Акция „Висла” – смутна рочнїца

автор томаш квока 28. април 2017
30 akcija visla

Дня 28. априла у Польскей ше означи рочнїца траґедиї – акциї „Висла”, у хторей зоз юговосточней часци Польскей виселєне коло 150 тисячи „руского“ жительства.

Официйна часц лемковского означованя рочнїци, як и ход по историйней драги Лемкох, виселєних зоз своєй карпатскей Горнїци, почнє у Ґорлицох, потим ше селї до Кракова и Явожна, а закончує ше на такволаних Врацених жемох. Пияток, 28. априла, на теметове у валалє Чертижне, єдного од велїх хтори од 1947. року престал исновац, будзе ше служиц панихиду. Означованє тей траґедиї будзе и у Ґорлицох, дзе у Рускей Бурси плановане преподаванє проф. Олени Дуц-Файфер, а потим проєкция документарного филма америцких Руснацох Мариї Силвестри и Джона Риґетия „Аж i слезы нє старчыли“. На суботу, 29. априла будзе отримана наукова конференция у Кракове. Исти дзень пополадню подїї плановани у Явожну на Шлезиї, дзе у роботним лаґре були интерновани Лемки и Українци. На нєдзелю у Леґници, у заходней Польскей, зоз проєкцию истого документарного филма закончує официйна час здогадованя на тоту смутну рочнїцу.

ЦО ШЕ СЛУЧЕЛО ПРЕД 70 РОКАМИ?

Акция, лєбо операция „Висла” була пацификацийска акция войного характера, хтору 1947–1950. року нємилосердно запровадзела теди нова польска комунистична власц. Под вигварку борби процив Українскей повстаньскей армиї (УПА), запровадзене етнїчне чисценє и масовне пресельованє цивилного, руского жительства – Лемкох, Бойкох и Українцох (национални катеґоризациї и историйни интерпретациї виключно авторово. – Ред.).

Предходнїца операциї „Висла” була акция масовних „добровольно-насилних“ пресельованьох 480 тисячи припаднїкох „рускей” популациї зоз польско-українского погранїча на Україну. На основи медзинародних догваркох о черанки жительства медзи польску комунистичну власцу и совєтску Україну, у периодзе 1944–1946. року на заходну Україну преселєни 100 тисячи Лемки.

Траґедия 1947. року почала на яр, кед до лемковских и українских валалох вошли польски вояци зоз розказом за виселюванє. У акциї „Висла” виселєни коло 150 тисячи людзе, од того коло 40 тисячи Лемки. Вони були преселєни до заходней Польскей, до околїска варошох Вроцлава, Леґници, Зєлоней Гори и Гожова Вєлкопольского.

Урядови повод за акцию „Висла” була борба процив Українскей повстанскей армиї, хтора ше борела процив польскей комунистичней власци (и вообще процив польскей власци). Но, прави повод було ришенє такволаного „українского питаня у Польскей”, по официйней идеолоґиї теди новей польскей комунистичней републики, як и стварянє єднонационалней, гомоґеней Польскей.

Директни повод було забойство заменїка польского министра одбрани, ґенерала Карола Швєрчевского, хторе 28. марца 1947. року зробели українски повстанїки у горох Бєшчадох. После того у политбироу Польскей роботнїцкей партиї випланована акция и план пресельованя цивилох (найвироятнєйше зоз согласносцу совєтского державного верху).

Пресельованє запровадзене на основи пред тим пририхтаних спискох за висельованє „руских” фамелийох. Єден з главних критериюмох за висельванє була вирска припадносц православней, лєбо грецкокатолїцкей церкви.

СТРАШНА ЯР

Акция „Висла”  почала 28. априла 1947. року и тирвала три мешаци, гоч пресельованя було и познєйше. Лемкох почали висельовац уж такой 29. априла зоз околїска Саноку. Од 28. мая почали висельованя зоз околїска Кросна, Ясла и Ґорлицох. Остатнї були виселєни Лемки зоз реґиону Нови Сонч, дзе войско пришло 26. юния. Акция ше закончела у другей половки юлия. Цала операция окончена по строгих упутствох. Обично, додня рано войско обколєшело валал и оглашело висельованє. Депортовани мали максимално 24 годзини за пакованє и напущованє маєтку, а часто мушели буц порихтани до вечара истого дня. Могли вжац зоз собу 25 кили особних стварох, а кажда фамелия ше мушела змесциц до двох кочох. Нєрухоми маєток и статок мушели охабиц у напущених валалох, хтори, кед их нє населєли польски колонизаторе, остали покраднути, або спалєни. З оглядом на тото, же то була яр, поля остали зоз младим житом, а овоцнїки з древами у квитнуцу…

Виселєни людзе зоз подаєдним статком у длугих колонох ишли до зборних пунктох, дзе чекали на транспорт. Найчастейше то були гайзибански станїци, а путованє на терховних гайзибанох тирвало три до седем днї.

Под час депортацийох окончена була селекция, а oсоби оподозриви за сотруднїцтво зоз УПА, интелиґенция и грекокатолїцке священство упуцене до Централного роботного лаґру у Явожну, дзе под час Другей шветовей войни була часц лаґру Аушвиц. Там було змесцене коло 4 000 людзох, а од подлих живтоних условийох, гладу и хоротох умарло коло 200 особи.

Преселєнцох власци населєли у заходней и сиверней Польскей, на такволаних Врацених жемох. У складзе зоз розказом министра Врацених жемох, до єдного населєня насельовац мож було лєм 3–5 фамелиї. У єдним месце могло буц максимално 10 одсто, у односшеню на польске жительство, цо мало пошвидшац асимилацию. Руске жительство насельвали до напущених, знїщених и покраднутих нємецких маєткох, чийо ґаздове сцекли до Нємецкей.

