Тото цо видзи, єй руки справя

автор влдї 11. децембер 2016
ALIM1267

З одходом до пензиї Нада нашла нови способи як обдумац свой шлєбодни час, як буц креативна, алє и хасновита. Окрем вирабяня прикраскох, шпива у КПД „Дюра Киш”, чита кнїжки, ходзи до церкви,  путує…

Кед чловек крочи до свойого трецого животного периоду, точнєйше, кед пойдзе до пензиї, теди ма вецей часу за одпочивок од роботи и шицкого цо го потамаль провадзело. Правда, велї би ше нє зложели зоз тима словами,  бо вони праве у тих узретих рокох нїґда нє маю кеди, по цали дзень цошка конча…

Шлєбодни час нє шицки єднак препровадзую, а медзи тима цо го наисце знаю вихасновац и пензионерка Нада Кечкеш зоз Шиду.  Вона свой роботни вик препровадзела у Филияли фонда за здравствене осиґуранє у Шидзе, а кед пошла до пензиї 2010. року, свой живот и шлєбодни час орґанизовала на єден кус иншаки, креативни способ од того, каждодньового.

– З одходом до пензиї сом нараз мала вельо вецей шлєбодного часу, та сом на интернету замерковала як ше вирабя велї прикраски з паперу. Заинтересовала сом ше, гоч сом о тим  и пред тим слухала, алє тераз сом мала нагоду видзиц и як тото цо сцем мож справиц. Нє  длуго сом роздумовала, алє сом ше дала до роботи – приповеда нам Нада и указує цо  ше єй удало справиц: рижнородни кошарочки, шкатулки и подобни прикраски з паперу…

ДОБРА ДЗЕКА НАЙВАЖНЄЙША

Вирабянє прикраскох постал єй гоби хтори наша собешеднїца започала пред штирома роками. Вона єдна з тих хтора вихасновала предносци интернета, и од шмелєла ше у тей креативней роботи. Вжала папер, пошулькала го на иглу же би з нїм могла плєсц, и так, гвари, почало. А початок анї єден нє лєгки, гоч нє вше так випатра. Треба буц схопни и упарти же би на концу настал красни продукт хтори ше пачи нє лєм тей особи хтора го прави, алє и велїм другим. Кечкешова  гвари же найволї робиц з билим папером, бо вец конєчни продукт красше випатра. Вона папер и лаґує, а кед потребне и офарби. Же би прикраски нє були лєм єдноставни, прикрашує их зоз технїку „де купаж“, бо гвари же так зробене випатра вельо красше.

ALIM1263

И У ШПИВАНКОХ УЖИВА

– Кед през рок цепло, вец робим у ґаражи, або у сутерену, у нашим обисцу, бо мушим добре пририхтац папер за плєценє, а  вжиме тото робим у хижи – гвари Нада хтора ма схопни руки и за други роботи. Вше найдзе часу и за ручни роботи, та штрика шапки, гоч припознава же єй дзивка Рената у тим упартейша.

Кечкешова хижа у населєню при ОШ „Бранко Радичевич“  и по випатрунку є  подобна велїм другим хижох у Шидзе. Алє кед гоч хто крочи нука до обисца, окрем того же обачи же шицко складне и на своїм месце, видно же то руске обисце.  У дньовей хижи на столє традицийни руски парток и надосц квеца, а квеце вше красше випатра кед є у черепчкох, а вец у кошарочкох з папера,  прикрашени  у „де купажу”.

Свойо роботи Нада мала нагоду представиц на традицийних „Етно дньох“ у Шидзе на руским штанду, а планує их указац и у Бикичу з нагоди отримовая централней шветочносци националного швета Руснацох хторе ма буц о мешац.

Надова велька любов и шпиванє, а окреме руска шпиванка, та з одходом до пензиї постала членїца Мишаней жридловей шпивацкей ґрупи КПД „ Дюра Киш“. Уж шейсц роки є активна.

SID NADA KECKES U PEVACKOJ GRUPI– Раз тижньово маме проби, а руководителька нам Снежана Лазич, док руководитель оркестра Драґан Макивич. Вони музични фаховци и барз нам помогли же   бизме на репертоаре мали руски шпиванки и числени наступи на наших фестивалох и манифестацийох. Док сом була млада, пре школованє, а потим и пре фамелийни обовязки и роботу нє мала сом часу пошвециц ше тому, а тераз мам,  и барз любим же так – задовольна Нада.

Можебуц би остатнї роки єй драга  кус иншак випатрала  кед би нє мала потримовку супруга Йоакима, хтори тиж о даскельо мешаци будзе  пензионер. Вон свой роботни вик препровадзел у ДДОР-у. Їх дзеци, дзивка Рената и син Владимир закончели факултети, жию и робя Новим Садзе.

– Часто их вєдно пойдземе нащивиц, а кед векши швета, обовязно зме шицки вєдно у Шидзе. Окреме любиме Крачун и Вельку ноц, бо то швета хтори провадза числени нашо руски обичаї и любиме вєдно шицко випочитовац.  Вєдно зоз супругом путуєме и до иножемства, и то хвильки хтори озда нїґда нє забудзем – спомина Нада.

Єст жени цо ше поносую же нє постарча шицко цо заплановали, бо нє маю часу, а єст и гевтих хтори го маю, алє го нє знаю обдумац як  препровадзиц. Треци то тоти цо шицко сцигню и маю часу за тото цо любя. Нада спада до тих.

– Мам часу ходзиц до церкви, гоч сом на другим концу варошу, досц далєко од церкви. Алє, шеднєм на бициґлу, та вец анї церква нє так далєко. А кед чловек ма дзеку, вец шицко и сце а и може – гварела нам на концу Нада Кечкеш.

ВОЛЇ ПИСАТЕЛЬОХ З ВОСТОКУ

Попри шицких порядних активносцох и гобия, Нада люби и читац и член є Народней библиотеки „Симеон Пищевич“.

– Патрим же бим мала часу и за добру кнїжку. Єднак любим читац и странских и домашнїх писательох. Любим наприклад, писательох зоз Индиї, Китаю або Турскей, и барз ме цикави яки живот женох у тих далєких жемох и розличних културох, як вони там жию, цо любя, у чим уживаю… – гвари Нада.

SID NADA KECKES IZLOZILA RUCNE RADOVE OD PAPIRA