„Задолїнєц”, е, то треба и сцец и знац

автор любомир дудаш 10. юний 2017
IMG_0288c - Copy

Михайло, Михал, Фейди цали свой роботни вик препровадзел у школи, основней и штреднєй школи зоз Домом школярох „Петро Кузмяк”, як наставнїк математики, и ище вельо того. Заш лєм, нє школа и математика причина нащиви обисцу Фейдийових.

Причина сладка, велька и пахняца як кажда ягода, алє тота права, зоз смаком, тей, лєсовей, смаком котри нє мож забуц.

– Почало то 2008. року гвари Михал, лєбо Мижо, як го векшина Керестурцох позна. Супруга Штефка остала без роботи, дзецом вше требало, пенєжу вше нєдосц, и муши ше го створиц, як – так. Реґистровали зме самостойне польодїлске ґаздовство „Задолїнєц” и то ше, медзи иншим пачело и другим – почина Фейди приповедку о започинаню бисниса. „Задолїнєц”, за тих котри нє знаю, адреса їх обисца, за Данчову долїну, у Ленїновей улїчки. Теди першираз посадзели коло пол гольта ягоди, (точно осем тисячи кореньчки). 

– Роботи було вельо, аж на то, алє могло ше и заробиц. Дакеди вецей, дакеди нє, а цену нє вибераш сам и  тот труд цо уложени. Мало хто то може, и зна ценїц. Значи, почало лєм зоз ягоду, такволану конзумну, за єдзенє – „клери” и „мармелада”, а познєйше и „мадлена”, „джоли” и „квин” – гибрди котри ше указали и лєпши од наших наздаваньох. Уж дзевец роки, шицко тото под контролу, а пре лєпшу защиту, и пре лєпши урожай, стара ше Дюра Надь, аґроном по фаху и фаховец якого мало єст.

Почали зме, супруга и я, и кеди-кельо помоци требало з боку, алє вец  мали хробачок мира нє дал… Роздумовал сом же прецо предац цошка таке з поля, кед мож тельо того направиц. Направене вино екстра класи, мармелада, маджуни, соки чисти, соки зоз додату аронию и вишню… Того року зме крочели напредок, ягоду сушиме, а мож ю, таку, и до сладоледу, колачох, та аж и чипс мож з нєй достац… Вжиме маме з ягоди цо лєм душа пожада. Кед ше ю зна добре чувац, потирва – проста матема тика, гвари Мижо, а квалитет, о нїм най поведза други – предлужує Мижо.

НЄ МОЖ БУЛО БЕЗ ПАПРИҐИ

 – Урожай на нашим полю, у загради, ше рушал од два и пол, по пейц тони, та так и заробок. А, уж кед робиш на своїм польку, а Керестурец ши, почало и зоз паприґу. Нє превельо, а нє мало, тельо кельо мож постарчиц зоз айваром и другима продуктами – гвари Фейди и толкує як настава айвар хтори дома правя у трох вариянтох: обични, полугорки и горки.

– Мушим спомнуц, мам купца, порядного, котри лєм за себе до рока купує по 130 дунци айвару, лєм до обисца, за фамелию. А други челєднїк после препутованого швета ми гварел, та аж твердзи же анї познати „Лесковачки айвар” нї по колєн тому „Задолїнцовому”. Вон тиж вше приходзи и купує одо мнє. Нє будзе то шицко – гвари Михал, мой и Штефков айвар як специялитет закончел и пред госцами котри то заслужели у Шведскей, Канади, України лєбо Словацкей.

Dzenj keresturskej paprigi 2013. 01

ШТИРИ ДЕЦЕНИЇ У ШКОЛИ

У Школи Михал Фейди почал робиц першого септембра 1974. року, та по исти дзень. 2015. року. Полни штерацец роки. Найдлужей  робел як наставнїк математики, алє и як заменїк директора школи, воспитач у интернату, а єден час преподавал и латински язик котри одлично звладал на школованю у Риму. Михал у школи активно робел и у Фото секциї и Секциї радиоаматерох, вєдно зоз Янком Фирисом, тиж залюбеним до радио габох и шицкей роботи на тим полю.

Михала у валалє познаю и як одличного орґанизатора, а то ше нє учи, знаш лєбо нє. То  нє раз потвердзоване и на „Червеней ружи”, дакедишнїх школярских стретнуцох, сотруднїцтве, котрому є и медзи зачатнїками зоз школу у Медзилаборцох… а теди, у найвекших кризох у нашей жеми, и зоз школу у Києве.

Обисце Михала и Штефки препознатлїве и по велїх стварох, видлївих лєбо нє. Медзи першима на закрицу мали поставени соларни колектор за цеплу санитарну воду, котри и тераз функционує и шпорує енерґиї. У обисцу направени и вельки пец за зогриванє зоз капацитетом од 1 500 литри цеплей води за зогриванє под патосом, и то перши у валалє. Як нє спомнуц и садзенє пауловниї, алє и вибудов лєтного закрица, нє кухнї алє отвореного, дзе ше за цеплих дньох найдлужей и затримую, и дзе ше рихта айвар. 

– Закрице и мури сом сам справел, ша кед други знаю, знам и я – гвари наш домашнї хтори там справел и огнїско, Штефка додала квеце и… красота єдна!

Видзиц Мижа Фейдия на „Дньох паприґи” лєбо пияцох, шпайзох, котри рихта „Байка” таке звичайне як Добри дзень сушед! Нє видзиц го… то би уж бул проблем – Цо з нїм?

И попри шицкей роботи, часу, ище вше ма моци и за анґажованосц у Месним здруженю пензионерох.

Нє лєм професия Михалова, алє и живот Фейдийових доказує же мож шицко лєм кед сцеш. Кед сцеш, вец и знаш, а дзеки ту нїґда нє хибело.

МИ ДВОЙО НЄ МУЗИКАЛНИ

– Наисце – гвари Михал, а шицки Штефково и грали и шпивали, а мойо и мац, и оцец, и браца, и у хору були порядни, алє зато ту двоме синове котри и нам подзвигли кажди просек. Син Мирослав на кларинету професийно грає у оркестру ґарди Войска Сербиї, а син Владимир професор музичного воспитаня на виоли, иншак його основни инструмент гушля.

Унуки Мартина и Матей тото цо би кажде пожадал, а и Матей уж рушел по музичних коляйох…

Dnji keresturskej paprigi 2014.