Трицец роки без краля поп-арту

автор Пририхтали М. З. и Дю. Л. 21. април 2017
varhol 16

Того року, 22. фебруара, наполнєли ше 30 роки як до уметнїцкого нєба занавше пошол ексцентрични Енди Варгол. З тей нагоди руководство Музею модерней уметносци Ендия Варголи у Медзилаборцох, у Словацкей, пририхтало символичну пиєтетну памятку.

Почитованє указане з палєньом швички при Ендийовим памятнїку и символичним кладзеньом двох билих ружох ґу його ногом, гварел старатель Музею Михал Бицко, наглашуюци же „то чарни дзень у историї уметносци” Енди Варгол народзени 6. авґуста 1928. року у америцким Питсбурґу, як наймладши син Андрия и Юлиї Варголових, емиґрантох з општини Микова у Словацкей. Кариєру започал як рекламни ґрафичар, а нєшка го цали швет позна як краля поп-арту. Преславел ше з малюнками конзервох „Кампбельовей юшки” и портретами славних особох, як цо то Мерилин Монро, лєбо Елвис Присли. Умар на 58 роки у Нюйорку, под час реконвалесценциї после операциї жовчу, 22. фебруара 1987. року.

– Памятку на тоту смутну подїю зме нє унапрямели лєм на тот єден дзень, алє шицки активносци у 2017. року буду у тим духу. Цали живот Ендия Варголи бул попреплєтани з якимашик таїнством, чи стретнуцом двох розличних животох у єдней особи. Од дзецинства ше у нїм преплєтала ґениялносц з поцагнутосцу. Тота двойнїстосц го провадзела аж до конца, а як и цали живот, и його шмерц ше находзи под закрицом нєясносци – гварела директорка Музею модерней уметносци Ендия Варголи Людмила Стецова.

– Зоз комуникациї з його живу родзину, котра з Ендийом була блїзка,  знаме же ше остатнї мешаци пред шмерцу обавал за свой живот. То була єдна з причинох прецо ше, пре свойо проблеми зоз жовчом, у державним шпиталю оперовал под тайним меном – додала директорка. По службеней информациї, умар пре постоперативни компликациї два днї по операциї жовчу, пре занєдзбаносц у здравственим допатраню. Аж познєйше явносци обявене же у шпиталю умар славни Енди Варгол.

– У його ателєу остали числени уметнїцки дїла, хторим уметнїк нє сцигол дац назви, а єдно з нїх „portfolio Camouflage” мож видзиц у стаємней експозициї Музею Ендия Варголи у Медзилаборцох – гварела Стецова.

Музей модерней уметносци Ендия Варголи (ММУЕВ) специфична институция музейно-ґалерийного типу, хтора ше занїма, насампредз, зоз животом и дїлом Ендия Варголи, алє и актуалнима тенденциями сучасней уметносци. Музей основани 1. септембра 1991. року и прешлого, 2016. року означел 25-рочнїцу постояня.

Основу Музея творя три стаємни постановки, з хторих два пошвецени животу и дїлу Ендия Варголи, а єдна уметнїковому походзеню и состої ше з вецей артефактох, документох и фотоґрафийох. Главна и найобсяжнєйша часц Музею – „Стаємна експозиция дїлох Ендия Варголи“ – концепцийно обробена так же у нєй облапени шицки значни творчи периоди уметнїка, виражени у його доминантних творчих темох.

Били Нейм бул велї роки у контакту з главним старательом Музею модерней уметносци Ендия Варголи у Медзилабороцох Михалом Бицком, дзекуюци котрому Музей у своєй збирки ма його уникатни авторски сиґнатуровани фотоґрафиї зоз „Фабрики“ Ендия Варголи. Тиж так, Музей орґанизовал и вецей заєднїцки вистави дїлох Варголи и Билия Нейма нє лєм у Словацкей, алє и у иножемстве – записали концом фебруара „Подвигорлатски новини”.

СТРИБЕРНА ФАБРИКА

У збиркох MMУЕВ и дїло хторе злучує конкретни дзень Варголового упокоєня и мено Билия Нейма, длугорочного сотруднїка Ендия Варголи, його асистента, приятеля, фотоґрафа и концептуалного уметнїка, котри умар прешлого року (22. II 1940 – 18. VII 2016). Вєдно з Ендийом, Били Нейм (власне мено Вилиям Линич), робели и жили у заєднїцким ателєу, 60-тих рокох познатим як „Silver Factory” („Стриберна фабрика”). Нейм надумал зєдинїц фаребносц простору з помоцу стриберней фарби и алуминиюмских фолийох, та спонтано настало спомнуте мено, популарне на нюйоркскей уметнїцкей сцени.

Живот уметнїкох медзи „стрибернима мурами” велїх интересовал, а Били Нейм постал свойофайтови архивар и фотоґраф збуваньох у ателєу, зазначовал подїї и людзох, ситуациї, портретовал Ендия под час твореня. Єдну купальню преправели на фото-комору, дзе вирабял и розвивал филми, а понеже у исти час робел и як ошвицовач у театре, експериментованє зоз шветлом видно и у його приступу ґу фотоґрафиї.

Енди Варгол о нїм гуторел: „Билийово фотоґрафиї були єдина ствар хтора дакеди удатно облапела и приблїжела атмосферу ,Силвер Фактория, у шейдзешатих рокох”.