fbpx

Перши чаянки и танци вербаскей младежи

автор але 6. юлий 2017

Петро Бесерминї и Йоаким Кимо Сивч були предняки у граню на перших вербаских чаянкох и танцох. Од теди прешли велї роки, давно нє граю и нє наступаю, алє єдно сиґурне – охабели моцни шлїд у музики у Вербаше. Як перши Руснаци велїм отверали драгу у швеце рока и рокенрола.

Свойо здогадованя на музичну кариєру перши виприповедал Петро Бесерминї, а початки го вяжу за Руски Керестур дзе теди ходзел до Ґимназиї. Теди музична школа у Бечею отверала свойо оддзелєнє у валалє, алє Петро ше теди ище нє занїмал з музику. Бул заинтересовани за рукомет, и у нїм бул успишни. Медзитим, на нагварянє професора Варґи, хтори моцно верел до його таланту, Петро ше  заш лєм уписал до спомнутей школи. За нєполни рок упартого вежбаня, перше на клавиру з Владимиром Мученским, а вец и на ґитари, формовани тамбурови оркестер хтори предводзел Янко Олєяр.

– Ми, як перши школяре, седемнацрочни хлапци, наступели на школскей иґранки, на дочеку 1957. року. Нє мали зме нє знам яки репертоар, алє зме ше шицки барз вешелєли – памета нєшка седемдзешат седемрочни бачи Петро.

ПОПУЛАРНИ РАДИО ЛУКСЕМБУРҐ

Драга го потим одведла до школи до Панчева, дзе ше упознал зоз тамтейшима музичарами и вше баржей уходзел до швета музики.

– Уж сом теди полюбел музику, та сом предлужел грац зоз Панчевцами. Вони мали векши контакти зоз музичарами з Беоґраду, та лєгчейше доходзели до нотох. Слухали зме Радио Луксембурґ, єден записовал ноти, ми брали, преписовали, и так зме учели перши писнї – гвари Бесерминї, и толкує же ше аж познєйше зявели часописи зоз нотами, як цо то „Метроном за вас”, збирка популарних шлаґерох зоз радио програми, филмох и плочох, алє у нїм обявйовани и писнї з познатих фестивалох у Опатиї, Заґребе, Сплиту, Беоґрадскей яри…

Року 1961. Бесерминї ше враца до Вербасу и пошвидко постава член ґрупи „Те кила” у хторей грал и Йоаким Кимо Сивч.

НЄ ГРАЛИ ЗМЕ „НАРОДНЯКИ”

Кимо, як го велї познали, уж як стредньошколєц, а вец и на студийох, грал у даскелїх бендох. Перши рок бенд хтори настал у Вербаше бул  „Чарни бисери” у хторим єден час тиж грал.

– То бул ґимназийски бенд хтори ше аматерски занїмал з музику, баржей им то бул гоби. Вони грали рокенрол на иґранкох у локалу, гоч познєйше посцигли наисце досц добри квалитет. Я уж теди грал за пенєж у даскелїх бендох хтори зарабяли добри гонорари на иґранкох. Теди ме нє интересовала слава, алє баржей пенєж – щири Сивч.

На иґранкох хтори вон спомина було и до 300, 400 людзох. Вон и його бенд грали у готелу „Централ”, дзе шицки тоти сали були полни- полнючки з людзми хтори танцовали, шпивали и вешелєли ше.

 – Нїґда сом нє грал „народняки”. Грали зме углавним забавну музику, шлаґери, алє и тедишнї перши ґрупи рокенрола и забавней музики як „Црвени корали”, „Бєло дуґме”, „Енималси”, публика барз любела.

– Вше зме мали полну салу, и на чаянкох дзе приходзели младши, алє и на иґранкох хтори були за старшу публику – гвари Сивч.

У єдней ґрупи нашо актере грали з Ризничом: Ґитара – Петро Бесерминї, саксофон – