Добри – кед дзеци задовольни

автор фес 19. юний 2017
19 IMG_0366

Остатнї даскельо роки школски екскурзиї преполовени. Єдна з найвекших причинох то и Закон о явних набавкох. По Правилнїку о планованю и орґанизованю екскурзийох, хтори ше ускладзує зоз Законом о явних набавкох, пре векшу безпечносц и сиґурносц школярох, туристична аґенция хтора орґанизує екскурзиї, вибера ше по тендеру, но пре компликовану процедуру спомнутих набавкох, школи од екскурзийох „дзвигли руки”. Представителє Министерства просвити виявели же нєобходне же би дзеци одходзели на наставу до природи и на екскурзиї, алє же по закону кажда школа муши запровадзиц поступок явней набавки кед планує путованє школярох. На вецей заводи, вєдно з Ґрупацию туристичних аґенцийох, Здруженя за погосцительство и туризем Привредней комори Сербиї бешедоване на тоту тему. Проблеми ище вше нє ришени. Було слова о тим же ше под час орґанизованя екскурзийох часто нє почитує законску процедуру и же явни набавки у тей обласци нєреґуларни, же ше розлично толкую закони, та з боку аґенцийох предложене же би ше школи у тей обласци виключели з явних набавкох. Предклад нє зажил, а тото потвердзел и директор Основней школи „Петефи Шандор” у Новим Садзе – Золтан Ардєлан.

– Ми, як школа, нє можеме ше прилапиц орґанизовац гоч котру екскурзию пре компликовану процедуру предписаньох за явну набавку, а хтора по Закону обовязна. Сущне тото же ми нє можеме напредок знац кельо ше школяре опредзеля за екскурзию, односно, нє можеме знац вредносц тей набавки. Прето нє сцеме за тим стац – гварел директор тей школи. Здруженя за погосцительство и туризем Привредней комори Сербиї констатовали и тото же ше екскурзиї, як єден барз значни конар школского туризма, помали гаша, же у нашей жеми єст вше вецей празни капацитети, та и вельо нєзанятих. Наглашене и тото же ше на школярски туризем як наймасовнєйшу файту туризма муши патриц як на єдну файту розвою привреди од окремного значеня, поготов за розвой руралних штредкох…

 ОКОЛО, НАОКОЛО

 И попри тим, велї школи обкеровали явну набавку, та у поради з аґенцию, и учительками, воспитачками.., родичи пенєж директно уплацую туристичним аґенцийом хтори превжали на себе орґанизацию. З Министерства просвити нє сцигла урядова информация же школярски екскурзиї мож орґанизовац и попри Закона о явних набавкох, односно у складзе з важацим Правилнїком Министерства просвити, но у тим, мож повец „вакуму”, кажде роби по своїм. З єдного боку добре же дзецом оможлївени одход на екскурзиї, алє то вец  як и кажди други туристични аранжман за хтори родичи гваря же є анї  нє такой-таки тунї. Алє, о тей теми, други раз.

Пракса – заобисц явну набавку вше частейше отвера и велї други питаня, а найчастейше – одвичательносц. Хто одвичательни кед на екскурзийох дацо пойдзе по нєдобрим? А праве таке ше нєдавно случело.

20 IMG_0414

СКОРО ШИЦКИ ШЕ ПОХОРЕЛИ

Ґрупа новосадских школярох з ОШ „Петефи Шандор” и „Милош Црнянски” 28. априла одпутовали на екскурзию на Дивчибари и мали там буц по 2. май. Туристична аґенция „Atic tours” справела аранжман з хотелом „Пепа” у хторим дзеци пребували. Алє, уж другого дня дзеци ше похорели, поврацали, преганяло их, даєдни були у горучки… єдни за другима. Учителька, хтора ше тиж похорела,  вєдно з дохторку пробовали дзецом помогнуц. Накадзи дознали же им дзеци хори, велї родичи на своїх автох  1. мая пошли по нїх. Теди ище санитарней инспекциї у Валєве як дознаваме, нїч нє явене, аж по одходу дзецох, од 3. мая инспекция и дохторе зоз Заводу за Явне здравє з Валєва позарядово контроловали готел „Пепа”. Препатрене єдзенє, вода, вжати бриси з роботних поверхносцох, препатрени заняти, хижи дзе були дзеци, а вец шицки резултати анализох прешлїдзени аґенциї Atic tours. Резултати указали же шицко у шоре.

ЛАБДУ ПРЕРУЦОВАЛИ З ЄДНИХ НА ДРУГИХ

 Родичи спочатку були знємирени, поставяли велї питаня, бо окрем двоїх школярох, шицких „покошело”. Родичи думали же слово о трованю з єдзеньом або воду, а дохторка предпоставяла же то вирус, цо познєйше и потвердзене. Велїм було нєясне и тото чом инспекция нє вишла такой на терен, алє  аж о даскельо днї…

Даскельо дзеци по приходу були у дохтора и однєсли потребни материял на анализу. З новосадского Институту за Явне здравє Войводини дате сообщенє же приявени 33-ойо дзеци з двох спомнутих школох, алє же число дзецох хтори мали здравствени проблеми вельо векше – 106. Од дохторки Санї Тривич хтора була з дзецми на екскурзиї достати податок же дзепоєдни здравствени почежкосци обачени при дзецох ище у драже.

