даскельо роки назадок, до 1997. року, теди кед маржа на лїки зменшана з 25 на 12 проценти. Од теди услуга на видаванє лїкох постала найтуньша у окруженю (углавним є 18-25%),  и така остала по нєшкайши дзень. Потим ушлїдзели и пременки хтори нє провадзела одвитуюца, нова законска реґулатива, а котра би зопарла терашню ситуацию: лїки ше предавало, а и нєшка ше предава по барз розличних ценох, за чим аж стої и держава. Министерство здравя одредзело максимални цени лїкох, вец Републични фонд за здравствене осиґуранє одредзел цену лїком хтори ше видава на рецепт, (то заш друга цена), а на концу розписани централни тендер на хторим ше прилапює найповигоднєйши понукнуца – то  уж треца цена, а най нє споминам цени лїкох котри ше предава без рецепта. Нараз ше лїк, гоч би требал буц продукт за чловеково здравє, почина третировац як обичну робу, цо може мац вельки пошлїдки на здравє гражданох. На людзох  вплївую реклами у хторих ґлумци, або шпиваче актере, и  велї нє роздумую о тим цо за тим стої, и же годни мац пошлїдки  кед  буду лїки хасновац без правей основи и совиту апатикара – прешвечена Светлана Стойков.

НЇХТО НЄ ЗНА КЕЛЬО ЄСТ АПАТИКИ

Вельки проблеми настали и прето же нєт критериюми за отверанє апатикох, а котри ше одноша на тото кельо треба же би єдна апатика була оддалєна од другей, як и нєобходни податок же келїх  гражаданох ма подмириц єдна апатика (ґеоґрафски и демоґрафски критериюми), цо єдно з условийох за ушорену апатикарску систему. По словох  директорки Стойков, єдна зме з ридких державох котра нє ма податок кељо вообше єст апатики. Же нєобходне справиц Реґистер апатикох, бешедує ше оддавна и випатра же ше и тот податок дозна, понеже Фармацеутска Комора понукла помоц Министерству здравя у реализациї того проєкту.

 Пре подли чежки стан апатикарских установох и Синдикат занятих у здравству на вецей заводи апеловал на власци  же би ше проблеми нє преруцовало з єдних на других, алє же би ше их ришовало. Концом септембра Синдикат послал Влади Републики Сербиї, Министерству здравя и Министерству финансийох вимогу  же би ше ришело статус Апатикарских установох. Роботнїки нєзадовольни.

– Найвекши проблем державних апатикох то нєлоялна конкуренция з приватнима апатиками и нїзка маржа ценох лїкох – гвари Злата Надь, апатикарка, и наглашує же Державни апатики  можу набавяц лїки лєм прейґ явних набавкох (тендерох), цо нє  случай з приватнима апатиками.

18 zlata nadj 14

Злата Надь

– Апатики у державним сектору нєшка муша сами себе заробиц пенєж, нє доставаю го з буджету держави. Маржа за лїки барз мала, виноши 12 одсто цо нє досц же би апатика подмирела шицки трошки (заробок  плаци, режию и други нєобходни трошки. Апатика Нови Сад у хторей сом занята затераз набавя лїки на рецепт, но очежана набавка лїкох хтори ше купую на приватни рецепт, алє и других продуктох, диєтских суплементох итд – гвари Надьова.

Нє  барз добре ришенє, и по словох Светлани Стойков, тото же державни апатики лїки можу набавяц лєм прейґ явних набавкох, бо спомалшує швидкосц при набавкох, флексибилносц и конкурентносц державних апатикох. Док державней апатики треба длугши час же би поручени лїки  мала на полїчкох, приватни исти лїк доставаю о даскельо годзини.

– Нажаль, векшина гражданох нє упозната зоз тоту ситуацию и часто нє маю порозуменя пре нєдостаток лїкох у державних апатикох, а апатикаре ту наисце нє виновати. При тим, нє раз ше случовало же ше пенєж предвидзени за лїки потрошело на друге, дзе тиж нє виновати апатикаре, алє директоре, од хторих, нажаль, ридко хто фармацеут. Заняти у державних апатикох ше часто муша бранїц пре цошка прецо су нє виновати. Нажаљ, тераз зме у ситуациї же у даєдних апатикох пре вељки длуства, даскељо мешаци апатикаром нє виплацени плаци.

Кед ше ґу тому дода и нагли рост числа приватних апатикох (тераз их єст голєм два раз вецей як державни), спомнуту нєлоялну конкуренцию, державни апатики поставаю ище баржей загрожени – гвари директорка Стойков и наглашує же  и приватни  апатикаре любя кед єст шора у апатикарству. По єй словох найвекши почежкосци маю од „нєапатикарох“ котри на апатики патра як на бизнис, а нє на очуванє здравя гражданох. Прето, Синдикат поставел одредзени условия и тераз ше глєда  найлєпше ришенє.

