Чуваре крачунских обичайох

автор фес 20. децембер 2016
DSC_0121

Пред нами швета през хтори ше звичайно посходзи фамелия, а на Вилїю шицки пошедаю коло смачней вечери. Добре познате же дзеци Крачун найбаржей чекаю, бо ше теди ходзи по шпиваню, и достава красни дарунки. Окрем дарованя, фамелия ше намага зачувац и крачунски обичаї. Єден з нїх то и крачунске шпиванє – колядованє, з хторим ше символично явя радосну вистку о Исусовим народзеню, и уноши мир до каждого обисца.

По словох дакедишнїх бетлегемарох Денї Колєсара и Владимира Сабо-Дайка, пред седемдзешат, осемдзешат роками таки час ше коцурски дзеци уж навелько рихтали за Крачун. Дайко уж нє медзи нами, алє обичай младих хлапцох у Коцуре же треба на час порихтац бетлегем, и нєшка жиє.

Дакеди бетлегемаре любели ходзиц до Швабох, бо у нїх були богати дарунки. Ходзело ше и до мадярского паноца, дзияка, алє заш лєм, найвецей бетлегеми було на руску Вилїю. Ходзело ше по ґрупох, а кажду ґрупу водзел дахто старши хтори влєкол мех з дарунками, алє и чувал шпивачох од Криштинкох. То були прибранци, найчастейше леґинє, хторим ше уж нє швечело ходзиц по шпиваню. Вони дочековали шпивачох и однїмали им мехи, одношели до ґаздинї и часцели ше з тим цо було у меху. Гоч то мала буц лєм франта, вельо раз було йойку пре одняти, зашпивани дарунки.

Нєшка з бетлегемом ходза и дзивчата, по шпиваню их вожа на авту, Криштинки нєт, а бетлегеми прикрашени з фиґурками и швичочками святей фамелиї. Тоти нашо дзеци чуваю од забуца єден красни крачунски обичай.

НЄ ШИЦКИМ ВИСТАВАЛО НА ПОТЬКУ

Яким Рац Кренїцки, керестурски байбер, тиж нє медзи нами, алє за нашо новини пред даскельома роками виприповедал як то було дакеди на Вилїю кед годзина вибила, а домашнї вимодлєл „Ґде Христос Спаситель”… Теди ше шедало за стол вечерац. Ґаздиня з пеца виняла тепшу з рибу, а кед ше шицки навечерали, торбичку ше положело коло шиї, и гайд, по шпиваню – так приповедал Яким. Вон шведочел же нє було у каждим обисцу риби у тепшички, бо нє шицким на тото виставало. Потьки на Вилїю єдли лєм богатши фамелиї, бо худобним була барз драга.

Пред Другу шветову войну єден керестурски Шваб и Давид Бодваї мали рибалови, та було надосц квалитетней риби и вец ше на Вилїю потьки нашли на столє у велїх обисцох.

На Вилїю дзеци ходзели по шпиваню по сушедох, и по родзини, шпивали крачунски коляди, декламовали… Дзеци у сушедстве доставали орещок, два, лєм даґдзе яблучко. Помаранчата нє було анї у найблїзших и найчастейше ше доставало пуканки и пуканей кукурици.

Кренїцки приповедал, а новинар Симунович записал, же кед ше на пол ноци ишло до Саночного, вец хлопи шпивали по церкву крачунски коляди. У Керестуре вше було тих цо знали крашнє шпивац, а пред вецей як пол вика у валалє то бул Йовґен Яно з Капущаного и Владо Петрашка з Дильовчика под беґельом, та вец з нїма и други Яново и Петрашково хлопи кед зашпивали на вецей гласи ”С нами Бог, разумите язици”, було их мило слухац. Раз их Керестурци застановели пред порту же би ознова шпивали ”С нами Бог” вєдно з тима цо ишли до Саночного. Гваря же ше на Маковским медзи школу и церкву тельо згарло людзох же нє мож було прейсц…

КРАЧУНСКИ ШПИВАНКИ ЗАЧУВАНИ

Кед Йована Боґданов, етномузиколоґ з Дюрдьова пред даскельома роками рихтала свою дипломски роботу, вона у Дюрдьове, Коцуре и Руским Керестуре нотно и текстуално записала 110 коляди, а на компакт диску 52 . Окрем же записала богати музични скарб Руснацох, вона зазначела и дзепоєдни руски обичаї на Крачун. У Руским, Керестуре найбаржей запаметани Гвиздаре и винчоваче. Гвиздаре мали вше исти репертоар, аж и рухи, и були добре орґанизовани. Шапки хтори ношели на глави, гвизди и шаблї у рукох, правени з розличних материялох, хто як ше знашол, або могол, алє и з помоцу дзецинскей мриї и схопносци родичох хтори им часто у тей роботи помагали.

– По шведоченю шпивачох хторим сом ше випитовала, трима ше же з одрастаньом у фамелиї у хторей ше чува традицию, славенє Крачуна постава состойна часц живота каждого його члена. И попри тим же споминана модернизация и нови тренди кед ше слави даяке швето, кажде з нїх наведол же крачунски обичаї трима так як памета же их славели його предки – гвари Йована. По єй словох, крачунски шпиванки були зазначени при велїх националних заєднїцох у Войводини, алє на основи виглєдованьох, мож заключиц же их Руснаци найвирнєйше зачували и же нєшка представяю важну часц їх живота.

