fbpx

Шветового путнїка цагало до валалу

автор сас 17. марец 2017

Млади студент од давна любел путовац и нащивйовац городи и держави з розличнима културами и способом живота. Дружелюбиви и амбицийни Мирослав почал робиц у иножемстве. Дзекуюци роботи у Греческей и Америки вельо видзел. Концом прешлого рокa ше врацел дому, надумани ту почац дацо робиц. Сце ше витвориц у фаху и закончиц факултет. Вельки є франтовнїк, любитель друженьох и вечарших виходох.

Нє чудне же Мирослав Шанта люби путовац кед ше зна же ище його дїдо з фамелию пошол до Австралиї. Там бул лєм два и пол роки, бо як гварел, нє могол без свойого валалу, без Дюрдьова.

И Мирославов оцец робел у Италиї пред двацец шейсц роками, жадал там одвесц цалу фамилию, алє на концу, заш лєм остали у Дюрдьове.

Пред дзевец роками Шантова фамелия каждого року одходзела  даґдзе робиц, на такволани сезонски роботи. Перша пошла мац Ґордана, о рок и єй дзивка Мая, а вец оцец Славомир. Мирослав ше ґу нїм приключел 2011. року после упису на Факултет. У Полихрону у Греческей, на побережю моря, фамелия пребувала од мая по октобер. За таке ше каждого року одлучовали, бо им то бул сиґурни заробок.

– Оцец робел як кухар, шестра ище вше роби у дутяну скоряних продуктох, а мац каждого лєта отримує и видава два пансиони. Я робел два роботи, и бул сом задовольни. Мал сом дзеку робиц, бо сом за тото бул добре наградзени, вше у дружтве добре розположених, а на слунковитим побрежю и морю – гвари Мирослав. Вон кажде рано понамесцел карсцелї за лєжанє на писку, а вец за єдну новосадску туристичну аґенцию дочековал госцох, одводзел их на вилєти, путованя, нащиви Солуну… З товаришами, котрих з нашей держави там єст надосц, дружел ше каждого вечара.

Мирослав себе од давна зарисовал же закончи факултет на котри  ше уписал, и почнє власни бизнис у своїм фаху и у своїм валалє. Гоч у Греческей мал добри условия за роботу, после трох сезонох пошол робиц до Америки. Дзекуюци програми Work and Travel, о чим ше поинформовал на Сайме за глєданє роботи, остал там два роки, но бул и кратше на два заводи.

pajtase (2) – Робел сом и у Дюрдьове, и у Новим Садзе, любел сом зарабяц. Медзитим, у нас робота барз нєсиґурна, роботни час ше нє почитує, а о плаци най нє бешедуєм. Прето сом ше вообще нє обавал пойсц, видзиц швета и заробиц кельо ми потребне за власни бизнис у моїм Дюрдьове – гвари Шанта.

РОБЕЛ ШИРЦОМ АМЕРИКИ

У Америки Мирослав робел як кухар, потим ратовал людзох на базену, а гонєл и камион за селїдби. Гвари же мож найсц роботу, алє конкуренция барз велька, окреме пре особи котри приходза з худобних жемох и понукаю робиц за мали пенєж. Прето, же би ше затримало роботу, кажде ше муши добре указац. Пре роботу млади Шанта ше вецей раз селєл.

– Змесценє сом находзел на сайтох, а за квартель и єдзенє ми требало коло 35 одсто мешачного заробку. Камион сом просеково гонєл и седемнац годзини на дзень, но, робота ми була добре плацена. Бул сом у велїх державох, анґлийски язик сом швидко звладал, лєм сом мушел вожацки испит ознова покладац. Влєце сом з товаришами зоз Сербиї одходзел до кафичох, клубох и дискотекох. Друженє нам було потребне як одпочивок од напартосци котру зме мали под час роботного часу. Американци робя по цали дзень и барз чекаю викенд же би ше вешелєли, толкує Мирослав.

РИБИ ЛАПАЛ И НА АЛЯСКИ

У Америки нашому собешеднїкови найчастейше хибела фамелия и нашо єдла, окреме варени. Там, гвари, на йпопуларнєша швидка пожива, котра чежка за жалудок. Варени єдла моцни, з велїма присмачками, та ше найчастейше костирал у китайских ресторанох. Шлєбодного часу нє мал вельо. Теди рихтал шмати за райбанє, єдол и спал. Кед мал часу,  нащивйовал значнєйши места у городох. На Аляски на вецей заводи ходзел лапац риби, а з єдним товаришом пошол на Кубу.

– Того року ознова плануєм там пойсц, а прицагує ме и Тайланд. Куба наисце иншака од шицкого цо сом видзел, живот там цалком иншаки, побрежя барз красни, будинки барз стари, а людзе ше облєкаю як кед би були у шейдзешатих рокох прешлого вику. Нащивел сом Варадеро, Гавану и Залїв швиньох, бул на фарми коритнявкох и крокодилох… – приповеда Мирослав.

ПЛАНУЄ ЖИЦ ОД ЖЕМИ

По приходу з Америки Мирослав почал озбильнєйше розумовац о укладаньох и порушованю власного бизниса. З оглядом на тото же є абсолвент на Польопривредним факултету, на напряме – аґротуризем и рурални розвой,  ма жаданє у тим ше витвориц. Гвари же туризем у нас ище вше слабо розвити, та планує укладац до руралного розвою. Концом прешлого року купел жеми, вельки пецари за палєнку, на яр гвари же справи сушару, посадзи паприґу, а на єшень грушки. Жада шицко сам вифинансовац, нє жада буц терха родичом. З велькима планами остал и вельки є гуманиста.

pajtase (4)

– З амбициями котри тераз мам, о пейц, дзешец роки, або уж кеди будзе, любел бим заврец круг моєй продукциї. Сцел бим зоз хладзальню, дестилерию и сушарню за овоц и желєняву, мац надосц роботи и з того зарабяц. Найволєл бим кед бим могол зарабяц за нормални живот, а помагал бим и фамелийом котрим то потребне. Свидоми сом же мушим ризиковац, алє я ше у тим мушим опробовац. Нїч ми нє може заменїц товаришох котрих познам одмалючка, валал у котрим сом народзени, лапанє риби и друженя на Тиси, у нашим хотаре… Того нєт нїґдзе у швеце. Кед же мойо плани нє зажию, нїґда нє позно пойсц индзей, гоч тераз о тим вообще нє роздумуєм – гвари на концу Мирослав.

НЄ ШИЦКО У ПЕНЄЖУ

Мирослав планує посадзиц грушки на трох ланцох и з нїх будзе правиц вецей продукти и вивожиц их до Русиї, алє и до державох Европскей Униї. Тераз за тоту роботу кончи з паперами. Сцел би посадзиц и паприґу, сушиц овоц и желєняву…

– Велї ми гварели же сом требал остац у Америки, бо там перспектива, алє я знам и твердзим же нє шицко у пенєжу. Гваря же ше у нас нє виплаци укладац, а велї з нїх анї нє пробовали. Я твардо ришел прешвешиц ше же чи то наисце так, або нє так – гвари наш собешеднїк.

pajtase (1)

 

(Опатрене 329 раз, нєшка 1)