Лєгки задатки – найчежши?

автор фес 27. май 2017
DSCN4087

Мала матура, алє велька бриґа. То знаю тоти цо маю осмакох, або цо их мали, бо окрем того же ше о нєй почина бешедовац мешацами пред тим, у юнию вона досцигнє сам верх – як поробени тести? Школяре хтори робя тести з руского язика, ґенерално, вше слабши. Пробовали зме дознац – чом?.

Тренд таки же Мала матура остатнїх рокох постала єдна з найважнєйших подїйох нє лєм школяром осмих класох, алє и їх родичом, родзини, дружтва вообще… Каждого року вона у фокусу нє лєм пре финансийни шок тих цо маю матурантох, алє и пре вельке поцерпанє чи исти тоти матуранти нє подруца на испитох, и чи ше годни уписац до тей школи до хторей сцу.

У явносци ше вше частейше поставя питанє чи тота матура вообще потребна, чи вона дава прави резултати кед ше зна же школяр 60 одсто бодох з основней школи достава на основи посцигнутого успиху, а успих часто нєреални, бо ше оцени на концу осмей класи школяром „подарую”. Тоти цо процив матури, як арґумент наводза же нїґда нє було тельо вельо вуковцох, же ше их, так повесц, „штанцує”, окреме у менших местох, а на испитох, у велїх школох, дзецом помага.

Други твердза же тести праве и прето нєобходни на концу осемрочного школованя же би прероштовали  тих цо прави вуковци од фалшивих, и на тот способ дали реалну слику о школярским успиху. Подло поробени тести и вукова диплома – ясни знак же ту цошка нє ушоре.

А яка ситуация по наших школох дзе маме руски дзеци хтори ше рихтаю уписац до стреднїх школох?

DSC_0196

УЧИЦ ШЕ – НЄ ЛЄГКО

Наставнїци з руского язика у Коцуре, Руским Керестуре и Дюрдьове влонї реаґовали на тото же як ше оценює тести з руского язика. Поровновали оценьованє з тестами других националних заєднїцох – Словацох, Мадярох, Румунох и заключели же нашо школяре очкодовани.

– Проблем тот же шицки задатки ноша по 1 бод, а исти тоти задатки составени з вецей задаткох, подзадаткох, лєбо єден задаток справени з двох, трох часцох, та кед школяр у дачим погриши, цали задаток ше му нє припознава. Наприклад, у задатку стої же треба написац шицки нєпременлїви слова з тексту, а єст их 12. Кед школяр випише 11, а лєм єдно погриши, резултат – 0! Тото оценьованє при других меншинох иншаке, бо постої можлївосц же би задаток бул оценєни з 0,50, або 0,25 бодами. Можебуц же то школяром як наприклад у Руским Керестуре нє таке важне, рахуюци же ше упишу до Ґимназиї на руским язику у тим валалє, нє знам, алє нам у Дюрдьове то барз важне, бо кажди пол бода, або и штварцина пресудна чи школяр хтори конкуровал до Карловацкей ґимназиї, або до Ґимназиї „Йован Йованович Змай” у Новим Садзе, будзе прияти. Прето зме влонї реаґовали и пренєсли нашо зауваги Одбру за образованє же би вон тот проблем предочел на схадзки Националного совиту и же бизме го даяк ришели. Професор Кишюгас пренєсол же най ше нє стараме, же задатки лєгки, и шицко остало лєм на тим – гвари Мая Самарджич, наставнїца з Дюрдьова.

Мая Самарджич

Мая Самарджич

Двацец пейц роки др Яков Кишюгас малим матурантом сам правел тести з руского язика за примаци испит за упис до стреднєй школи. Остатнї штири роки тести прави роботна ґрупа у хторей, окрем професора Кишюгаса, Мелания Сабадош, Анамария  Рамач Фурман, Александер Мудри и лекторка Гелена Медєши. Кишюгас толкує же ше перше прави збирку задаткох котра школяром и наставнїком доступна од януара каждого року, а у нєй таки задатки яки буду и на тесту, по форми и чежини. Правя ше за три уровнї знаня: основни уровень за котри ше очекує же буду знац коло 60 одсто школярох, стреднї уровень за коло 30 одсто, и напредни уровень за коло 10 одсто школярох.

