Анї судиї, анї ми сами нєбарз дзбаме о уставним праву

автор редакция и мрежа дописовательох 16. юний 2017
2017-06-16_1334

Право на службене хаснованє язика и писма елементарне право меншинских националних заєднїцох. Вєдно з правом на пестованє власней култури и образованє и информованє на мацеринским язику, воно фундамент културней автономиї. Медзитим, воно ше у пракси нєбарз хаснує. Странки лєбо нєдосц информовани, лєбо нєдосц свидоми яке вельке право маю, лєбо им нєприємно вимагац го, лєбо су нєдосц сиґурни же як добре знаю мацерински язик. Причини ше з часом меняю, алє констатнтне же то уж децениями найменєй хасноване меншинске право.

Тото право витворює ше на вецей уровньох – символичним як цо национална застава лєбо швето, формалним як виписованє назвох улїчкох, и практичним, односно же мацерински язик мож хасновац у животних ситуацийох, наприклад,  у орґанох явней управи, лєбо  на судзе. Же би ше цали судски поступок водзело по руски предвидзене з членом 10 Уставу Републики Сербиї, реґуловане то и з членом 11  Закона о виновним поступку, як и з членом 13 Закона о службеним хаснованю язикох и писмох.

ПРОБЛЕМИ У ПРАКСИ

dr Marija Joksovic-23Медзитим, у пракси то цалком иншак, толкує нам адвокатка др Мария Йоксович з Кули, родом з Руского Керестура, и наглашує же за 12 роки єй адвокатури, анї єден єдини поступок нє водзени по руски!

– И попри тим же на тото маме уставне право, же є реґуловане зоз законами и, цо озда и найчуднєйше у тим шицким, аж достанєме и ришенє з хторим ше утвердзує же руски язик службени язик у поступку – тото ришенє, хторе постало правомоцне и вивершуюце – ше нє почитує! Маме право, и велї странки ше на тото одлучую, глєдац же би ше судски поступок водзело по руски и за даєдни предмети и я, и мойо колеґове, достала ришенє же би ше поступок водзело по руски, алє вец исти судия котри видал тото ришенє, место того обезпечує судского прекладателя, толмача. Медзитим, то нє исте як кед би ше цали судски поступок водзело по руски, лєбо по мадярски, яка ище можлївосц ту у кулскей општини, а тиж и поступки за мадярски язик ше водзи з толмачами – гвари Мария Йоксович.

У кулскей општини тераз дїлує Судска єдинка Основного суду Вербас, а у Зомборе Висши суд. Наша собешеднїца часто роби и на судох у Новим Садзе, дзе тиж руски язик службени, и тиж иста ситуация – тото право ше витворює лєм „часточно” – з прекладательом.

– Кед ше поступок водзи по руски, вец то значи же по руски муша бешедовац судия, записнїчар, тужитель, поволанки ше муши доставац по руски, записнїки, шицко – у цали судским процесу ше ма бешедовац по руски. Медзитим, кед глєдам же би ше поступок водзело по руски, такой ше прави проблем прецо ше то вимага. Вец судийом толкуєм же то нє прето же странка нє розуми по сербски, алє прето же на тото ма право. Ма заґарантоване уставне право на судски поступок на своїм язику и сце го витвориц, и точка. Єдно то мац право, а друге чи дахто нє зна, лєбо зна бешедовац по сербски. Право вше перше и векше… Гоч, поправдзе, пракса указує же зме ше анї нє барз виборели за витворйованє того нашого права – гвари Мария.

Од нєй дознаваме же у своєй дотерашнєй роботи спознала же постої одредзени прецихни „бойкот”, мож повесц, нєпочитованє витворйованя горе спомнутого права, а найчастейше ше то толкує з нєдостатком кадрох. Бо, за процес по руски, лєбо на даяким другим язику, суд ма обезпечиц шицко цо потребне, а потребни кадри можу присц гоч з хторого суду, односно места.

– Кед странка припаднїк даєдней националней меншини чий язик службени у тим штредку, судия ма длужносц, обовязку питац ше чи жада же би ше поступок водзело на його мацеринским язику. То ше   обовязно муши питац, бо кед ше нє опита, то значне потупенє процедури пре хторе цали поступок може спаднуц. Судийове ше питаю, медзитим, мушим повесц – такой и совитую же би ше то нє робело.  Прецо?

