fbpx

Народна любов

автор мирослав задрепко 10. юний 2017

За Америку гваря же є жем у хторей кажде може витвориц свойо сни, жем дзе лєм треба мац идею, циль и дзеку и шицко постава можлїве, та так у обичней ґаражи може настац шветова компания, нєталантовани фискултурнїк постанє спортска гвизда а вични студент направиц найвекши филми на швеце. Е, так то у Америки, жеми далєкей и велїкей.

Алє, кед лєпше розштудираме, анї тота наша мала Сербия нє такой-така подла. Ниа, дзепоєдни почали зоз ношеньом ґайбох, а тераз маю бизнис у Русиї, други були гудаци, а тераз маю странки, телевизиї, и компаниї, майстор може постац министер, лєбо шеф Служби, а „комуналєц” предсидатель. Добре, нє робел баш з лопату, то була лєм єдна зоз дїялносцох явного подприємства у хторим бул директор, алє назвиско му остало.

Алє то нє нательо значне. Наисце важне лєм як Томислав Николич, тераз пензионер, робел свою роботу як предсидатель. Углавним, тримал ше законского рамику и и инґеренцийох. У протоколу ше знаходзел як-так. Велїм перше на розум приходзи же баш нє бул, а анї тераз є нє, полиґлота. Нормално же нє може знац баш шицки язики швета, алє комуниковац на ещи даєдним окрем русийского, а и то нє звучало баш бог зна як, би требало знац. Политични манири, стил, триманє, тиж так могло доробиц. Нє виходзи ми зоз глави кед шедзел зоз японску делеґацию, уж чи бул амбасадор, чи даєден министер, алє Японци достоїнствено шедза, як под смужку, шмати як зляти, а наш предсидатель, га, як наш предсидатель. Добре, можебуц бул вистати, страпени, лєбо таки лєм упечаток охабял, алє заш лєм… О жолтих людзох хтори буду пиц зоз Морави нє сцем анї писац, то наисце приповедка за себе и дакус ми и нєприємно кед ше того здогаднєм.

А заш лєм, людзе го любели. Добре, нє як Вучича, алє буц други на скали народней любови цалком добри резултат. Єдине толкованє за тоту любов сом пренашол кед сом шицко положел на уровень гевтей класичней любови, типа „волело се двоє младих”: єдноставно, смаки ше розликую, а кажде глєда зродну душу, та кед дахто дакому пасира ту ше нєт цо  однїмац и штудирац, то цвенкнє и точка, любов ту. А кельо єст розума и лоґики у любови фино розтолковали Ниче, Фройд и други мудри людзе, чийо кнїжки половка Сербиї вироятно нїгда нє читала, понеже би тота вяза, кед би була науково розтолкована, вироятнє цалком иншак випатрала.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 58 раз, нєшка 1)