Патьме як робя коло нас

автор фес 24. марец 2017
IMG_20170315_181400

У Предшколскей установи „Радосне дзецинство” у Новим Садзе, у обєкту „Палчочка”, каждей стреди воспитачка Александра Колбас єдну школску годзину роби з нашима рускима дзецми. Бешедую, шпиваю и рисую и тото цо барз важне – бавя ше. Нїч ше нє роби лєм так, бодай би ше робело, за шицко постої точно утвердзени план и програма, гоч ше вецей раз Колбасова тому плану муши присподобйовац, пре велї причини. Нє шицки дзеци знаю бешедовац по руски,  велї лєм розумя нашу бешеду, розлични возрост, розлични характери… Прето єдна годзина до тижня,  шлєбодо мож повесц и кус менєй од годзини док ше шицки нє посходза – барз кратка.

Од того школского року 2016/17, у єдним з обєктох „Радосного дзецинства” отворене мишане оддзелєнє на словацким язику. У ґрупи єст двацец єдно дзецко, и после даскелїх мешацох роботи, искуства воспитачкох, алє и родичох, позитивни.  Шицко цо през дзень робя, уча, и бавя ше, робя то през бешеду на словацким язику.

Врацам ше на нашу ґрупу.

У „Палчочки” уписани 26 дзеци од трох по шейсц роки, но на годзини ходза лєм штверо, пецеро, ридко кеди  осмеро дзеци.

Искуства од скорей указую же тельо кельо єст уписани дзеци, ище тельо их єст у Новим Садзе хтори нє уписани, чийо родичи обидвойо Руснаци, або лєм єдно з нїх, а  дзеци покус приповедаю по руски, або наш язик розумя.

Чи ше мож упатриц на Словацох и рушиц по їх шлїдох, цо реалне, а цо нє – тема нашого Додатку.

ОЗБИЛЬНА ТЕМА ЗА ОЗБИЛЬНУ РОБОТУ

Каждей стреди у новосадскей „Палчочки” вихователька Александра  Колбас дочекує нашо, руски дзеци. Поряднє приходза тельо же их мож почитац на пальцох єдней руки, гоч су до ґрупи уписани вельо вецей.

У обєкту „Колибри” Словаци однєдавна маю свою ґрупу, оддзелєнє на словацким язику, з хторим кажди дзень робя два виховательки. Питанє ше саме наклада – чи наша заєднїца порихтана на таку драгу яку прешли Словаци?

У Новим Садзе Руснацох єст вше вецей, окреме прето же ше млади родичи з наших руских валалох  опредзелюю ту жиц. Гоч су у вельким варошу,  у рускей заєднїци ше  звекшого зна хто одкаль, и чи даєдна фамелия ма дзеци, дзе су уписани, до хторей школи ходза…  Прето мож предпоставиц же окрем двацец шесцерих уписаних до ґрупи на руским язику у „Палчочки” єст голєм ище тельо дзеци хтори нє уписани.

image-0-02-05-5e82761ed67ac34dea035a96db72cf8b09172f20a7aa5435530e529928c7497a-V

ЧЕЖШЕ РОБИЦ КЕД НЄТ ДЗЕЦИ

У ПУ „Радосне дзецинство”, обєкту „Палчочка”, маме дзеци од трох по шейсц роки, углавних з мишаних малженствох хторих родичи привожа зоз шицких крайох Нового Саду. Праве тота просторна оддалєносц єдна з причинох же стредами нєт вецей дзеци, но добре познате и тото же нєшкайши дзеци одмалючка активни окреме  у спортских секцийох,  хторим термин теди кед и друженє по руски. По словох воспитачки Александри Колбас єст и таких родичох хтори наисце  вше приведу дзецко, дзепоєдним нє завадза же муша приходзиц аж з Петроварадину, алє таких єст мало. Прето вона нє раз присподобює годзини  тим дзецом хтори приду, бо нє шицко єдно кед лєм єдно або двойо з нїх бешедую по руски, док други двойо-тройо исте лєм розумя. Най пояшнїме – годзини нє обовязни, виборни су, так як и на основошколским и стредньошколским уровню, но хтошка (родичи) их заш лєм вибрали, и подписали, нажаль, же би були лєм на паперу.