Прето же то компликує поступок и суд, односно його предсидатель, муши обезпечиц шицко цо потребне. Нє стої оправданє же нєт кадри, бо ми знаме же єст, маме Руснацох судийох, адвокатох, записнїчарох, можу присц гоч з хторого суду, аж маме и руски фонти за дурканє… алє випатра найвекши проблем шицко то зорґанизовац, так же ше то ришує з толмачом – гутори др Йоксовичова.

Додава же остатнї час ма надосц странки котри вимагаю же би ше поступок водзело по руски, велї насампредз праве пре витворйованє того права на судски поступок на своїм мацеринским язику. Правда, пре природу своєй роботи нє могла потвердзиц же єст случаї же таки вимоги приходза и пре други причини, алє „явна тайна” же ше то часто хаснує и пре одцагованє, односно застарйованє поступку. Найчастейше то у потупових и виновних, менєй у парнїчних судских поступкох, пре длугшу процедуру прекладаня шицкого цо вязане за поступок, а цо окончую овласцени судски прекладателє котрих, як гвари Йоксовичова, маме кельо треба. Окреме кед чловек виновати, та ше „лапа за шицко”, а  у потупових поступкох предмет застарює за два роки…

По спознаньох нашей собешеднїци, векши проблем у тим можебуц маю припаднїки мадярскей националней заєднїци, бо, як ше указало,  єст велїх котри слабше знаю и розумя по сербски, та ту толмаче маю и вецей роботи. Медзитим, на вецей заводи под час розгварки наглашела же то нє исте водзиц цали поступок по руски и лєм з прекладательом, цо ше тераз узвичаєло як пракса.

– Сама держава нє запровадзує свойо правомоцни ришеня – судия принєше ришенє же би ше поступок водзело по руски, а вец тот исти судия свойо ришенє нє почитує. З тим проблемом сом упознала и Национални совит Руснацох, алє сом писала и до Уставного суду и до ище даскельо институцийох, но повратну информацию нє мам. Аж думам же проблем же анї Уставни суд о тим нїч нє реаґує, а требал би. Можебуц би национални совити националних меншинох, вєдно з нами з фаху, з адвокатами, при державних орґанох мали порушац ришованє того питаня – гварела на концу др Мария Йоксович.

ПРЕКЛАДАТЕЛЄ

Marina Dzudzar-Tolmac-23На другим боку, горе спомнуте право ше голєм з часци витворює праве з анґажованьом стаємних судских толмачох/прекладательох и за руски язик, а же то озбильна и одвичательна робота шведочи же конкурс за нїх розписує Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини-национални заєднїци, же преходза преверйованє, а за роботу у суду аж покладаю и Шветочну пришагу. Як нам гварела єдна з наших стаємних судских прекладательох, мастер професор руского  язика и литератури Марина Джуджар з Руского Керестура, попри найменєй бечелор дипломи одвитуюцого факултету, условия на тим конкурсу були и же би мала пейц роки озбильного прекладательного искуства, потим покладала писмену и усмену часц прекладаня. За стаємного судского толмача менована є 2012. року, а потим дала Шветочну пришагу у Висшим судзе у Зомборе. Єдно з важних условийох за тоту роботу же би кандидат нє бул покарани, а док є судски прекладатель и будзе виновно осудзени, розришує ше го з тей длужносци.

– Свою длужносц можем окончовац у гоч хторим судзе кед за тото єст потреби, односно кед то дахто вимага, а углавним то функционує у судох на територийох дзе ше службено хаснує руски язик, та сом так прекладала у судох у Кули, Зомборе и у Вербаше. Но, у одношеню на судски процеси, думам же анї тото прекладанє нє цалком зажило. На усмене прекладанє сом волана вельо раз, нїґда сом нє прекладала цали поступок, дакеди нїч, а дакеди лєм одредзени синтаґми. Треба наглашиц же кажди Руснак на тото ма право, та гоч я нїч нє преложим. Ма право глєдац прекладанє и кед сце буц сиґурни же чи шицко добре зрозумел – гвари Марина, додаваюци же як доказни материял прекладала и часци рускей емисиї на сербски, писма хтори хасновани як доказни материял на суду, после усменого прекладаня преклада и шицки ришеня и жалби. Єй  услуги, як и других судских толмачох, финансує держава, а толмаче водза и дньовнїк поробених роботох, хтори ше оверює у судзе, а маю и свой печац з хторим ґарантую точносц прекладу.

