Инициятива постала експеримент

автор фес 21. фебруар 2017
17 DSC_0045 (3) - Copy

Тих дньох ознова у явносци порушана тема о домашнїх задаткох и їх улоги у нєшкайшим образованю; чи су хасновити, чи даваю резултати, чи су лєм велька обовязка нє лєм дзецом, алє и їх родичом… Габа о тих питаньох и нєдоповедзеносцох рушела од того часу кед медиї обявели же у сушедней Горватскей, односно у даскелїх школох, учителє експериментовали и трицец днї дзецом нє задавали домашнї задатки. Инициятиву на Фейсбуку порушал Марко Ферек, предсидатель „Будзеня”, Здруженя за розуменє ADHD-a (дефицит уваги, гиперактивне поремеценє), и гваря, резултати шицких барз нєсподзвали. Дзеци указали лєпше знанє, були креативнєйши, з векшу дзеку одходзели до школи… Знаюци же тота тема нє од тераз у пажераку, и нашо медиї такой пренєсли реакциї и тото цо окреме интересантне за нас, наших школярох и їх наставнїкох – чи би и у нас нє опробовац исте. Фаховци и наставнїки подзелєни, єдни за, други нє. Домашнїм задатком даваме найвецей простору у нашим Додатку.

Домашнї задатки ознова на испиту, точнєйше поведзене, система образованя хтора нє у складзе зоз тим цо ше школяром дава, а цо од нїх вимага. Скурел ше прах и поставяло питаня, як то же домашнї задатки вше менєй робя тоти цо би их требали робиц, и  прецо ше тото цо треба зробиц у школи здрилює на родительски хрибти. Як то же нє мож ришиц тото цо уж длугши час проблем нє лєм у нас, алє и у реґиону.

Тото цо остатнїх дньох мож обачиц то же ше у єдним и нашо учителє, алє и гевти прейґ Дунаю складаю, то досц обширне ґрадиво хторе треба звладац у єдним школским року. Ту вшелїяк у предносци оддзелєня з меншим числом школярох, алє нє и велї новосадски школи хтори маю по трицецеро дзеци у класи.

17 DSC_0045 (5) - CopyМарко Ферек, инициятор спомнутого проєкту трима же кед дзеци барз обтерхую мозоґ, вон престава учиц. Кед ше го, заш, розтерхує, або лєпше поведзено „заинтересує”, теди вон знанє вельо лєпше упива.

Од того шицко и почало, од нєзадовольства з тим цо дзеци нє(зробя) у школи, та вец родичи з нїма дома шедза за столом (окреме з младшим возростом), помагаю им, або вєдно з нїма робя. Поносую ше же власним дзецом постали  учителє, бо муша робиц з нїма нє лєм домашнї задатки, алє и задатки пред каждим контролним скоро зоз шицких предметох, стищки тиж нє можу зохабиц на нїх и скоро нїч нє може прейсц без „преверйованя”. И попри тим, нє вше старча, бо дружтво у хторим жиєме надрилєло нєписани правила же дзецко у основней школи муши учиц странски язики, ходзиц на спортску активносц и до музичней школи, домашнї задатки нє раз причина за зраженя праве медзи дзецми и їх родичами.

Єден родитель, професор на Факултету у Новим Садзе пристал повесц даскельо слова на тоту тему, но жадал остац анонимни.

 – Супруга и я маме двойо дзеци и з обидвоїма часто робиме шицко цо треба. Старшей анї нє паметам кельо раз сом писал реферати, зробел сом и осем power point презентациї, бо нєшка таки презентациї учителє вимагаю, док супруга помага там дзе треба буц креативнєйши. Нє помагаме лєм у фискултури. Пробовали зме вшелїяк, алє нє ишло – скаржи ше єден оцец на способ як ше роби у школох, а тот исти способ видно же уж длугши час нє одвитує векшини школяром. Нє єдини є хтори дума же така система образованя – преруцованє улоги хтору би требала мац школа, на родичох, и ясне же школярски оцени у дньовнїкох нє реални. Домашнї задатки маю смисла теди, кед их дзеци робя сами, кед им их нє робя родичи, або кед их до конца од дакого нє  препишу. Правда, нє мож шицко ґенерализовац, вше єст винїмки, алє факт же домашнї задатки нє лєм же су обсяжни, алє и интелектуално вимагаю вельо вецей як цо то було дакеди. Поставя ше питанє – цо вец з тима дзецми чийо родичи сцу помогнуц, алє ше до комютерох нє такой-так розумя, а наука им нє идзе одрук? Указало ше же єст вельки розлики при тих школярох хтори успишни у школи (високо образовани родичи), односно тих цо су нє (родичи хтори нє маю високе образованє, и нє можу заплациц же би им дахто фахови помогнул, гоч и тоти податки треба брац з резерву.

ИСКУСТВА

Нашо наставнїки гваря же и у нас опробовани подобни проєкт, як и у Горватскей, и же ше даґдзе указал як добре ришенє, а даґдзе нє.

17 DSC_0045 (1)Наталия Зазуляк, учителька у Руским Керестуре, преноши свойо искуства.

 – Робели зме и так же зме дзецом нє задавали домашнї задатки, алє ше указало же то нє найлєпше ришенє. Родичом нє було ясне, чи робиц, чи нє, настал подполни гаос и добре же нє тирвал длуго. Думам же дзеци треба же би мали домашнї задатки, окреме у тим возросту з хторим робим, алє и задатки муша буц умерени. Дзеци би нє требали дома робиц длужей як єдну годзину, а задатки хтори доставаю мушели би буц таки же би их могли сами зробиц. Добре би було кед би дома робели дацо цо нє мож у школи, провадзели дацо як ше розвива, рошнє… дацо за цо потребни час. Нє думам же би було добре цалком утаргнуц домашнї задатки, и нє знам, як би без нїх дзеци научели читац… Ми дзеци, заш лєм, мушиме учиц и пририхтовац за дальше школованє, роботу и обовязки – трима Зазулякова.

