fbpx

Шампионски ювилей

автор апал 29. май 2017

Коцурски историйни анали призначую же ше у валалє фодбал почало бавиц влєце 1912. року кед коцурски школяре хтори ше школовали у Будапешту до валалу принєсли першу фодбалску лабду. Лабду принєсол Юлин Сакач и зоз своїма товаришами основал Коцурски спортски клуб.

Велї тедишнї Коцурци були скептични и „на беганє телїх хлапцох за єдну лабду” патрели як на ище єдно дурнїцтво младих принєшене зоз швета, хторе будзе тирвац през лєто, док школяре нє пойду назад на школованє. Медзитим, указало ше иншак. На коцурскей Бикари ше, ниа, фодбал бави уж 105 роки. Як ше указує, ище велї ґенерациї коцурских хлапцох буду за ню бегац занєшени зоз чаривносцу фодбалского бависка. Пре Першу шветову войну активносци у клубе зменшани, а 1921. року Лукач Цап и Янко Шарик обновюю роботу Клуба хторому даваю мено „Слоґа”, бо у Клубе зложно бавели бавяче шицких националносцох хтори теди жили у Коцуре. Клуб 1942. року достава мено „Левенте”, а 1946. року, коцурски фодбалски клуб достава мено „Катюша” по моцним оружию Червеней армиї.

Тих повойнових рокох фодбал постава популарни и тедишнї предсидатель Костан Фейса порушал акцию будованя нового стадиона хтори закончени 1948. року. Коцурски стадион, як теди так и нєшка, ма одлични терен и закриту трибину зоз 750 местами. Учишлює ше до найкрасших у  тей часци Войводини.

КОЦУРЦИ ЖИЮ ЗА ИСКРУ

– З початку Клуб менял мено. Волал ше „Соко”, „С. К. Бара”, „Леванте”, „Катюша”. Мено Искра, хторе и нєшка ноши, Клуб достал 1953. року. На початку Клуб нє мал свою фарбу дресох. Були то углавним желєно-била, а аж познєйше утвердзене же Искрово фарби –  белаво-била, хтори и нєшка затримана. Од початку иснованя менял ранґи змаганя, алє дзекуюци велькей упартосци, насампредз Коцурцох, обстал по нєшка – гварел Здравко Бабич, тренер ФК „Искра”.

Кельо Коцурци любя свою Искру, як надпомнул тренер Бабич, прешвечлїви мото хторого ше шицки валалчанє притримую, а глаши: „Жиєме за Искру, а нє од Искри”.  То було вше так насампредз дзекуюци предсидательом Клуба, хтори уписани до аналох ФК „Искра”, а медзи нїма: Костан Фейса, Янко Бесреминї, Милан Клашня, Милорад Ваяґич, Илия Стоїсавлєвич, Здравко Бабич, Михайло Варґа Пеле…

– Кед слово о тренерох, Искра ше може похвалїц же Клуб успишно водзели велї познати мена як цо: Илеш Шпиц, хтори познєйше бул тренер у ФК „Партизан”, наш леґендарни Йоаким Виславски Киме и Драґан Коменович, дакедишнї бавяче ФК „Партизан”. Искра ма ла и вельо добрих бавячох як цо: Владо Шанта, хтори бавел у ФК „Войводина” и ФК „Червинка” хтори теди бавели у першей лиґи, Стоїсавлєвич, хтори познєйше бавел за ФК „Гайдук”, ФК „Партизан” и у Южней Кореї. Ту вшелїяк и браца Фейсово Дарко и Любомир (бавели за ФК „Гайдук” зоз Кули,ФК „Партизан”, ФК „Олимпиякос” и ФК „Бенфика”) – надпомнул тренер Здравко Бабич.

Силвестер Хромиш-Стариґа и Радослав Сталевич

Силвестер Хромиш-Стариґа и Радослав Сталевич

КЛУБ ШИЦКИХ ВАЛАЛЧАНОХ

Здобува ше упечаток же хто раз крочи на Искров стадион и побегнє за лабду, на нїм остава за цали живот.

Перше як бавяч, потим у руководстве Клуба…, а вше як навияч. На Искровей лавки шедзели и велї други хтори дали вельке доприношенє на войводянских теренох дзе бавели змаганя. Велї з нїх вецей нє медзи нами, алє тоти хтори ище ту и далєй вирни своєй Искри. Нєшка змаганя нє мож анї задумац без Миколи Горняка Кульки, Силвестера Хромиша Стариґи, Драґа Штрбца, Мира Бокана… хтори и найгласнєйши навияче. На трибинох нїґда нє було важне же хто Руснак, Серб, Мадяр, лєбо Чарногорец.

