Уключиц змисти хтори кореспондую з нєшкайшим часом

автор маф/опс 21. децембер 2016
13.12.-Skola-biblioteka 009

Циль школскей лектири же би ше школяре упознали зоз квалитетнима литературнима творами и так розвивали язичну културу и любов ґу читаню. Чи час у котрим жиєме иншаки, чи у питаню гришки у образовней системи, чи нєдзбалосц у пестованю будуцих читательох.

Школяре гваря же школска лектира допита, же би требало буц менєй обовязни кнїжки за читанє. Даєдни, и попри тим, гваря же любя читац, а даєдни гваря же нєт досц часу шицко предвидзене пречитац. И професоре ше складаю же исную преобсяжни тексти, нє усоглашени зоз возростом школярох. Исную проблеми и блуканя и у приношеню нових стандардох у школскей реформи, понуканя застаретих змистох и превозидзених подобох зоз литератури хтори нєшкайшим ґенерацийом нє интересантни.

Тото цо интересує нєшкайших школярох то авантура, гумор, мистериї и фантастика, и вони би о тим любели читац. Виглєдуюци тоту тему дознали зме же би школяре у школскей лектири любели читац „Гария Потера”, „Мистерию Ґинковей улїци”, „Господара персценьох”. Тиж так школяре гваря же би любели читац кнїжки Аґати Кристи, Джейн Остин, Генрика Сєнкиєвича, або Томаса Мана.

Наклада ше питанє же як оформиц школску лектиру, а же би ше ю читало. Кед слово о уметнїцкей литератури, вец постоя кнїжки котри би требал пречитац кажди школяр. Можебуц би требало лєм превипитац возрост школяра котрому ше понука одредзени змисти, а звекшац шлєбодни вибор гевтого цо школяре читаю. Вшелїяк же до лектири потребне уключиц вецей сучасни кнїжки хтори кореспондую зоз терашньосцу и нєшкайшима интересованями школярох.

О проблемох школскей лектири бешедовали зме зоз професорками у керестурскей Школи, Каролину Папуґа, професорку руского язика и Марию Балїнт, професорку сербского язика, котри зоз нами подзелєли свойо искуство и видзенє тей проблематики.

ШКОЛЯРЕ НЄ ЗАИНТЕРЕСОВАНИ ЧИТАЦ

Каролина Папуґа

Каролина Папуґа

– На основи власного искуства можем повесц же школяре слабо заинтересовани за читанє. Думам же окреме кед ше им зада домашню лектиру, то ше одрабя меха нїчно, за оцену и просто при дзецох нє постої розвита любов ґу читаню. З другого боку, аж бим нашла и оправданє за школярох котри нєзаинтересовани, прето же нам лектири вообще нєосучаснєни, застарени су. Кажда лектира у свой час, кед була написана, була и квалитетна, лєм ю час преґажел – гвари Каролина Папуґа.

– Цо далєй вше менєй дзеци читаю, приоритет им компютер. Чекаю и най ше им шицко сервира же би вони нє мушели робиц. Нєт мотивациї, нєт активней настави котра би требала постояц, значи водзиц их, алє и дац одвити. Тиж так одробя лєм тото цо ше од нїх глєда и нє заглїбюю ше вецей, гоч им суґеруєме поглєдайце, пречитайце. Гоч ми маме виглєдовацки задатки кед у питаню лектира, пробуєме их и на таки способ заинтересовац. То поробя даскельо школяре, а гевти препишу. То так функционує, нажаль, гоч у каждей ґенерациї єст и надарених и заинтересованих школярох хтори маю обласц котра их интересує и ту су найактивнєйши. Но, кед бешеда о читаню уметнїцкей литератури, школяре барз слабо заинтересовани – гвари Мария Балїнт.

Як гвари Папуґова, потребни даяки иншаки приступ. Кнїжки хтори нє актуални похасновац на предмету историї, же би ше видзело як то дакеди було, просто же би остало запаметане, а ґу лектири приступиц з другого угла. Цо значи же би так можебуц и школяре були заинтересованши кед би ше лектиру ошвижело, прилагодзело їх интересованьом, прето же вони вецей нє бегаю зоз паридями, и нє цагаю шерпенки по праху. Нєшка школяре маю уж цалком иншаки интересованя, а зоз примушованьом, гвари Папуґова, достава ше контраефект.

НЄШКА ШЕ КНЇЖКИ ДАУНЛОДУЄ И СЛУХА

– Тераз постало популарне даунлодовац з интернета, то лектири за цемних людзох. Та вец положице слухалки, можеце лєжац, робиц дацо, а хтошка вам шицко тото приповеда. Цо можебуц анї нє така подла ствар, бо векшина людзох кед вежнє кнїжку до рукох та зна задримац. У контакту сом зоз колеґинями з вонка нашей держави и дознавам же там маю и иншаки приступ ґу лектири, алє реално и иншаки финансиї. Ми тераз маме по два оддзелєня у ОШ, и примушени зме лектиру робиц ґрупно на годзинох прето же нєт досц кнїжки же би шицки школяре могли пречитац. Вец ту постої и правенє даякого театралного фалата, патриц на дзеци же би ше их на даяки способ прицагло. Медзи тим, думам же просто култура читаня замарла – визначела Папуґова.

Marija Baljint

Мария Балїнт

– Лектира у сербским досц осучаснєта, алє ту знова лєм тото цо ше пречита на годзинох, а звонка того барз ридко хто пороби дацо вецей. Та, анї то нє уплївує же би ше баржей заинтересовали за читанє. Наприклад и тераз маме барз интересантни приповедки, присподобени ґу возросту и то добре, алє интересованє звонка читанки, того нєт, и ту ше закончує. Дакеди, кед им повем же пречитайце одредзену приповедку же бизме могли анализовац, та и вец ше случи же пречита лєм трецина оддзелєня, а гевти други нє – гвари Балїнтова.

Пременки муша буц одобрени од министерства, дзе тото перше треба розришиц. У принципу, найвекши проблем у тим, як гвари Папуґова, же школяре щири, поведза цо им проблем. Вони нєшка вецей нє можу похопиц тоти приповедки дзе ше подробно роби о даяких старих ремеслох и подобне, наприклад, як ше вироби ручнїк своєй роботи. И тото би було цалком прикладне кед би ше учело на историї о Руснацох, а нє на годзинох руского язика. Як гвари Папуґова, то би могло поробиц, бо маме фаховцох, лєм треба шеднуц, попречитовац и присподобиц ґу нєшкайшим ґенерацийом, а тоти лектири по Другей шветовей войни вони би уж спадали до историї, а же би ше на иншаки способ патрело на нєшкайших школярох, бо вони би нам требали буц у першим планє.