СЛОВАЦОМ ШЕ УДАЛО

Од першого септембра того школского  2016/2017. року у ПУ „Радосне дзецинство”, у обєкту „Колибри” отворене мишане оддзелєнє на словацким язику. Од двацец єдного дзецка, векшина з мишаних малженствох дзе єден з родичох Словак або Словачка, но єст и винїмки, дзе родичи нє Словаци  инсистовали же би им дзеци, гоч су сербскей националносци, научели ище єден язик. Штверо дзеци родичи привожа з Ветернику,  єдно з Темерину, док векшина з варошу.

Робя з нїма два воспитачки – Ивета Джимровски и приправнїца Даниєла Дюкич, хтори после даскелїх мешацох роботи подцагли смужку:

 – Нє знали зме як шицко будзе функционовац на самим початку, алє после даскелїх мешацох можеме повесц же зме барз задовольни, окреме кед видзиме же задовольни дзеци и їх родичи. За кажди возрост предвидзени план и програма, а ми два ше ускладзуєме, радзиме, маме велї идеї – гваря Ивета и Даниєла и надпоминаю же би можебуц нїч нє було од тей приповедки кед би Национални совит и Република Словацка нє помогли.

А почало так же Национални совит порушал анкету за родичох з питаньом чи су заинтересовани же би ше у рамикох ПУ „Радосне дзецинство” отворело ґрупу хтора будзе робиц на словацким язику. Кед видзели же маю досц дзеци, лапели ше до роботи. Достали желєне шветло же можу ушориц роботну просторию у спомнутим обєкту, хтора комплет опремена з мебльом и дидактичним материялом. Половку пенєжу дала Република Словацка, Канцелария за Словакох хтори жию у дияспори, а половку Национални совит у рамикох плана и програми Одбору за образованє, а з цильом уключованя цо векшого числа дзецох до настави на мацеринским (словацким) язику. Воспитачки доставаю плацу з державного буджету.

Од словох воспитачки Ивети, каждого року Национални Совит подноши вимогу за нови проєкт, же би  могли обновиц тото цо у оводи найпотребнєйше. Маю вельку потримовку родичох.

 – Уж нам ше явели даскелї родичи хтори би од идуцого школского року приводзели свойо дзеци до ПУ „Колибри”.  Вони барз важни, бо кед би нє мали дзеку приводзиц дзеци до ґрупи, ми би нє могли робиц. Тераз ше роби и на тим же би и Основна школа, односно ґрупа, була у Новим Садзе. Було би то барз добре, бо би вец зоз тей, нашей  ґрупи, дзеци директно прешли до школи – гвари Ивета.

Мишана ґрупа дзецох на словацким язику з воспитачками Ивету и Даниєлу

Мишана ґрупа дзецох на словацким язику з воспитачками Ивету и Даниєлу

ЧИ ЗМЕ ГОДНИ „ПРЕПИСАЦ”?

Ознова ше врацаме до обєкту „Палчочка” дзе Руснацом дата можлївосц же би ше раз до тижня чуло бешеду и по руски. Правда, за єдну годзину нє мож зробиц бог зна цо, пре причини хтори спомнути на початку того тексту, алє чи мож „преписац” од Словацох, питанє на хторе вредзи поглєдац одвит.

Предсидателька Одбору за образованє Националного совиту Руснацох Мелания Римар гвари же за тоту тему треба озбильно порихтац терен.