Тренера Бабича и нєшка цеши, як надпомнул, же ше у Клубе, за 47 роки кельо є активни, нїґда нє поставяло питанє же хто цо по националней припадносци. Бавяче вше були добри пайташе, єдинствени, и на терену, и на трибинох, и у карчми.

Єдно з местох Искрових навиячох, бавячох и управи то карчма „Клуб 92”. Мало повесц же то лєм карчма. То вецей отворена трибина дзе ше бешедує о успихох, страцених змаганьох, и шицким тим цо ше случело у Клубе дакеди и нєшка. Пред єдним змаганьом ту зме нашли єдного з леґендарних бавячойх Искри Силвестера Хромиша Стариґу. Як цо вон то зна, зоз франту, дал свой коментар и видзенє историї Клуба.

– На тих просторох од нашого Клуба бул старши ФК „Бачка” зоз Суботици. То шицко записане у историї Клуба. Значи, кед до Коцура сцигла перша лабда од того датуму ше почало бавиц фодбал. За тот час, мушим повесц и тото, же найлєпша екипа була тота хтора бавела 1978–79. року. Состав бул таки: на ґолу бул Стариґа, одсносно я, Кулька, браца Бокан, Дїдо, Цебалович, Булаїч, Алексич, Арваї… Тренер бул Драґан Комненович, а бавели зме у Бачкей лиґи. На половки сезони зме були на шестим месце, мали зме 7 побиди и 6 страцени змаганя, алє на концу зме випадли. Тота лиґа теди була барз моцна. Мушим ше похвалїц же сом бул найлєпши Искров ґолман, а кед сом наруковал, опрему сом препущел терашньому тренерови Здравкови Бабичови – гварел Стариґа, после чого ше шицки у карчми нашмеяли.

СПОРТСКА АКТИВАЦИЯ МЛАДИХ

Прешлого року и на початку того, накадзи хвиля була вигоднєйша, на стадиону ФК „Искра” почало ярнє пораєнє. Красна хвиля, добра дзека и волонтеризем злучели ше кед руководство и фодбалере коцурскей „Искри” з добородзечну роботну акцию розчисцели одпад зоз старих трибинох и повиберали цали цегли. Акцию осторожно надпатрал предсидатель Клуба, Радослав Сталевич хтори з вельку упартосцу и насампредз вельку любов ґу Искри витворел красши випатрунок стадиона.

– Примарни циль акцийох хтори зме мали на нашим стадиону, насампредз злєпшанє условийох за трениранє и роботу Клуба. Медзитим, мнє ище важнєйше же бим младих прицагнул на терен, до Клуба,же би нє пошли инкадзи, кадзи нє треба. Наздаваме ше же им красши стадион и лєпши условия за трениранє буду мотив же би пришли и указали свойо схопносци. И то у цо векшим чишлє. На другим месце, мойо жаданє же би ше Клубу, зоз тераз вигоднєйшима условиями, поспишел уход до висшого ранґу змаганя. З оглядом на тото же зме на пол сезони були перши на таблїчки, шицки ше назадаваме же посцигнєме успих. Затераз зме на добрей драги, а думам же то будзе прави дарунок шицким нашим навиячом и валалу у року кед означуєме вельки ювилей – гварел Радослав Сталевич, предсидатель ФК „Искра”.

Кед слово о преслави ювилея ФК „Искра”, хтори нєсцерпезлїво очекуєме, наздаваю ше же будзе преславене у шампионским стилу – же Искра витвори сон о уходу до висшого ранґу. Шветочносц затераз наявена за конєц сезони, а як надопмнул Сталевич, на ню буду поволани шицки приятелє Клуба. Будзе одбавене и ревиялне змаганє, а найвизначнєйшим буду додзелєни припознаня.

Мож повесц же означованє ювилея –  105 роки ФК „Искра” велька подїя, алє за бавячох и управу и велька спокуса же би преслава до конца була шампионска.

39 Iskra

ПРАСТАРЕ И НАЙПОПУЛАРНЄЙШЕ БАВИСКО З ЛАБДУ

Перши шлїди у историї бависка у хторим ше з ногу копало лабду, а хторе нєшка воламе фодбал призначени у Китаю ище у периодзе од 255 по 206. рок пред нову еру под час династиї Чин. Теди ше волала цую, а бавели го китайски вояки. Подобне бависко бавело ше и у Япону – волало ше кемари, а тиж так и у старим Риме дзе го волали харпастум. Сучасни фодбал настал у Анґлиї 1863. року кед оформени перши фодбалски союз.

Нєшка фодбал найпопуларнєйше бависко, бави ше у 200 державох на швеце, а мож го бавиц без огляду на роки старосци и пол. 

(Опатрене 63 раз, нєшка 1)