–  Маме право цали поступок судзеня водзиц на руским язику, було случаї же ше то одбива без толкованя, а думам же то керую и судийове, вироятно пре „дуплу роботу з паперами”. Судийове якошик  нє прихильни вимогом за хаснованє того права, аж обвинєним препоручую же би ше то нє вимагало. Мала сом и таки случай же сом пошла на суд, а обвинєни ше одрекнул того права, хторе пред тим вимагал на судскей розправи – гвари Марина Джуджар, котра прейґ єдней беоґрадскей прекладательней фирми прекладала и Закон о националних меншинох, други документи по потреби, а ма подписане и спорозуменє о сотруднїцтве з новтарушами у Вербаше и Шидзе.

– Зоз шицкима, адвокатами, судиями и странками сом добре сотрудзовала, а мушим визначиц же зме можебуц анї нє свидоми яке вельке право маме – кажде уверенє и шицки документи з явней управи маме право достац на руским язику, у каждого матичара єст преложени прикладнїки шицких формуларох, а нє знам чи то дахто дакеди питал. Наисце, маме вельке право, а так го мало и ридко хаснуєме – заключела Марина Джуджар.

(НЄ)ЗАИНТЕРЕСОВАНОСЦ

Же ше руски язик мало хаснує пред судом,  шведочи и факт же по Реґистру стаємних судских толмачох/прекладательох у Висших судох на подручу Войводини, хтори ше периодично ажурує, стої же маме лєм штирох прекладательох за руски язик. Як нєурядово мож чуц, лєм тройо активни, а єден нє планує предлужовац лиценцу. З другого боку, Мадяре маю скоро 100, Румунє коло 50, Словаци 30, Горвати 20 прекладательох. У Реґистру уписани шейсц за ромски, а пейц прекладателє за українски язик, а 14 особи маю лиценцу за язик знакох. На паперу, штири особи на подручу АП Войводини маю лиценцу за бошняцки язик.

СУЩНЕ ПРАВО, А ЖИЄ ЛЄМ ФОРМАЛНО

Судски  поступок  по  руски у дакедишнїм суду у Жаблю, та и у Новим Садзе, нє применьовани вецей як штири децениї, гвари правнїк зоз Дюрдьова Боґдан Виславски, хтори и член Одбору за службене хаснованє язика и писма Националного совиту Руснацох.

– У судстве сом штерацец роки и у тим периодзе по моїм спознаню анї раз  нє  водзени поступки  на нашим  язику. Водзенє  поступку по руски було вимагане у  Кули  и  Зомборе, алє  то винїмок бо нашо людзе  ридко вимагаю и хасную свойо право. Аж и вец, вимоги углавном нєприлапени, нє преходза нам жалби, анї реакциї Одбору и Националного совиту – толкує Виславски, а з искуства гвари же ше судски толмаче анґажую скоро виключно кед слово о виновних поступкох процив страних державянох хтори нє бешедую по сербски. Други случай кед слово о особох з инвалидитетом, односно очкодованьом слуху, кед ше поволую толмаче язику знакох.

Числени и практични препреченя кед слово о (нє)хаснованю того права.

– Гоч право за судского толмача иснує, його анґажованє за особу котра розуми сербски язик ше указало як барз нєпрактичне. Судзенє чече спомалшено, цо судиї зна завадзац. Окрем  того, у  поступку  пред  новосадским  судом, часто  ше  у  єдним  предмету  зявюю  и  по два- три  та  и  штири  националносци, цо  би  вимагало  анґажованє  вецей  толмачох, або  водзенє  поступкох  на  вецей  язикох, та  би  поступок бул компликовани и нєекономични – гвари  правнїк Боґдан Виславски.

У Подручней канцелариї Националного совиту Руснацох у Дюрдьове абсолвентка права Ивана Тиркайла задлужена за службене хаснованє язика и писма,  гвари же ше за два роки кельо є на тим задлуженю, нїхто нє интересовал лєбо информовал о тим праву.

– Нє верим же ше людзе ганьбя пре свой язик, алє можебуц нє знаю же маю тото право. Ище баржей ми ше видзи же иснує страх було цо поробиц цо одскакує од даякей узвичаєней норми. Мам чувство же ше людзе боя од институцийох – толкує Ивана Тиркайла.

И У ЛЄПШИХ ЧАСОХ БУЛО ИСТО

DSC_0232Руснаци маю право на службене хаснованє язика и писма и на подручу општини Шид, алє нє хасную го кед слово о поступкох пред Основним судом у тим сримским месце, гварела нам судия Любица Петрич, предсидателька Основного суда у Шидзе.

