Єдини чувар вецейнационалного дружтва

автор саб 8. юний 2017
05 DSC_0052

На трибини отриманей у Културним центру Нового Саду констатоване же РТВ у тей хвильки єдини медий котри, без огляду на тарґовище, ґарантує информованє на меншинских язикох.

Оддзелєнє Здруженя новинарох Сербиї – Дружтва Новинарох Войводини прешлого тижня у Новим Садзе отримало трибину о програмох Радио телевизиї Войводини на язикох меншинских националних заєднїцох. Предсидателька Оддзелєня ЗНС-ДНС Ержебет Пап Релїн визначела же Радио телевизия Войводини нєшка на телевизиї и радию емитує програму на 13 язикох националних меншинох, и по тим є єдинствени явни медийни сервис у Европи. По єй словох, праве Друга програма РТВ дзе ше емитую змисти на меншинских язикох тото по чим покраїнска медийна установа окремна, алє тиж здогадла же нєшкайша РТВ основана 1974. року праве же би ше сполнєли медийни потреби и право на информованє на мацеринским язику припаднїкох меншинских националних заєднїцох. Вона спозорела же после приватизациї локалних електронских медийох, по податкох РЕМ, ширцом Войводини остали лєм 13 медиї хтори и з новим власнїком затримали меншински програми. То значи же за велїх гражданох покраїни РТВ остал єдине жридло информованя на мацеринским язику, и чувар богатства вецейнационалного дружтва хторе будоване децениями.

СПЕЦИФИЧНИ ПРОБЛЕМИ

У продукциї такей рижнородней и вецейязичней програми РТВ ше зочує з численима проблемами. Дзепоєдни, технїчни и орґанизацийни, найскорей анї нє годно ришиц покля РТВ змесцена у нєадекватним просторе, односно док ше нє вибудує нови будинок РТВ на Мишелуку. Конкретни проблеми, то же лоґистика и инфраструктура РТВ нєдостаточна за обсяг и рижнородносц програмох. Єдноставно, нєт досц превозки у возним парку, знїмательни екипи и линиї за монтажу. Одвичательни редактор редакциї програми по руски Мирко Канюх толкує же то препреченя хтори барз уплївую на обсяг и квалитет програми.

– Ушорйовацка политика нам часто завиши чи можем достац превозку и екипу за одход на терен чи нє. Прето даєдни значни подїї мушиме препущиц, а з другого боку, попровадзиме даєдни други прето же зме у тим моменту могли послац екипу. Тот проблем постал ище векши як окончена приватизация локалних медийох, дзе загашени и дзепоєдни хтори у своїм штредку информовали по руски. Обчекує ше же РТВ як озбильни електронски медий, закриє и тоти терени, а з истима доступнима ресурсами – толкує Мирко Канюх.

Медзитим, найвекши проблем то нєдостаток кадрох, алє то заєднїцки проблем информованя на меншинских язикох у Покраїни, гварел помоцнїк ґенералного директора РТВ Йожеф Клем, а хиби и нєпреривне фахове усовершованє котре би подзвигло квалитет програми. Як надпомла Ержебет Пап Релїн, за розлику од векшинских специялизованих редакцийох, у меншинских шицки робя шицко, односно єден новинар провадзи и продукує медийни змисти и з политики, и зоз култури и зоз привреди.

– Стретаме ше зоз ситуацию же млади людзе нє маю мотив робиц тоту одвичательну и поглєдовну професию за нєвельку плацу и нєсиґурни статус. Ми нєвелька заєднїца и нєт простору за селекцию, же бизме мали можлївосц виберац лєм найквалитетнєйши кадри. Меншински редакциї мали, и новинаре ше нє маю кеди пошвециц усовершованю, же би єдну тему, або обласц, звладали до єй сущносци. Думам же тото треба мац на розуме кед ше робя мониторованя квалитету меншинских програмох, дзе нам углавним даваю штреднї оцени – надпомина Мирко Канюх.

Єдна од специфичносцох програми по руски на РТВ и то же нє може раховац на помоц з боку, як даєдни други редакциї хтори часц програми обезпечую през черанку з другима националнима медиями у реґиону. То значи же цалосна програма по руски – 240 минути до тижня, настала як власна продукция, резултат роботи терашнїх и дакедишнїх занятих у тим медию.

МИСИЯ ПРОЦИВ СТЕРЕОТИПОХ

Обставини у держави и дружтве уплївую, а дараз су и директна причина систематичних проблемох у обидвох медийних сервисох,  Покраїнским РТВ и републичним РТС, гоч то нє було предмет трибини о меншинских програмох на РТВ. Огранїченє новозанятих у явним секторе, дзе учишлєни и явни сервис, як и нєришене питанє способу финансованя, медзи водзацима. Конкретно, понеже утаргнута ТВ предплата, запровадзена такса нє достаточна же би РТВ бул самоотримуюци, та часточне финансованє з державного буджета, нєобходне же би РТВ функционовал. Прето явни сервис у деликатней позициї спрам держави и власци и питанє кельо може очувац нєзависносц и одупрец ше уплїву политичней дзеки.

И попри тим же РТВ ма спомнути и нєспомнути проблеми, як на трибини гварел главни и одвичательни редактор Другей програми РТВ Атила Мартон, у РТВ-у ше продукує квалитетни змисти на язикох меншинох, и обрабя ше озбильни дружтвени теми. Прето би требало розбиц стереотип же ше меншини занїмаю лєм зоз традицию, и тоту програму приблїжиц и ширшей популациї.

Же припаднїком меншинских заєднїцох, насампредз тим хтори нє маю други жридла информованя, як цо медиї з околних державох и подобне, важна програма на їх язикох, указує и податок же даєдни емисиї на Другей програми РТВ зазначую векшу патреносц од емисийох на першей програми. Стандардно, найвекша заувага на роботу меншинских редакцийох, же нє информую єдни о других, алє виключно о своєй заєднїци, цо звекшує ризик од самоизолованя. Медзитим, пре спомнути огранїчени ресурси меншинских редакцийох, права адреса за критику требали би буц векшински медиї, хтори о меншинох вивисцую лєм поверхово.

Державни и нєзависни институциї хтори провадза програми РТВ, дараз даваю розлични оцени єй квалитету, алє су єдинствени же РТВ, у рамикох своїх можлївосцох, продукує медийни змисти за шицки пасма и ґрупи публики, цо и главна мисия явного сервиса.