fbpx

Кед мож твориц, то вельке задовольство

автор злк 8. април 2017

У живоце кажде за дацо заинтересовани. Тоти интересованя ше з роками меняю, дзепоєдни капу, други ше заш розвиваю. Вельо раз нє пойдзе так як чловек задумал, бо у живоце драги нє прости и нє ровни. Задовольство найвекше теди кед робота и задовольство вєдно скапчани. Праве так як цо шведочи и Владимир Бесерминї.

През свою богату, а мож повесц и рижнородну кариєру, Владимир Бесерминї пременєл вецей роботни места, покля нє дошол до  того цо го наисце виполнює и дзе кажди дзень виражує свою креативносц.

Першу роботу достал  як машински технїчар у вербаскей олєярнї „Витал”, дзе робел шейсц роки. Накадзи дипломовал, як машински инженєр  петнац роки робел  у  ИМТ „Бачка”,  а остатнї 10 роки є наставнїк технїчного и информатичного образованя у ОШ „Братство єдинство” у Коцуре. То нє були Владимирово єдини занїманя, Коцурци го добре познаю и як столара, монтажера венециянерох, пантлїкастих зависох… Лєм дзепоєдни знаю же вон єден з ридких котри сам справел електричну ґитару.

– Оцец ми бул столар, и вельо часу сом зоз нїм препровадзовал у його мигелю. Перше сом заметал пильовину и триски, бо того у нашей роботнї було кажди дзень надосц. Научел сом  справиц тото цо сом задумал, а почал сом з оцову помоцу, розуми ше, од найєдноставнєйших предметох – полїчкох за квеце, шамлочкох, санкох… Кус-покус,  почал сом хасновац алат и машини, та пришли на шор и озбильнєйши роботи,  як цо поставянє лампериї, паркету, кладзенє ролетнох… А, вец ше случело и тото же сом за свою душу справел  електричну ґитару  – гвари  Владимир.

Ґитару справел сам, патраци лєм до кнїжки у котрей було описане як ю треба порихтац, поскладац, як треба покласц дроти и повязац их зоз струю. То були и його перши крочаї до швета електронїки.  Кед чловек талантовани за рижни ствари, креативни, кед ма схопни руки, алє и достаточно знаня же би  шицко тото „поскладал” до даякого продукту, вец нїч нє чежко, окрем вибераня правей драги за одредзену професию.

z dzecmi 1

– Бул ми кратки дзень же бим робел шицки роботи нараз, та сом мушел дзепоєдни интересованя з роками занєдзбац. Щиро поведзено, мнє вше прицаговала електронїка, алє по жаданю мойого оца, закончел сом машинство. Медзитим, кед ше 2004. року подприємства почали гашиц, я уписал ище єден факултет, тераз за професора технїки у настави, понеже ше указала нагода достац роботу у школи.  Нє знам, алє чувствовал сом же бим ше у тей роботи наисце добре знашол. Любим роботу з дзецми, мам досц искуства, а пачело ше ми кед сом видзел же дзеци поставаю заинтересованши за технїчне, та и информатичне образованє.

ЛЮБИМ ВИДЗИЦ КЕД ШКОЛЯРЕ ЗАИНТЕРЕСОВАНИ

За тоти 10 роки наставнїк Бесерминї зоз своїма школярами участвовал на велїх змаганьох,  доставали и значни награди, та ше за школярох коцурскей школи чуло по цалей Сербиї.

 – Участвовали зме у проєкту „За желєнши школи”, дзе зме направели жардинєри за квеце, а 2012. року єден школяр справел „Теслов трансформатор” и у Зренянину завжал перше место у роботики. Вец зме ше 2013. року нашли на Олимпияди  и достали  припознанє за найвекшу инвентивносц. Истого року, вєдно зоз дзецми хтори у секциї технїчного, направели зме електричну ґитару. То за мнє наисце вельки успих и цешим ше у своїх школярох, и тих котри лєм укажу интересованє и виража на даяки способ свою креативносц през тот предмет – задовольно гвари Владимир.

За таку роботу нє достаточна лєм теория, за наставу  наставнїк Бесерминї муши пририхтац вше дацо нове и интересантне зоз чим ше на технїчним школяре буду занїмац. Прето, як вон гвари, нє чежко му анї дома правиц плани и програми котри приблїжа школяром швет технїки и информатики, понеже му робота и вельке задовольство.

Коцурска школа нєдавно по конкурсу, зоз Фонду Б92, достала пейц „mBot” комплети за ґрафичне програмованє прилагодзене дзецом у основней школи. Тото наставнїкови технїчного ище баржей помогнє же би школяре були мотивованши за роботу, и же би посцигли ище лєпши резултати.

  – Таке дацо требало и скорей увесц до школи, бо дзеци одушевени пре єдноставне програмованє и можлївосц же годни буц креативни. Скорей таке нє мож було анї задумац – гвари наш собешеднїк, и предлужує же лєм треба мац мрию и дзеку и складац програму єднак так як и леґо коцки.

10-Roboti-02

ПО ОЦОВИХ ШЛЇДОХ

Свою любов ґу технїки и роботики, наставнїк кажди дзень преноши на школярох у школи. Вон за тоту обласц заинтересовал и власного сина. Александер Бесерминї, познати як Бисер, предлужел по оцовей драги, алє Владимир гвари же син  вельо успишнєйши, а такповесц на початку кариєри.

– Цалком природне же дзеци провадза своїх родичох, та и Александер одмалючка зо мну майстровал.  На єдней фотоґрафиї маме аж и зазначене як  му дудла у устох, у єдней руки млаток, у другей – комбинирки. Майстровал, а ище анї нє ходзел як швет… Цешиме ше у нїм, и супруга и я, и зоз шицким цо по тераз посцигнул. Робел и у иножемстве, и у Сербиї, константно ше усовершує, а верим же будзе вельо успишнєйши, понеже роби тото цо люби. Думам же чловек котри роби тото цо люби и у чим ше пренайдзе, анї нє ма такой-таки упечаток же роби.  Твориц  и цошка створиц наисце барз вельке задовольство у живоце – заключел на концу Владимир Бесерминї, хторому вше у рукох клайбас и папер. Гвари же ше так найлєпше одпочива.

СПРАВЕЛ ҐИТАРУ

Наставнїк Бесерминї справел електричну ґитару патраци лєм до кнїжки у котрей було описане як ю треба порихтац, поскладац, як треба покласц дроти и повязац их зоз струю. То були и його перши крочаї до швета електронїки.

РОБОТА ОСТАЛА У ФАМЕЛИЇ

Столарство и надалєй жиє у Бесерминьовей фамелиї. Владимиров брат  предлужел оцову роботу и успишно ю роками розвива. Так як преходзи час, и робота столара, або тишлїра,  напредує, провадзи рижни тренди и жаданя купцох.

z dzecmi 2

(Опатрене 77 раз, нєшка 1)