– Кажди судия длужен странки представиц тото право, и прилапиц його опредзелєнє коло язика поступку. Кед же би странка виражела жаданє хасновац руски язик, ми длужни тото оможлївиц и анґажовац стаємного судского толмача зоз лїстини толмачох. У случаю кед же поступок вимага швидкосц, вец ше може анґажовац и особа хтора нє службени толмач алє зна язик и писмо странки у поступку – гвари предсидателька Суду  Любица Петрич и додава же то окреме остатнї роки присутне кед слово о поступкох у хторих участвую миґранти. Окрем руского, странки на подручу шидскей локалней самоуправи маю право хасновац и словацки язик и писмо.

Руснаци у шидскей општини анї скорей пред судом нє вимагали хасновац свой язик и писмо, а то нам потвердзує Ана Ковачевич, народзена Прокопова, од 1990. року судия у пензиї дакедишнього Општинского суду у Шидзе.

– Була сом як судия одредзена за толмача за руски язик, алє нїхто нє вимагал водзенє поступка на руским язику. Здогадуєм ше же сом на даскельо заводи як толмач одходзела до суду у Зомборе и Бачкей Тополї алє у Шидзе странки нє вимагали хаснованє мацеринского язика. Теди зо мну як дактилоґрафкиня робела тиж Рускиня Мелания Бибич и знаходзели зме ше коло точней правней терминолоґиї хтору по руски требало написац у пресуди – гвари Ана Ковачевич.

У случаю потреби, одредзену помоц коло хаснованя руского язика и писма у правосудним поступку годна дац и Подручна канцелария Националного совиту Руснацох у Шидзе,  насампредз коло порушованя поступку за витворенє того права.

– Медзи компетенциями роботи Подручней канцелариї и службене хаснованє руского язика та, кед би ше указала потреба його хаснованя на приклад у судским поступку, ми би могли иницировац же би ше обезпечело судского толмача за руски язик же би странка могла хасновац свойо законске право. То значи же ми можеме вимагац условия, алє нє маме компетенцию участвовац,  односно заступац странку у поступку – потолковала подпредсидателька Националного совиту Руснацох Наташа Еделински Миколка, хтора и координаторка Подручней канцелариї у Шидзе.

И НА НАС ЧАСЦ ВИНИ

Окрем же странки нєдосц информовани о праву на службене хаснованє язика и писма, а анї судски орґани нє барз дзечни компликовац себе роботу, судски прекладатель Боґдан Рац хтори ма лиценцу од 2008 року, акцентує ище єдну причину прецо нєбарз хаснуєме тото право.

– Думам же занєдзбуєме яки наисце квалитет знаня и бешедни уровень мацеринского язика при наших людзох, односно же, поправдзе, векшина людзох специфичну и прецизну терминолоґию яка ше хаснує у судским поступку лєпше розуми по сербски як по руски – гвари Богдан Рац и надпомина же, окреме кед особа у нєзвичайней и нєкаждодньовей ситуациї як цо виход пред суд, дзе єст и нервози и треми и страху, лєбо кед предмет поступку озбильни, бої ше ризиковац же дацо нє похопи, лєбо же його слова нє буду точно интерпретовани.

По його словох, мацерински язик заправо круциялни и сущни елемент идентитету и окремносци єдней националней заєднїци, коло нього ше будую шицки други меншински права як цо култура, образованє и информованє, односно цали нєшка важаци концепт културней автономиї меншинох. Медзитим, виходзи же тото цо найважнєйше, остава занєдзбане.

ВЕРБАС

Основни суд у Вербаше почитує одреднїци Закону о службеним хаснованю язика и писма хтори одредзела Скупштина општини Вербас, а то же на подручу тей локалней самоуправи, попри сербского, службено може хасновац и руски и мадярски язик и длужни є у подполносци водзиц поступки на тих двох язикох и обезпечовац судских толмачох за службени язики. У допису вербаского суду дзе одвити на нашо питаня о тей теми, стої же за остатнї три роки странки того суду три раз придали вимогу же би бул обезпечени судски толмач за руски язик. У  суду тиж гваря же маю достаточно фахового кадру хтори и бешеднїки руского язика. За други язик хтори у службеним хаснованю на териториї општини – мадярски, нє послата анї єдна вимога у периодзе од три роки.

Таки факти потвердзую претходни приклади же припаднїки националних меншинох нє хасную право хторе им ґарантоване по закону же би свой язик хасновали и у державних институцийох.

DSCF2085