– Анкету треба добре порихтац нє лєм у „Палчочки” з двацец пецерима родичами, алє вельо ширше, и шицко медийски потримац. Думам же о тим треба  приповедац на Радию и Телевизиї, писац…    Тота тема муши буц нєпреривно присутна у явносци – гварела Римарова и наглашела же на идуцей схадзки Одбору за образованє НС, поруша тоту тему же би ше видзело и яки финансийни можлївосци у Националним совиту, алє и як диха наша заєднїца, з єдним словом, як гварела – потребне випипац пулс.

Римарова ше обава, бо як гвари, Руснаци заш лєм нє маю таку моцну  националну свидомосц як цо ю маю Словаци,  и нє маю за собу матичну жем хтора би помогла з донациями.

– Кед ше шицки коцочки поскладаю, и кед будземе глєдац же би же би ше даєдну просторию опремело, за тото цо глєдаме мушиме буц и одвичательни. Прето ше ми видзи же тоту тему треба прешириц нє лєм у  Националним свиту, алє можебуц и у Заводзе за културу войводянских Руснацох, т. є.  на вецей адреси – прешвечена Мелания Римар.

ДАРМО ШИЦКО КЕД НЄ БУДЗЕМЕ МАЦ ДЗЕЦИ

Предсидателька Дружтва за литературу и културу, педаґоґ Ирина Папуґа, єдна з тих хтора за остатнї два и пол децениї барз вельо зробела и з фахового, алє и орґанизацийного боку же би ше нашо наймладши дзеци учели по руски. Дуркала на велї дзвери же би хтошка учул и дошлєбодзел Руснацом мац свой „куцик”, од наймладших по тих цо нєшка на рускей Катедри.

 – Ми мушиме почитовац нормативу держави у хторей жиєме и ми тото и робиме. Маме тоту можлївосц як национална  заєднїца хтора ма културу и длугу традицию основного и предшколского образованя. Маме права, алє о обовязку тото пестовац,  потримовац и доприношиц розвою, алє  зме можебуц ище вше на дзепоєдним ступню нє досц допринєсли. Родичи нєшка нє маю таку свидомосц як цо ю мали нашо предки, а мушели би ценїц тото цо потераз зробене и допринєсц же би ше тота система нє звалєла. А, звалї ше теди кед нє будземе мац дзеци – гвари Папуґова  и як вельки проблем визначує едукацию родичох.

– Родичи би требали потримац шицки здобутки  хтори маме, бо то нєт нїґдзе на швеце. Хиби нам дакус вецей злоги, вецей фахово особи, и тих цо порихтани викасац рукави и буц оперативни. Треба нашо наймладши дзеци „удрилїц” до системи ПУ, а нашо виховательки же би були по закрицом „Радосного дзецинства”. Бо, маме шицки предпоставки,  и нє маме оправданє спац и нїч нє робиц, а лєм приповедац – гвари Ирина Папуґа.

У остатнїм чаше  наявени реформи у ПУ „Радосне дзецинство”. Як вони буду випатрац и  як ше будзе розвивац предшколске образованє у НС, чежко же мож знац.  Можебуц тераз права хвилька дац шицко од себе и пробовац голєм з єдним  ваґоном приквачиц ше на тот „гайзибан реформох”, а з нашу, руску ґрупу дзецох. Так як то зробели и други.

ЗАХОРОНКА

– Кед до Коцура давно пришол млади паноцец Лабош, у єдним обисцу основал Манастир, правда, з потримовку єдного багача.  Вон задал шестром хтори мали дипломи вихователькох же би учели дзеци. Знал цо сцел, мал капитал,  и так настала Захоронка.

Поставям питанє – чом ми нє можеме отвориц приватну оводу? Чом нє маме таких мудрих, богатих…? Ми нє маме таких Руснацох хтори би жертвовали свою часц капиталу, наприклад власни будинок, и дали го за оводу, як цо було з коцурску Захоронку – заключує Ирина Папуґа.

image-0-02-05-544a845a3a7ff29e6828edeb491115d3a9774462e2ad1fa064332d695cbc78bd-V

(Visited 115 times, 1 visits today)