НА ВИЛЇЙОВИМ ПАРТКУ

15203153_1253523598051800_8918967453457272462_n

На Вилїю стол окреме шветочни. На нїм звичайно запалєна швичка, а под партком даєдни и нєшка кладу зарна жита, овса и ярцу, кукурицу и пасулї. На столє славни бобальки з маком. З нїма ше понука каждого хто придзе до обисца. Ту и мед и орехи, у мисочки яблука помарачата, сухи шлївки и смокви. Даєдни на стол кладу и варени шлївки у вину з циметом.

За вечеру ше пече рибу на тепши з рискашу, а место хлєба на столє – осух. Капущанїки ше рихта за фриштик.

ОСУХ

17355-pogaca-sa-semenkama-raznim_zoomВилїя, посни дзень, и за вечеру ше рихта осух. Пече ше го зоз хлєбового цеста, а формує у тепши. Же би цесто нє кисло як кед ше пече хлєб, поджобе ше го зоз видлїчку. Од горе ше осух посолї, а мож го посипац зоз рашку. Упечени осух треба умиц од муки.

КАПУЩАНЇКИ

Капущанїки, або капушнїки, мож рихтац на вецей способи. Йозефина Балїнт зоз Дюрдьова их рихта по рецепту своєй мацери. Гоч єй мац капущанїки пекла у пецу, вона их пражи на масци у векшей тепшички. Перше треба пошекац и на масци попражиц квашену капусту. За седем капущанїки треба седем векши гарсци муки, та видзе же єдна гарсц – єдно цесточко, односно єден капущанїк. Дода ше штварцину швижого квасу, хторого ше лєм розтруши, а нє кладзе ше до млєка и цукру, як за колачи на квасу. Дода ше три раз до пальцох солї, або єдна ровна ложичка, и лїтней води кельо мука поднєше. Цесто нє треба же би було тварде, алє мегчейше, же би ше добре розганяло и готове є теди кед ше нє лїпи на пальци.

IMG_8762– Цесто нє треба же би кисло, бо вец капущанїки груби як лепинь, алє ше го такой гнєце и роби зоз нїм. Квасу ше муши положиц же би капущанїки були ценки и мегки, а до каждого цесточка идзе єдна гарсц капусти. Капусту ше вшадзи єднак посклада на цесточко, а нє лєм до штредку. Вец ше таки цесточка закруца до ”лабдочкох” велькосци гарсци, и розганя. Таки готови капущанїки треба такой пражиц – гвари Балїнтова.

Капущанїки мож рихтац и у релни, печиц на плотни, под ґрилом, або у ”пица-пекачу”, а хто люби, може их помасциц зоз пражену цибульку и олєйом. Йоска рихта без цибульки и зоз швижу капусту, бо так люби єй фамелия.

БОБАЛЬКИ

За бобальки потребне: 40 деки муки, кус солї, єдна ложка цукру, млєка кельо приме, 15 деки маку, 5 деки мелкого +DSC_0223цукру, 10 деки меду, 10 деки масла и 2 деки квасу.

Загнєсц зограту муку, соль, цукер, викиснути квас и млєко. Вец ше зоз того цеста шулька шульканци и порозрезує ше их на коцочки яки сцеме же би нам були вельки бобальки и покладзе до тепши най ище кус кишню. Викиснути бобальки ше пече у горуцей релни, и добре кед су цо упеченши, вец су и смачнєйши.

Упечени бобальки ше умиє у води и усипе до ванґлочки.

Даєдни ґазиднї бобальки посипу зоз помлєтим цукром, маком, додаю розпущеного меду у лїтней води, и поприцискаю бобальки же би добре поупивали тот сок. Даскельо раз  их треба премишац, та кед ше добре охладза, у красней мисочки ше их кладзе на шветочни стол.

ПЕЧЕНА РИБА НА РИСКАШИ

За вилїйову вечеру ше звичайно рихта потьку. Очисци ше ю, добре умиє, насолї и охаби же би кус постала. Очисци ше дас два, три цибулї, пошека их на дробно и положи до тепши. На цибулю ше положи умиту рискашу, посолї dimnjeni-saran-na-pirincu-zaliven-vinom-2db215e0fe2c41bdbfabdf6289c43ad9_view_lпопопрує по смаку и залєє з воду. Дахто волї перше цибулю попражиц на олєю и кус ю повариц, та аж вец класц на тепшичку. На рискашу ше кладзе рибу на даскелїх местох порозрезовану. Дакус ю треба преляц з олєйом. Риба упечена теди кед почервенї, и кед з рискаши  випари вода. Док ше риба пече, по потреби мож долївац води, бо анї рискаша а анї риба, нє шму буц сухи.

По верху ризкаши мож положиц на колєчка порезани кромплї, на стол ше ю кладзе у тепшички у хторей ше пекла, и нє винїма ше ю на танєр.

Будзце и ви чуваре наших обичайох. Порихтайце крачунски єдла, оквицце ядловец и обисце. Славце Крачун!