Ожелєнїц валал и його околїско

автор мар 8. април 2017
ribare sadza DREVKA (1)

Гоч финансийна ситуация ЗСР „Коляк” релативно чежка, Здруженє активне, боря ше зоз вичнима проблемами заґадзеносци беґелю, крадзу риби и ожелєньованьом беґелю и коло нього. Дзекуюци 120 членом (пиониром, сениором и повласценим членом) и локалним спонзором, успишно витворюю роботни акциї садзеня древкох.

После консолидованя буджету и свойофайтового ставаня на ноги, керестурски рибаре и надалєй активни. Финансую ше лєм зоз самодоприносу, на рочним уровню того року 25 000 динари, єдна мала часц пенєжу приходзи з предаваня дозволох за лапанє рибох. По словох предсидателя ЗСР Михайла Пашу, тоти средства барз мали за єдно таке вельке здруженє и за таки обсяжни активносци хтори вони превжали на себе. До Општини Кула конкуровали з вецей проєктами, алє анї єден им нє одобрени. Медзи тима проєктами бул и еко-проєкт з котрим вимагали средства за садзенє древкох коло беґелю, були одбити зоз толкованьом же вони рибарске, а нє еколоґийне здруженє.

ЧИСТИ БЕҐЕЛЬ ПРИОРИТЕТ

Як рибаром и почитовательом природи барз важне же би беґель бул чисти, цо ше одноши и на воду, и на його околїско. По питаню вичисцовали беґелю од мулю, то за рибарох нєможлїви крочай, за таку акцию потребни огромни средства и механїзация зоз котру розполагаю лєм ЯВП „Води Войводини”, цо здруженє нєпреривно вимага од нїх. Кед би беґель вичисцело, рибаре би тоти три километри керестурскей води порибели и чували зоз своїма власнима средствами. Тераз таки стан же лєм єден рибочувар задлужени за 200 километри беґелю и за 8 годзини роботного часу нє може постарчиц мерковац на цалу його длужину. Правда, зоз ЯВП „Води Войводини” успишно сотрудзую, та ше наздаваю лєпшому. Роздумує ше и о формованю рибочуварох-волонтерох, як цо то було дакеди, визначує Пашо.

ВАЛАЛСКИ ЛЄШИК

Прешлого року посадзели 450 младнїки сибирского бресту на беґелю коло базену, а зоз вельку пиху гваря же ше кажде древко прияло, бо после садзеня, пейц тижнї раз тижньово древка и залївали. Того року уж мали три добродзечни роботни акциї, котри витворени зоз помоцу спонзорох и волонтерох. Роботней моци маю аж и вецей як треба, на акциї ше одволую и одроснути, и дзеци. Перша роботна акция рибарох була гуманитарного характеру кед викерчели бент и пририхтали го за садзенє младнїкох, а викерчене древо однєсли фамелиї хторей то було потребне. З другу акцию посадзели 250 древка коло беґелю, а потим шлїдзела и треца 1. априла, кед посадзели блїзко 200 древка у лєшику коло беґелю.

ribare sadza DREVKA (3)На єшень планую єдну вельку роботну акцию, кед сцу ознова засадзиц керестурски лєшик. До лєшику им потребни вецей як 2 000 древка, алє би там посадзиц младнїки чайовей лїпи, ґестинї и ягоди. Праве тоти файти, прето же би од нїх могли хасен мац пчоларе, котрих єст вше вецей у валалє. Лєшик порезани пред даскельома роками, такой там посадзени нови древка, алє су нє залївани, орезовани, та ше барз слабо прияли. На тим месце тераз пажичка котру ше отримує и коши. Лєшик би затримал свою функцию, и надалєй би там бул постояци фодбалски терен и атлетска дражка, а валал би достал єдно защитне пасмо и „плюца” котри буду пречисцовац воздух Керестурцом – гвари Михал Пашо

ПЛАН ЗА ИДУЦИ РОК

Єден зоз вельких планох рибарох у наступним периодзе посадзиц коло 5 000 древка на маґистралней драги Руски Керестур–Кула. Древка би були посадзени у двох шорох, з двох бокох, вироятнє же то буду ягоди, праве як було дакеди. Медзитим, кед нє обезпеча средства за купованє младнїкох ягоди, вец буду садзиц сибирски брести котри можу достац безплатно зоз оддзелєня за полєшованє зоз Зомбора.

АПЕЛ ЗА ПОМОЦ

– Шицких котри можу и сцу, поволуєме же би помогли обезпечиц древка. Пред нами барз вельке, сцеме врациц желєнїдло до валалу и на беґель, на хасен цалому валалу. Нєобходна нам кажда помоц, насампредз, за младнїки древкох ґестинї и чайовей лїпи, котри коштаю коло 100 динари. Цо ше дотика механїзациї, ту ше добре знаходзиме, тераз маме капацитет же би зме дньово посадзели коло 1 000 древка. Можебуц би ше и дакедишнї Керестурци, а терашнї Канадянє, могли одволац. З оглядом на тото же нам еко-проєкт за ожелєньованє нє прешол у општини, я ше щиро наздавам же прейдзе голєм при читачох „Руского слова” – гвари предсидатель ЗСР „Коляк ” Михайло Пашо.