Першого мая було найвецей хорих, а од 13 прикладнїкох, у лабораториї по PCR методи утвердзене присуство Норовируса, а у двох и Норо и Астро. О шицким поинформовани компетентни инспекцийни служби – гвари дохторка и толкує же Норовирус инфекциї можу спричинїц нагли напади чежкого поврацаня и преганячкох, барз є обераци, а найчастейше ше шири прейґ єдзеня або води хтора заґадзена з фекалиями под час пририхтованя, зараза ше шири з блїзким контактом. Даєдним дзецом, хтори ше врацели з Дивчибарох, преганячка и поврацанє ше врацали даскельо раз.

Медиї писали о тим случаю, менаджмент готела виявел же то нєосновани обтужби, родичи нагнївани и застарани коментаровали, дохторка обвиньована… З єдним словом – єдни преруцовали лабду на других, а виноватого нє було.

ДЗВИГНУТИ ВЕЛЬКИ ПРАХ

Учителька АнаМария Миличевич хтора була вєдно з дзецми на екскурзиї гвари же дзеци водзи на вилєти и екскурзиї уж скоро 25 роки и же ше Готелски условия од теди нє пременєли.

– Водзим дзеци там дзе сом була, там дзе людзе любезни, пожертвовни и щири, и вше ше праве там врацам. З родичами ше радзим о шицким, а най лєм спомнєм же ше дакеди док сом водзела дзеци нє преверйовало анї автобус пред одходом на драгу, у обєкту нє було аниматорох, анї дохтора (лєм локални). Анї родичи якош теди нє визначовали свойо дзецко понад шицких. Почитованє було з обидвох бокох, та аж и зоз трох.  Ми, учительки були у шицких тих „улогох”.Нєшка маме модерни автобуси з климу, ТВ, портирох, обезпеченє,  а заш зме нєзадовольни. Ша лєм ше здогаднїце кед вашо дзецко достанє вирус у вашим доме, кого обвинїце? Я верим людзом, и якош верим же кажде свою роботу окончує так як треба. Верим же кед єст виноватих, вец най зноша пошлїдки. Верим нашим законом, инспектором, вишлїднїком. Верим до людскосци. Наздавам ше же и явно замодля  за пребаченє тоти цо бешедовали, преволовали, и нїкого нє почитовали – гварела учителька.

Повторим учительково слова же треба буц чловек на першим месце, и вец ше мож о шицким радзиц, и порадзиц, виноватого обвинїц, а пожертвовного наградзиц. Алє, кед тото „людске” виостанє,  кед ше за правду нє дзба, а попреплєтаю ше дробни интереси и маркетинжски трики, вец шицко дармо. Чежко гоч цо доказац, гоч ше каждому видзи же му вельо того ясне як дзень.

Док ше будзе знац же там дзе дзеци одходза одпочинуц ше и дружиц, буду безпечни, док ше пременя процедури и будзе одвичательних, та и тото док ше на дзецох нє будзе зарабяц, вец и автобуси буду полни.

Екскурзиї добри теди кед ше з нїх враца здрави и задовольни дзеци. Нєт причини же бизме ше шицки ми, цале дружтво, за тото нє закладали.

20-21 IMG_0471

ДОБРА ВОДА, ЧИ ДОБРИ МАРКЕТИНҐ?

На Дивчибарох ше остатнїх рокох вецей раз случовало же нє було води. Року 2012. року, шицки обєкти, окрем Готела „Пепа” мали буц заварти, бо ше озеро Малєн, одкаль ше воду брало за обєкти, висушело (нє було чисцене 30 роки). Теди санитарна инспекция забранєла хасновац воду аж и зоз студньох на цалих Дивчибарох медзи хторима и зоз студнї хтору хаснує Готел „Пепа”, бо вода нє була за хаснованє и за пице. У октобре 2013. року новини „Вечернє новости” писали же на Дивчибарох пренайдзена барз квалитетна жридлова вода хтору би могло такой пиц, а тельо єй єст же би з воду могла подмириц цали край. О два роки познєйше ознова медиї писали о тим же на Дивчибарох у студнї при Готелу „Пепа” пренайдзена вода одличного квалитету, богата з маґнезиюмом, и же такей квалитетней води нїґдзе у Сербиї нєт – твердзели фаховци Рударско-ґеолоґийного факултета з Беоґраду хтори тоту воду и випитовали. Лєм о два мешаци, точнєйше у децембре 2015. року, новини „Блиц” писали же нє було води на Дивчибарох, и же ше дзеци врацели дому скорей як плановане…
Тих дньох, лєм мешац после „нєславней” екскурзиї Новосадянох, точнєйше, 4. юния, Webtribune преноши вистку же на Дивчибарох пренайдзене жридло найлїковитшей води хтору Сербия ище нє мала.

НЄФОРМАЛНО

У Клинїчним центре Нового Саду, у нєформалней розгварки з єдну лїкарку хтора упутена до проблемох на дзепоєдних одпочивалїщох, (нє жадала же бизме єй спомли мено), дознаваме же дзепоєдни обєкти у Сербиї маю проблеми з воду, та аж и дижджовку хасную за помиванє. Нїкого нє мож обвинїц за дацо док ше тото нє докаже, а доказац дацо же то так, а нє иншак, барз чежко, окреме дзе людски интереси ище вше важнєйши од гоч яких Законох.