Предносци менших оддзелєньох

автор сас/опс 14. април 2017
DSCN4074

Медзинародни дзень мацеринского язика УНЕСКО почал означовац од 1999. року, же би указал на значносц и порихтаносц помогнуц очувац язичне нашлїдство цалого швета. Знац мацерински язик найбаржей охранює власни идентитет. Нашо дружтво препознало важносц школованя на мацеринским язику и реґуловане є зоз законом. Чкода тоту можлївосц нє хасновац.

У дюрдьовскей ОШ „Йован Йованович Змай” вовторок, 4. априла, отримана схадзка о формованю руского оддзелєня першей класи ОШ у наиходзацим школским року. На схадзку були поволани тринацецеро родичи з руских и мишаних малженствох чийо дзеци ше уписую до першей класи ОШ, а пришла лєм єдна мац и баба. Обидва гварели же дзеци жадаю уписац до руского оддзелєня и же од того одустаню, лєм кед воно нє будзе формоване.

О финансийним стимулованю школярох у руских оддзелєньох бешедовал предсидатель Вивершного одбору Националного совиту Руснацох Желько Ковач, а о предносцох школованя и знаня руского язика предсидателька Одбору за образованє НС Мелания Римар и членїца Одбору, учителька у дюрдьовскей Школи Єлена Салаґ.

– Национални совит ше стара о Руснацох, а медзи штирома компетенциями и образованє. Прето потримуєме образованє на нашим язику и з таку намиру зме пришли до Дюрдьова. Остатнї даскельо роки менєй дзеци ше уписує до руских оддзелєньох и прето зме пришли повесц яка предносц кед дзеци знаю по руски, кед знаю вецей язики бешедовац. Порихтани зме финансийно помогнуц родичом. НСР дзецом у першей класи руского оддзелєня помага зоз пейц тисячи динарами през цали школски рок – гварел предсидатель Вивершного одбору НСР Желько Ковач.

Директорка дюрдьовскей Школи Вукица Петрович, гварела же Школа ма дзеку помогнуц у формованю руского оддзелєня, а тиж визначела же на таки оддзелєня треба патриц и як на одредзену привилеґию, бо маю вельо позитивного.

– Обачени два тренди уписованя дзецох до сербского оддзелєня котри би могли буц уписани до руского. Перши приклад кед мац Рускиня. Теди ше дзецко упише лєм до ПУ по руски же би ше научело бешедовац и углавним го вше упишу до сербского оддзелєня ОШ. Други, кед мац Сербкиня вец ище интересантнєйше, вец дзецко упишу до сербского оддзелєня и у предшколскей и школскей установи, бо мац нє зна по руски, та нє може учиц з нїм. Тото прецо руска заєднїца окремна, випатра, вецей нє важне. Наша школа вше оценєна як културна. Тот епитет ношиме, бо маме руску заєднїцу котра доприноши култури и лєпшому справованю. Вони мирнєйши, менєй импулсивни, баржей обрацени ґу фамелиї и єй вредносцом.

Треба ше спатрац на нїх, вони добри приклад – гварела директорка дюрдьовскей Школи Вукица Петрович.

О предносцох школованя на мацеринским язику на схадзки бешедовали и школски психолоґ и педаґоґ Соня Шанта и Миряна Бубалович, як и наставнїца руского язика Мария Самарджич. Схадзка закончена з наздаваньом же у септембру того року у Дюрдьове и далєй будзе оформене руске оддзелєнє першокласнїкох – на хасен дзецом, родичом и Школи.

Вукица Петрович, директорка дюрдьовскей Школи

Вукица Петрович, директорка дюрдьовскей Школи

ЄСТ ДЗЕЦИ, АЛЄ НЄT ДЗЕКИ ПРИ РОДИЧОХ

Зоз дюрдьовскей Предшколскей установи „Дюрдєвак” у септембру до першей класи основней школи ше маю уписац 55 школяре, од того седмеро зоз мишаней ґрупи у котрей бешедую и по руски. У сербских оддзелєньох ище тройо дзеци з мишаного малженства. Шицки вони, як и родичи троїх дзецох зоз младшого возросту мишаней ґрупи ПУ, були поволани прешлого тижня присуствовац на схадзки у ОШ, алє ше велї нє одволали.

