Сиґурна лєм робота и трошок

автор сас 10. юний 2017
TOTU NA VELJKO Djurdjov Ragaji

У чаше кризи, нєдостатку средствох и нєсиґурней роботи, велї валалчанє ше операю на основни заробок з власнима моцами у польопривредней продукциї. Найчастейше комбиновано, шею житарки и кармя статок, та у хотаре мож стретнуц польопривреднїкох рижних профилох, школох и ремеслох, з тим же им заробок часто завиши од других факторох.

У дюрдьовским хотаре при концу пирсканє, а шпартанє у розмаху, у чим анґажовани и тарґовец по фаху Йоаким Раґаї, зоз свою фамелию. По дзеведзешати роки вон робел у тарґовини, а опробовал ше и як приватнїк. Медзитим, пре кризу, 1996. року, почал обрабяц жем.

– Думал сом же нїґда нє будзем робиц на полю и же будзем польопривреднїк, як мойо родичи – гварел Йоаким. – Нїґда сом нє любел робиц на полю. Алє, дзеведзешатих рокох нє могло ше вельо виберац, а требало з дачого жиц. Почал сом обрабяц жем котру сом по теди давал под аренду.

У тей роботи му помагаю супруга Амалка и син Александар, котри и самостойно обрабя жем. Жито за тоту сезону нє пошал, бо заключел же ше нє виплаци.

ВЕЛЬКИ ПРЕМЕНКИ ПОЧАЛИ ПРЕД ПЕЙЦОМА РОКАМИ

Дакеди аренда була менша, а остатнї пейц роки, та и вецей, у дюрдьовским хотаре чежше вжац жем под аренду, алє и купиц ю. У тим успишни лєм гевти цо су швидки, предносц маю гевти котри нє питаю за цену, а таки порихтани дац и понад цени. Аренда коло 220 и 250 евра по ланцу, а пред пейцома роками була коло 120 евра. За цену ше баржей опера на евро, нє як дакеди у метерох жита.

– Мож повесц же пред пейцома роками почало однїманє за аренду, з лицитацию. Нє робим вельо жеми, а векшину аренди сом одказал, бо ше остатнї даскельо роки случує же ми по тлачидби глєдаю векшу як цо порадзене. Вєшенї ми глєдали двасто кили вецей, нєзависно од того чи ми на тей жеми добре зродзело и чи то вельо за мой стандард урожаю. Им ше вше видзи же доставаю мало, а з другого боку, нас так плаца же и тото цо плациме за аренду, та нам вельо.

Одказал сом ю, бо волїм так, як робиц процив себе. Кельо мам, тельо поробим, а зависно од рока дакеди будзе добри заробок, а дакеди менєй добри – дума Раґаї.

Пред даскельома роками ше случело и таке же ше даєдни польопривреднїки порадзели аренду виплациц у сої. Теди бул добри рок, а идуцого року єй цена спадла, та аренду преплацели.

– Прилагодзуєм ше ґу ситуациї. Зведло ше на тото же обрабям скоро полу менєй поверхносци жеми як пред пейцома роками. Нє видзим вельку розлику у за робку, зменшал сом себе трошки, а можебуц то вец уплївує на конєчни резултат – гварел Йоаким.

Йоаким Раґаї

Йоаким Раґаї

ЩЕСЦЕ И МАЙСТРОВЕ КАЛКУЛОВАНЯ

У польопривреди, та и у статкарстве, вше ше калкулує, алє часто на празно, бо нєт стратеґийни план на котри ше польопривреднїки и статкаре можу опрец. Значи, треба буц вельки майстор калкулованя, алє випатра же щесце ту найважнєйши фактор. Кед добри рок, з вельо роду и кед добра цена, гевти искуснєйши знаю же то може буц заробок и за идуци рок, кед можебуц буду у минусу. 

– У польопривреди и статкарстве сиґурна лєм робота и трошок. Алє муши ше од дачого жиц, та прето же мам кукурицу тримам и швинї. До рока виховам од 25 до 50 швинї и прашата. На концу рока, кед зведзем трошки, укладаня ше углавним нє враци, добре лєм тото же пенєжи на громади – вираховал Раґаї.