Акция „Висла” була закончена 31. юлия 1947. року и єй резултат – 150 тисячи преселєних зоз реґионох восточней и юговосточней Польскей. Виселєни даскельо стотки валали. Пошлїдок була даґдзе подполна, лєбо часточна депопулация того реґиону и знїщованє културного скарбу Лемкох, Бойкох и Українцох. Знїщени дзешатки валали, церкви, стотки обисца… Познєйше, польски Карпати, Бескиди и Бєщади постали велька атракция за туристох и авантуристох, алє и очиглядни доказ празних и напущених валалох, у хторих лєм добре око збачи дзиви овоцово древа хтори пред седем децениями у густо населєних валалох росли коло заградкох русинских ґаздох. У тих населєньох мож найсц и место дзе була церква и теметов зоз старими каменима крижами…

3-Lemki-01Скарб Лемкох и Українцох зачувани часточно лєм у валалох, дзе ше населєли нови жителє. До нїх ше врацали Лемки. Зачувани по нєшка скарб тераз служи, лєбо руским жительом, лєбо другим конфесийом. Но, велї валали вецей нє исную, у других нєт русинского жительства, бо напущени валали и хижи по висельованю почали насельовац польски колонизаторе. Менєй єст валали дзе ище жию Руснаци. Даскельо стари назви – як Устя Руске, Ропиця Руска, лєбо Рихвалд – зоз управним ришеньом пременєли назви на польски Uście Gorlickie, Ropica Górna, Owczary, же би ше и на тот способ посцерало руски шлїд…

ВРАЦАНЄ НА ГОРНЇЦУ

Лемки ше роками нє могли врациц на Горнїцу. Перше врацанє почало у половки 50-тих рокох, алє вше у локалней самоуправи зоз административнима проблемами. Врацанє, за хторе ше одлучела меншина Лемкох, було лєм початок борби. Врацели ше до валалох дзе руска церква постала польска, а у хижох жили польски колонизаторе. Мушели ше бориц за свойо, часто глєдац допущенє од нових жительох, лєбо куповац свойо стари хижи. Алє тоти хтори ше врацели нє баную за свойо одлуки… З часом, коло церквох ше могли и зорґанизовац, а за обновйовянє дружтвеного и културного живота на Горнїци главну улогу мал ансамбл „Лемковина“ и рочни фестивал „Ватра“, орґанизовани на початку 80-тих рокох.

Векшина тих цо остали на заходзе Польскей тиж ше зорґанизовали з помоцу церкви. Стретнуца под час шветох преросли до културних манифестацийох. На початку 90-тих рокох основана орґанизация „Стоваришыня Лемків“, а вец и други орґанизациї, културно-уметнїцки дружтва, видавательна дїялносц итд.

Власци комунистичней Народней Републики Польскей применєли принцип колективней одвичательносци и сталїновски методи пресельованя гражданох своєй держави, лєм прето же були другей нациї. Источашнє, вони Лемкох, Бойкох и Українцох третирали як єден народ.

Главна причина акциї „Висла” була асимилация меншини и стварянє гомоґеней, єднонационалней держави. Потвердзенє того мож найсц и у асимилаторских активносцох, забраньованя културного и дружтвеного живота и борба процив Грекокатолїцкей церкви. Тоти плани ше нє удали, понеже вибеженци зачували свойо културни и етнїчни идентитет. Усприч намаганю комунистичней держави, свой идентитет зачували и Лемки, хтори на початку 80-тих рокох дожили културне препородзенє.

У новей, уж демократичней Польскей питанє акциї „Висла” цали час остава контроверзне, понеже є вше повязане зоз длугорочним проблемом польско-українских одношеньох. Но, Сенат, горнї дом польского парламента, уж 3. авґуста 1990. року осудзел акцию „Висла” зоз словами: „У цеку трох мешацох зоз завичаю преселєне коло 150 тисячи людзох, котри охабели свойо маєтки, обисца и церкви. През длуги роки им онєможлївене, а вец и очежане врацанє. Сенат Польскей Републики осудзує акцию „Висла” у хторей применєни – типични за тоталитарни системи – принцип колективней одвичательносци”. Нажаль, после того нє ушлїдзели осуди и з боку других державних институцийох. Очкодовани нїґда нє достали финансийну компензацию за страцени маєтки и лєси.

 

Главна причина акциї „Висла” була асимилация меншини и стварянє гомоґеней, єднонационалней держави. Потвердзенє того мож найсц и у асимилаторских активносцох, забраньованя културного и дружтвеного живота и борба процив Грекокатолїцкей церкви. Тоти плани ше нє удали, понеже вибеженци зачували свойо културни и етнїчни идентитет. Усприч намаганю комунистичней держави, свой идентитет зачували и Лемки, хтори на початку 80-тих рокох дожили културне препородзенє.

У новей, уж демократичней Польскей питанє акциї „Висла” цали час остава контроверзне, понеже є вше повязане зоз длугорочним проблемом польско-українских одношеньох. Но, Сенат, горнї дом польского парламента, уж 3. авґуста 1990. року осудзел акцию „Висла” зоз словами: „У цеку трох мешацох зоз завичаю преселєне коло 150 тисячи людзох, котри охабели свойо маєтки, обисца и церкви. През длуги роки им онєможлївене, а вец и очежане врацанє. Сенат Польскей Републики осудзує акцию „Висла” у хторей применєни – типични за тоталитарни системи – принцип колективней одвичательносци”. Нажаль, после того нє ушлїдзели осуди и з боку других державних институцийох. Очкодовани нїґда нє достали финансийну компензацию за страцени маєтки и лєси.

(Опатрене 315 раз, нєшка 1)