ЗАКОН ПОСЛЕ ВЕЦЕЙ ЯК ОСЕМ ДЕЦЕНИЙОХ

Остатнї мешаци директорка Стойков з компетентнима  отримала вецей схадзки  о актуалей ситуациї у апатикарстве. Бешедовала  з предсидательом Одбору здравства и фамелию Скупштини РС, Дарком Лакетичом, а на нєдавно отриманей схадзки у Министерстве здравя, дзе присуствовали компетентни у мено тей институциї, з  ґенералним секретаром Драґаном Райковичом пробовали дефиновац конкретни крочаї хтори би ше мало запровадзиц у наиходзацим периодзе.

 – Як директор Комори чувствуєм обовязку  глєдац помоц од шицких релевантних институцийох. Послали зме числени дописи Министерству здравя, Министерству тарґовини, финансийох, державней управи и локалней самоуправи, комисиї за защиту конкуренциї, предсидатељови Влади… Знаюци же Одбор участвує у приношеню законских ришеньох,  др Лакетичови сом предложела же бизме сотрудзовали у ришованю тей комплексней ситуациї. Др Лакетич у тим фаху ма искуства, и наздавам ше же нам  помогнє найсц заєднїцке и длугорочне ришенє. Нашо ришеня засновани и уключени до Закону о апатикарскей дїялносци, дзе зме ше остарали уключиц шицко цо хиби у постояцей законскей реґулативи, а у складзе зоз сучаснима, европскима законами. У тим смислу першираз, после вецей як осемдзешат рокох (остатнї закон о апатикарстве принєшени 1930. року), у Министерству здравя почали  робиц на Закону хтори би мал ушориц  шицки питаня з обласци апатикарства. Понукли зме и ришеня котри би оможлївели функционованє и приватних, и державних апатикох, алє под одредзенима стандардами – гвари Светлана Стойков.

ХАСНОВАЦ ИСКУСТВА З РЕҐИОНУ

Дзепоєдни проблеми у апатикарским секторе мали и жеми у окруженю, и кажда держава их ришовала так як могла и знала, у складзе зоз станом  здравственей системи хтори нашлїдзела, з реґулативу и стратеґию.  По словох нашей собеднїци у Словениї постої Закон о апатикарству од 1992. року, критериюми за отверанє апатикох, зачували и державни и приватни сектор. У Горватскей тиж постої Закон, даєдни державни апатики дати на концесию, алє и далєй маю и державни и приватни апатики. У Мадярскей ше нагло рушело до либерализациї (у єдней хвильки ше лїки предавало и на бензинских пумпох), а вец держава принєсла одлуку же тот сектор будзе строго реґуловани. У Македониї державни сектор на примарним уровню загашени, док у Чарней Гори лєм державни апатики видаваю лїки на рецепт.

– Вецей раз зме поставяли питанє стратеґиї апатикарства у Сербиї, алє зме одвит нє достали. Маме предкладаня и за тото, а простору єст и за приватни и за державни апатики. Мойо становиско таке же держава муши стануц на бок явного интереса, односно явного здравя, и контроловац ключни обласци, дзе сиґурно спадаю лїки (продукованє, обток, реклами…) – трима др Стойков и надпомина же набавка лїкох нє єдноставна робота, пре законски огранїченя и пре специфичносц самих лїкох. За тоту роботу ше апатикаре школую роками и маю вељку одвичатељносц. На количество и файту лїкох уплївую велї фактори, од буджету (финасийних средствох), по орґанизацию подмирйованя, алє и одлуки руководитељох. Ту би могло пояшнїц и дилеми наших людзох же чом наприклад, нєт лїки у Руским Керестуре, а єст их поведзме, у Коцуре.

– Кельо я знам, апатика у Коцуре припада Општини Вербас, а апатика у Керестуре Општини, т. є. Дому здравя у Кули, хтори маю окремни буджети.  Вељка чкода же апатикаре/фармацеути хтори одвичательни за набавянє и видаванє лїкох на рецепт, даванє совитох за применьованє, дозиранє и чуванє лїкох, нє можу сами наручиц лїки за хтори знаю же су людзом барз потребни. Апатика, и попри вельких почежкосцох и далєй здравствена установа до хторей приходзи найвекше число гражданох. Зна ше же до апатики приходза пациєнти хтори були у дохтора (пре лїки на рецепт), алє и гражданє котри нє жадаю чекац и хторим треба фахови совит. Апатикар бул и остал найдоступнєйша особа у здравстве, дзе ше без заказованя и длугого чеканя могло достац  лїк, алє и  совит.  Тото треба и далєй зачувац и почитовац – гварела на концу директорка ФКС, Светлана Стойков.

На Закону о апатикарскей  дїялносци ше интензивно роби, и патри же би бул готови по конєц рока. Важне го добре ускладзиц зоз другима законами и подзаконскима актами пре велї ствари, та и пре тото же би пре обставанє апатикох на тарґовищу нє превладал економски интерес, алє здравствени.

DSC_0187