Гоч зме далєко, заш лєм зме вєдно

автор маф 30. децембер 2016
06.12.- Panocec o. Ivan z Kanadi 003

Парох о. Иван Нагачевски зоз грекокатолїцкей парохиї у Норт Батлфорду у Канади дзе припадаю и велї нашо виселєнци зоз Керестура, од 3. по 7. децембер пребувал у Руским Керестуре. На валалским теметове служел Панахиду за покойних родичох своїх парохиянох з Канади.

Паноцец Нагачевски бул госц на керестурскей парохиї, та служел и Службу Божу зоз домашнїм парохом о. Михайлом Малацком. Шлїдуюци днї нащивел шедзиско нашого Националного совиту, бул у Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк”, а упознал и велїх других людзох з валалу. Паноцец Нагачевски нащивел и керестурски теметов дзе служел Панахиду за покойних родичох своїх парохиянох з Канади, а як паломнїк нащивел и Марийово святилїще – Водицу. У розгварки зоз нїм дознаваме же то були и главни причини його приходу до Керестура. Пришол видзиц валал и його вирски живот, же би баржей упознал коренї своїх парохиянох хтори походза з того валалу.

Свойо путованє предлужел до Києва дзе як координатор церковней инициятиви за обнову Церкви „Жива парохия”, участвовал на єдним сходу. Пред тим зашол до власного брата хтори жиє у Белґиї.

ЗАДОВОЛЬНИ СОМ ПРЕ СПОЛНЄТУ ОБЕЦУНКУ

O. Ivan na temetoveО причинох своєй нащиви Керестуру о. Иван гвари:

– Уж сом вецей як рок парох у Норт Батлфорду дзе жию, можебуц коло 100 фамелиї хтори пришли, оталь, з Керестура. Же бим их лєпше зрозумел, сцел сом видзиц одкаль су. А друге, кед им ту, у валалє дахто умре и поховаю го, вони там даю на Службу Божу и два раз плачу. Перше плачу же нпр. мац умарла, а други раз же нє можу присц на хованє, бо су далєко. Так исто и кед ше случи даяка красна подїя, або вешелє як цо свадзба, кресцини и подобне. И вони ше теди чувствую барз розлучени. Того року сом вельо служел за їх наймилших хтори умарли. Теди сом им гварел же кед будзем мац нагоду присц до Керестура, пойдзем на теметов и одслужим за їх наймилших панахиду. Указала ше нагода, и я пришол тото сполнїц – задовольни наш собешеднїк.

– Мал сом два приоритети, одслужиц тоти панахиди, и пойсц на паломнїцтво до вашей Водици, а коло шицкого ми помогли мойо парохиянє Петро и Марина Сопково котри походза з Керестура. Вони ме упутели дзе мам пойсц, цо важне же бим видзел, кого мам найсц… Порадзели ме же кед будзем исц з Беоґраду, можем зайсц до Нового Саду и нащивиц нашого владику кир Георгия Джуджара, та сом так и зробел. Бул сом у владики, упознал и шестри служебнїци, пароха новосадского… толкує о. Нагачински.

ПОХОДЗИМ З УКРАЇНСКЕЙ ФАМЕЛИЇ

З нагоди приходу о. Ивана Нагачевского ґу нам, сцели зме и його дакус баржей упознац. – О тидзень будзем мац 54 роки, оженєти сом, мам штверо дзеци, други раз сом постал дїдо, тераз, док сом бул у Керестуре. Народзел ше мой унук Бенджамин, а першому унукови мено Петро. Штири роки сом бул диякон, а уж 22 сом священїк. Українєц сом, моя фамелия до Канади пришла пред 120 роками, так же и моя баба народзена у Канади. Там и мойо родичи, и мойо дзеци, та виходзи же зме уж пейц поколєня у Канади. Моя супруга мишаного походзеня – мац єй Французкиня, а оцец Українєц. Кед нашо дзеци були мали, учела их бешедовац по українски, алє то барз чежко. Там дзе жиєме, у Канади, нашо дїдове и баби думали же добре же би зоз дзецми и унуками бешедовали по анґлийски, а нє по українски, та ше нашо дзеци нє мали дзе научиц. Дакус знаю бешедовац и розумя по українски, алє нє мож з нїма бешедовац – толкує о. Иван. На питанє яка ситуация з язиком при наших Руснацох, вон гвари:

