Роками роби исте, и ище вше учи

автор злк 11. юний 2017
IVAN GUBAS 3

У живоце єдна з найважнєйших улогох родичох то же би свойо дзеци унапрямовали и потримовали у тим цо любя, цо вибрали робиц, и дзе ше пренашли. На таки способ одховани и Иван Ґубаш хтори вєдно зоз супругу подобно воспитую и своїх трох синох.

Гоч Иван одроснул у фамелиї у котрей култура и уметносц були барз важни, вон ше пренашол у цалком иншакей роботи. Дзеведзешатих рокох нє було лєгко порушац даяку власну роботу, окреме кед слово о технїки и технолоґиї. Теди ище младому Ґубашови удало ше порушац, розвиц и отримац власни бизнис котри нєшка барз успишни.

По законченю стреднєй технїчней школи у Кули, Иван мал 20 роки, и такой почал робиц. Оправял, сервисовал розхладзуюци пошореня, а перши три роки подприємство робело у рамикох роботнї „Виклер” Ковач з Руского Керестура. А вец Ґубаш надумал робиц сам.

– То якошик ишло цалком природно, бо пре роботи прейґ рахунку, наплацованє услугох другим фирмом котри робя прейґ фактури, алє и пре мою сиґурносц – социялне и пензийне осиґуранє и роботни стаж, отворел сом СЗР „Елмедо” у котрим робим сам, а по потреби дакого анґажуєм, найчастейше то мой брат – гвари Ґубаш.

ДОБРЕ ПОРОБЕНА РОБОТА – НАЙЛЄПША РЕКЛАМА

Коцурци уж барз добре упознали Ивана и маю довирия до квалитету його роботи, а за тоти двацец роки, вельо того ше пременєло, та и рижни Закони и можлївосци за порушованє бизнису, алє и у обласци технїки и технолоґиї.

IVAN GUBAS 1– Искуство у роботи ми вельо значи, алє у тей роботи нєобходна константна едукация, провадзенє нових трендох, ученє и информованє о тим цо нове. Мушим припознац же з роками квалитет технїки опада, та ше нажаль дакеди баржей виплаци купиц нове, як оправиц хасноване. Я вше реално повем муштериї яки стан, та на основи того вони най одлуча – гвари наш собешеднїк.

Лєтня сезона пред нами, клими за розхладзованє просторийох ше почали уж хасновац, а тото цо дознаваме од Ивана, то же их важне препатриц, сервисовац и очисциц.

– Велї людзе нє знаю же ше у климох зна назберац тельо праху, бруду  та аж и рижни бактериї и печарочки. Прето треба мац тото на розуме,  пре здравє шицких котри пребуваю у тих просторийох. Филтери може кажде очисциц и сам, и то треба робиц два раз до мешаца, а шицко друге цо ше дотика подробнєйшого чисценя клими, заш лєм муши зробиц фаховец, односно сервис за клими – визначує Иван.

РОДИЧИ ПОТРИМАЛИ МОЙ ВИБОР

У Ґубашовей фамелиї култура, точнєйше танєц, руска шпиванка и традиция були на високим месце. Иван ше баржей заинтересовал за оправянє машинох. Його оцец – Микола Ґубаш Медо, познати коцурски културни дїяч и длугорочни хореоґраф, як и предсидатель КУД „Жатва”, та було якошик природне же би и вон бул уключени до културного живота, голєм у Коцуре. Медзитим, Ивана то нїґда нє прицаговало.

–  Култура у нашей фамелиї наисце вше була присутна, потримовали зме оца у його активносцох и закладаню за културу, алє мнє особнє то нїґда так барз нє интересовало и нє прицаговало нательо же бим ше уключел до даякей секциї. Друге ме интересовало, и то мойо дома почитовали. Технїка ми була на першим месце, за тото сом ше школовал, и наисце любим свою роботу, вона ми источашнє и гоби.

ҐАЗДУЮ И НАПРЕДУЮ

Иван отворел фирму, розробел ю, а з оглядом же ма и трох нашлїднїкох,  хто зна можебуц даєден руши по оцовей драги, а можебуц праве як и Иван, виберу дацо цалком инше.

 – Щиро ше наздавам же даєдного з моїх синох заитересує робота котру робим, и же то єдного дня постанє фамелийни бизнис. Но, ище су мали, Душан треца, Петар перша класа, а Лука у оводи, та ище барз вчас о тим роздумовац. Шицким им тераз бависко на першим месце, и так и треба же би було, а ми, як родичи, док кус подрошню, нє будземе им надрильовац дацо цо их можебуц нє интересує. Єст ище часу за тото – гвари Иван.

Нєшка би Иван у своєй роботи могол обучиц и младши кадри, пренєсц свойо знанє на школярох котри ходза до технїчней школи, алє, як гвари, нєт вельо заинтересованих.

 – Шеґертох, най так повем, єст мало, найчастейше приду на праксу пре потвердзенє за школу, а ученє и робота у другим планє, гоч, кед ше тота робота роби фахово, так як треба, и провадзи нови тренди, мож крашнє заробиц, алє треба робиц. У тей роботи  нєт вельо часу за фамелию,  та патрим же би ми нєдзеля була шлєбодна, алє моя робота така же нє мож знац кеди ше дакому дацо у обисцу, або у фирми погуби, и вец треба реаґовац такой, без огляду же хтори дзень и кельо годзин. З роками, научел сом так жиц, моя супруга и дзеци то прилапели, та шлєбодни час кед го мам, хаснуєме же бизме робели вєдно, даяки фамелийни роботи, або одпочиваме – гвари Иван Ґубаш.

Злагода у фамелиї єден з барз важних факторох успиху у гоч котрей роботи, а Иванови супруга Валентина вецей як децению велька потримовка. Ґаздую и напредую, а їх найвекше богатство то троме синове.

FOTKA 1– Ваня ми велька помоц и потримовка, вона кончи и коло паперох вязаних за фирму, а окрем того, стара ше о обисцу и о наших хлапцох. Так сом сиґурни же шицко будзе у найлєпшим шоре, и можем на мире робиц – визначує Ґубаш.

ВШЕ ТРЕБА ПРОВАДЗИЦ ЦО НОВЕ

Остатнї даскельо роки на тарґовищу мож найсц и купиц клими котри зогриваю простор вжиме, а Ґубаш гвари же система роботи тих климох барз добра и тоти клими шпорую електричну енерґию при зогриваню, алє и хладзеню, но драгши су од климох котри лєм хладза.

 – Зогриванє на климу може буц туньше у одношеню на даяки други способи зогриваня, алє лєм кед вонка температура нє пада спод –15 ступнї, бо кед жимнєйше и зогриванє слабше – совитує Иван. 

За напредованє у роботи, барз важне провадзиц цо нове на тарґовищу, и вше буц крочай опрез конкуренциї – поручел на концу Иван Ґубаш зоз Коцура.