– Кажде знанє мож указац на уровню препознаваня (найлєгчєйши), на стреднїм уровню и на напредним. Препознаванє найлєгчейши уровень: на питанє як глаши формула сумпорней квашнїни, школяр ю муши препознац кед ю увидзи. Або, школяр нє зна хто написал даєден роман, алє кед видзи написане мено автора, та го препозна. Коло 60 одсто задаткох на тим, найлєгчейшим уровню. На шицко тото маце и збирку у котрей 450 задатки истого типу, як цо буду на тесту. Вше ше правя три паралелни тести, а министер на дзень тестованя одредзи же котри ше тест будзе робиц.

Глєдац вигварки за слаби успих лєгко, чежко учиц и научиц. Кед ше сце заменїц знанє зоз знаходлївосцу вец мож и то: без читаня задаткох, заокружиц шицки одвити под А, та будзеце мац  4 боди. Так и под Б и под В. Без читаня задатку. Алє кед нам то мало, вец би поглєдац виноватого. То вше дахто други, окрем нас самих.

Чежко розумиц же школяре на уровню препознаваня цалком нє ришели задатки у котрих треба препознац файти словох. То ґрадиво з другей класи основней школи. Другей класи! И кед школяр на концу осмей класи нє потрафи файту словох з ґрадива  у другей класи, вец ше глєда же би ше знїжело критериюм. Як кед би у математики требало написац числа од єден по осем, та школяр напише лєм до шейсц и очекує голєм пол бода, бо дакус знал. Лєм у єдним случаю пред двома роками бул проблем з формулацию єдного задатку, алє у шицких других 19 задаткох нє бул проблем, а тест ришени барз подло. Нє главни проблем у тестох, алє у квалитету ученя, знаня и школского вреднованя знаня и дружтвеного вреднованя знаня – гвари Яков Кишюгас.

ТРЕБА НАМ КОМПРОМИСНЕ РИШЕНЄ

Каролина Папуґа єдна з двох наставнїцох хтора у Руским Керестуре преподава руски язик. Упозната зоз ситуацию кед слово о тестох з руского язика, Папуґова гвари:

Каролина Папуґа

Каролина Папуґа

– Складам ше же нє треба знїжовац критериюми, бо нас тото нїґдзе нє одведзе, алє думам же єст питаня пре хтори бизме требали шеднуц  за исти стол вєдно з тимом хтори рихта задатки. Знам, велїм дзецом нє бриґа, сцу мац боди, а нє сцу ше учиц, алє єст и тих хтори сцу, хтори барз добри, а нам задаток же бизме их потримали и цо найважнєйше – сами себе нє подкладали ноги. Ми мушиме найсц даяке компромисне ришенє, и думам же то найважнєйше нє лєм нам и школяром, алє патраци и дакус ширше – гвари Папуґова.

Професор Кишюгас толкує же ше задатки нє прави прето же би ше влапело школяра у нєзнаню, алє же би ше утвердзело кельо тот школяр наисце зна.

 – Розлика у ниянсох, алє є сущна – гвари Кишюгас и толкує вше слабшу успишносц школярох на тестох.

 – Прецо, вообще, слаба успишносц у барз вельких зявеньох? Озда прето же ше знанє сце заменїц зоз знаходлївосцу. Кед мож даяк вимкнуц ученю, та ше вимкнє. Присуствуєме общому знїжованю шицких критериямох, та прецо би вец и школяре нє подлєгли тей лєгкосци? На годзинох ше нє меркує и нє учи, а кед ше будзе мушиц, вец єст збирка, та даєдни родичи виплаца и приватни годзини же би ше з тей збирки дацо научело. Стандард тестованя давно утвердзени у педаґоґиї и глаши же за першу преходну оцену (2) школяр треба же би витворел вецей як 50 одсто точних одвитох. Кед тест ма 20 задатки, вец за найменшу двойку треба мац найменєй 11 боди. То ше нам, або школяром, нє муши пачиц, алє з тим горше за нас – толкує Кишюгас и наглашує же и того року єст вецей места у школох як самих школярох (коло штири тисячи вецей места), та як гвари, за шицких будзе места, а од школярох завиши же за котре ше место виборя.

– Чи вец будземе вецей знац и будземе лєпши? Лєгки задатки гоч у чим, у ствари, найчежши, бо нам даваю фалшиву слику о нас самих.

На остатнїм семинару за наставнїкох мал сом бешедовац о стандардох (на основи нїх ше задатки прави, познати су, обявени пред пейцома роками), алє наставнїки нє пришли – гвари професор, док  наставнїци твердза иншак.

 – Ми сами себе вше можеме подложиц ногу. Други за тот час бежа напредок… – закончел Кишюгас.

DSC_0181

(Опатрене 53 раз, нєшка 1)