– Вашо дзеци кед почню до школи, за рок шицко науча по анґлийски, а о пар роки цалком науча и нє маю вецей анї акцент, анї нє мож препознац же су Руснаци. Тоти родичи цо робя, научели по анґлийски тельо кельо им треба за роботу, а вецей од того дакус чежше, гоч єст и  гевтих хтори цалком добре бешедую. Дїдове и баби ше спочатку трудзели учиц, цо було барз чежко, чекали на дзеци же им буду помагац… А їх дзеци уж нє бешедую по руски, то моя заувага. Гоч родичи гуторя же ше треба старац, чувац свой язик, як цо го ви ту чуваце, видзел сом то и у школи у вас, у Канади то будзе барз чежко и питанє кельо фамелиї зачуваю руски язик. Случує  ше же оцец и мац дзецом бешедую по руски, а дзеци им одвитую по анґлийски.

ПЕРШИ РУСНАЦИ БУЛИ НАШО ПАНОЦОВЕ

На нашо питанє кеди першираз чул за Руснацох, о. Нагачевски памета же перши Русин хторого упознал бул о. Любомир Рамач, котри бул родом з Керестура, а познєйше дознал и о других священїкох, о. Владимира Мудрого з Коцура, як и о. Якима Раца, о. Янка Колошняя, тиж Керестурцох.

– Вони, и ище дзепоєдни як українски католїцки священїки, пришли помогнуц нашей Церкви там, бо зме нє мали священїкох. Я чул же медзи собу бешедую иншак, алє сом нїч о нїх нє знал, и на тим остало. Кед почали приходзиц и мирянє, поготов пред 10-15 роками чули зме же з Керестура пришли вельо млади фамелиї зоз дзецми – памета о. Иван.

– Тераз их упознавам же бим знал як им мам служиц…

ВОДИЦА ШЕРЦО КЕРЕСТУРА

o. Ivan Nahacinski u Vodici– Водица шерцо Керестура, а и цалого нашого Еґзархату. Док ше врацим до Канади, у єдней руки будзем тримац палєнку хтору ми ту подаровали, а у другей фляшку Водицовей води – покус франтує о. Иван.

– Пошол сом зоз шестрами служебнїцами як паломнїк пешо до Водици, и там ше помодлєл за шицких. Знам же наступни рок будзе 200 роки од першого указаня у Водици, и ище нє знам як, алє сцеме тото означиц и ми у Батлфорду, сцем же би и ми там на даяки способ були часц того важного ювилею – роздумує о. Нагачевски и штудира о велїм.

– Ви маце вашо 18 крижи коло валала, а док ше врацим до Канади будзем патриц же бизме там збудовали 19. криж. Знам же то моїм парохияном будзе важне, бо им важне шицко цо их здогадує на їх дом. Прето сцеме у Канади шицко зробиц же би ше вони и там чувствовали як дома, бо ми єдна Церква, гоч зме далєко, заш лєм зме вєдно.

У УЛОГИ СВ. МИКОЛАЯ

– Барз ми у вас крашнє. Каждого вечара сом мал по 20 нових приятельох на Фейсбуку, бо ше велї заинтересовали же сом ту, у Керестуре, и велїм моїм парохияном то було нєсподзиванє же сом пришол. Нєсподзивано сом бул и у улоги св. Миколая, и було барз крашнє. У вашей церкви сом видзел барз вельо дзеци. Док у моєй парохиї було коло петнацецеро, нє мог сом вериц кед сом у вашей видзел коло 300 дзеци!

05.12.2016.-Mikolaja 020