НЄ ВШЕ ШЕ МОЖЕМЕ ПОРОВНОВАЦ

Фаховци гваря же од велїх факторох завиши чи ше достанє позитивни резултати кед ше домашнї задатки утаргнє и наводза же ту медзи иншим пресудни: предзнанє школяра, состав оддзелєня, мотивованосц наставнїка учителя и його способносц пренєсц на дзеци одредзене знанє…. Порованє з другима жемами нє вше подзековне, окреме зоз заходнима, або скандинавскима, у хторих децениями цалком иншака система школства, а мож повесц и филозофия живота. Но, фокус нам на домашнїх задаткох. Кед там дзеци по цали дзень у школи, лоґичне же им ше нє задава же би ище и дома робели. Тото на цо ше там барз меркує, то образованє просвитних роботнїкох и їх способносци. Вибера ше „най”, а за уложени труд им ше шорово заплаци. Почитує ше их.

И ми маме таких цо им дате же би преношели знаня на наймладших и за хторих родичи маю лєм хвали. Маме и других, и велї бриґи хтори ше з рока на рок „прецагую”, а на годзинох нє робя, так повесц, нїч. И у нас дзеци хтори у „боравку” (цалодньове пребуванє) робя домашнї  задатки.

Ясмина з Нового Саду, Маркова мац, подзелєла з нами свойо искуства:

 – Мой син и у першей, а тераз, и у другей класи, ходзи до цалодньового пребуваня у школи и там зроби шицко цо би требало. Дому нє приноши нїч. Дома приповедаме, бавиме ше, и медзи иншим го одводзиме на фодбал. Спорт му барз важни, и понеже знаме же му то велька мотивация же би и у школи бул активни, надпоминаме му же би требал дац шицко од себе и у настави. Анї я, анї супруг з нїм нє робиме задатки, и дакеди зме у дилеми же чи потребне дацо повториц, вежбац з нїм… Учителька Марка лєм хвалї,  и гвари же нє потребне з нїм додатно робиц, шицко, наисце, барз добре функционує. Нє знам лєм як будземе на єшень, док почнє ходзиц до трецей класи, бо у школи нєт вецей места лєм за перши два класи – гвари Ясмина. (У велїх новосадских школох нєт места, та цалодньове пребуванє маю дзеци лєм у першей, або у першей и другей класи. )

Учителє би на тему о домашнїх задаткох, верим мали цо повесц, но тото цо ше видвоює як проблем уж спомнуте – обсяжне и нєповязане ґрадиво (гоч ту и велї други). И Марко Ферек дума же векшину наставного плану дзеци треба же би усвоєли у школи, алє як? Як робиц, а нє „прелєциц” през обсяжни наставни плани, научиц дзеци и достац повратну информацию од школярох же одредзену наставну єдинку добре звладали? Дзеци би требали знац прецо робя домашнї задатки.

 – То барз чежко, бо дзепоєдни предмети як цо Природа и дружтво таки же нам єдини способ же би ше повторело тото о чим учели – домашнї задатки – гвари єдна учителька з новосадскей школи.

СЕЛЕКЦИЯ ҐРАДИВА

17 DSC_0045 (2) - CopyМинистер просвити, науки и технолоґийного розвою, Младен Шарчевич виявел тих дньох за „Блиц” же розтерхованє школярох єдна з його главних тезох нового закона и же ше уж длугши час роби на тим. Вон додал же єдна ґрупа наставнїкох уж прешла одредзену файту едукациї же би цо швидше могли почац робиц, бо гоч цо лєгко повесц, або як гварел – розказац, проблем у тим же нєт тих хтори би поведзене и запровадзели.

А як ма випатрац розтерховане ґрадиво и то уж у тим полрочу, ище нє мож знац. Годно ше случиц тото цо и по тераз, а то же шицко будзе завишиц од тих цо викладаю, од учительох и наставнїкох, од їх способносцох же би селектовали ґрадиво. Главне муши знац кажди школяр, менєй важне, хто кельо годзен… Прето и домашнї задатки годни прелєжац ище єдни експериментални осипки. Єдни буду за їх утаргованє, указуюци на тото же су дзецом стрес, родичом терха, же неґативни реакциї на домашнї дзеци лєгко годни пренєсц на комплетни процес ученя и школованя. Други буду указовац на їх вецейнїсти хасен, од утвердзеного ґрадива прейґ розвиваня роботних звикнуцох по самостойносц и чувство одвичательносци.

ПОТРЕБНИ АНАЛИЗИ И ВИГЛЄДОВАНЯ

Дзепоєдни учителє у сушедней держави и далєй нє даваю дзецом домашнї задатки гоч прешол мешац, так же уж три мешаци дзеци маю вецей часу за бависко и друженє и звонка школски активносци. Як стоя з ґрадивом, ище вчас гуториц.

Горватски медиї преноша же велї  наставнїки гварели же нє буду давац школяром задатки през викенд, и же потримую проєкт, бо пренашли нови методи з хторима дзеци упиваю знаня, и мотивованши су на самей годзини.

У нас затераз шицко по старим, док нашим наставнїком нє будзе поведзене як и цо маю робиц. Можебуц же праве тота инициятива поруша компетентних же би озбильно випитали чи з домашнїх задаткох єст хасну, якого, цо им циль и як вони вплївую на школярох. Потераз о тим, окрем дзвиганя велького праху, озбильней, або глїбшей анализи нє було.

(Опатрене 71 раз, нєшка 1)