ИСКУСТВА РОДИЧОХ ЧИЙО ДЗЕЦИ У РУСКИХ ОДДЗЕЛЄНЬОХ

– Природне ми же би ше мойо дзеци школовали на руским язику и у руским оддзелєню. И я го закончела у тей школи и можем повесц же ми було барз крашнє, а же ше у менших оддзелєньох лєпше учи можем пошведочиц, бо ми старши син у штвартей класи при учительки Єлени Салаґ. Барз бим любела же би ше оформело руске од­дзе­лєнє, бо ми други син у септембру ма почац до першей класи. Руски оддзелєня углавним менши, та учителька, а познєйше и наставнїки маю вецей часу пошвецим ше им. Прето би шицко лєпше научел, та и руски язик з котрим ше мож служиц у вецей державох, гварела Славица Пушкаш. З єй думаньом ше зложела и Леона Ґоворчин, баба унука котри ше ма уписац до першей класи.

– Мой унук зна бешедовац и по руски, и по сербски, як и шицки дзеци, алє жадаме же би ше школовал у основней школи по руски. Було би барз крашнє кед би ше шицки дзеци з мишаней ґрупи предшколскей установи вєдно уписали до першей класи. Дакеди то було нормалне же ше зоз ПУ з ґрупи дзе ше учи по руски уписало до руского оддзелєня – гварела Леона Ґоворчин.

О предносцох знаня вецей язикох, ученя на своїм мацеринским, руским язику, о роботи зоз школярами у меншим оддзелєню, дзе ше учителька може баржей пошвециц каждому школярови, бешедовала и Ваня Ґнип, котра у мишаним малженстве и нє зна по руски, алє у прешлим школским року уписала сина до руского оддзелєня.

– Бали зме ше уписац сина до руского оддзелєня, бо нє знал найлєпше бешедовац по руски, бали зме ше як ше уклопи, алє з часом зме обачели же то страх котри маю шицки родичи у тим периодзе кед уписую дзецко до першей класи. Совитовала бим родичом же би дзеци уписали до руского одзелєня, бо мойо искуство наисце позитивне и у нїм нєт нїч неґативного. Даєдни родичи ше обаваю же им дзеци буду асоциялни у таких оддзелєньох. То нє точне, бо дзеци по ученю у учальньох маю шлєбоду дружиц ше зоз шицкима и на одпочивкох и кед ше закончи школа. Друженє з другима дзецми завиши лєм од самого дзецка, чи воно то сце, чи нє, гварела Ваня Ґнип. Вона дзечнє пошведочела и отворено бешедовала о предносцох таких класох и визначела же єй син задовольни и щешлїви же ше и надалєй школує з товаришами з котрима бул и у предшколскей установи, а почежкоси у ученю нє ма, цо потвердзела и його учителька Мелания Саламун.

БЕНЕФИТ УЧЕНЯ МАЦЕРИНСКОГО ЯЗИКА

О искуствох и важносци ученя мацеринского язика бешедовали зме зоз Стоянку Яноши Зелькович, педаґоґиню у ОШ „Славко Родич” у Бачким Ярку, хтора источасно и мац билинґвалних дзецох. Цо гутори фах, а цо єй власне искуство:

– Дзеци хтори рошню у окруженю дзе ше бешедує даскельо язики преходза през специфични процес свойого интелектуалного и социялного розвою. Виложеносц линґвистичному диверзитету у вчасним возросту приноши винїмкову предносц у смислу твореня ґенерацийох младих людзох отвореного думаня котри почитую розличносци, гоч таки штредок, у даєдних случайох, дакеди зна дїйствовац конфузно на дзеци и привесц до нєдостатку чувства идентитета и припадносци. Ученє мацеринского язика, односно язика меншинох, окреме у вчасним дзецинстве може тото зопрец.

Зоз школованьом на мацеринским язику, предлужує Яноши Зелькович, векша вироятносц же дзеци буду активно участвовац у процесу ученя. У учальнї ше витворює окруженє котре през интерактивне едукативне одношенє уключує школярох же би винєсли свойо роздумованя, поставяли питаня, давали одвити и з лєгкосцу и ентузиязмом здобували нови знаня. Тото им помага же би здобули вецей самоспознаня и з моцнєло их културолоґийни идентитет.

– Мацерински язик оможлївює нам комуниковац и повязовац ше зоз членами своєй фамелиї и заєднїци, як и най научиме и розумиме историю наших предкох и так поставаме свидоми свойого походзеня. Тото окреме важне за дзеци хтори рошню у етнїчно мишаних фамелийох. Предносци ученя мацеринского язика, очиглядно єст вельо. И гоч перши упечаток же таке ученє вимага труд зоз минималнима можлївосцами же би ше здобуте знанє хасновало пре доминантносц даякого другого язика, очуванє язика и диялекта єдного народу през комуникацию, барз драгоцине – гварела Яноши Зелькович.

Стоянка Яноши Зелькович, педаґоґиня

Стоянка Яноши Зелькович, педаґоґиня