За тоту сезону найвецей посадзел кукурици, а з векшей часци ю ламе, одклада до чардаку и лупе по потреби. Гоч була длуга жима, у марцу и априлу падало надосц дижджу, нє мож повесц яки будзе урожай. Прешлого року випатрало же нє будзе добри урожай, а на концу углавним шицким досц добре зродзело.

– Нашо же бизме посадзели и пошали, а на хвилю нє можеме уплївовац. Векши проблем тот же чи требало чи нє требало добре зродзиц. Бо вше дакому добре, и кед зродзи и кед нє зродзи – наглашел Раґаї.

ОБСТАВИНИ НЄСТАБИЛНИ

Раґайово фамилиярно традицийно садза коло два ланци бостану и тримаю ше класичного розсадзованя на фолию, котре ше по тераз указало як добре. Углавним су вше задовольни з урожайом. Залоньски бул найлєпши за остатнї двацец роки. Предате швидко и лєгко и по добрей цени, алє такой о рок було барз подло. Подло нє пре урожай, алє пре цену и пласман. Плоди було вельо, та анї нє предате шицко и ґереґи остали на полю. Найвекша чкода же ше за кратки час вельо того меня. Длугорочнєйши план нє мож направиц, бо велї обставини нє завиша од того котри планує.

– Тото цо на нас, ми то поробиме, чи з менєй чи з вецей укладаня, алє ше пороби як треба, а за шицко после того ше ми нє питаме. Нє маме ше на основи чого наздавац доброму. Лєм най би нє було подлєйше як влонї – гварел Йоаким.

ЦЕНИ ЗБИВА ДРАГИ  РЕПРОМАТЕРИЯЛ

Репроматериял ше купує, або бере на контракт. Гоч ше тота друга вариянта указала як драгша, даєдни польопривреднїки примушени пристац на ню, бо ярнї роботи глєдаю вельо средства, та им лєгчейше же би ше им вец вєшенї одбило од роду. Дакеди ше задлужовало у килох одредзеного продукта, а тераз найчастейше у еврох, односно одбива ше од заробку.

Пре драги репроматериял потребне калкуловац, та ше зна занєдзбац конєчни резултат, бо дакеди зменшованє трошкох постава приоритет. Було би найлєпше нє калкуловац и поробиц як треба, алє под условийом же будзе и позитивни, задоволююци резултат у поровнованю зоз уложенима средствами и роботу. З рока на рок цена и количество урожаю пременлїви, та єст и розлични искуства.

Прешлого року Раґайово мали найлєпши урожай сої у остатнїх дзешец рокох, а гоч обчековали меншу цену, вона була добра, до 40 динари. Искуства таки же гоч вше хасную исте нашенє, род нє вше исти на истей жеми.

У дюрдьовским хотаре найчастейши кукурица, жито и соя. На даскелїх местох слунечнїк, бостан и паприґа, а на менших поверхносцох єст огурки, малини и другей овоци, та и лїсковци. 

СТАН НА БЕРЗИ

Концом прешлого мешаца, на Новосадскей продуктней берзи, кукурица була по 16,7 динари, без ПДВ. Статистично патрено, жовте зарно теди було 0,6 одсто туньше як штредком мешаца.

Йоаким Раґаї нє сцел пошац жито тей сезони, чия цена варирала зависно од квалитета и паритета, а кила хлєбного зарна була 17 до 17,5 динари, без ПДВ.

Дюрдьовчанє дзечнє продукую сою, алє род з 2016. року предлужел ценовне паданє концом прешлого мешаца у одношеню на тидзень-два пред тим. Кила сої була коло 49,5 динари, односно 54,5 зоз ПДВ.

ЦО МОЖ НАЙЛЄГЧЕЙШЕ ПЛАСОВАЦ

По искуствох парастох, на державу ше нє мож вельо опрец, анї у тим основним же цена будзе стабилна, або голєм унапрямиц ше на продукцию котра будзе потребна, односно реализована на тарґовищу.

По словох Йоакима Раґая, плани у польопривреди ше зведли на продукцию того цо мож найлєгчейше пласовац. Тераз ше так указали соя и кукурица.

DSCN4478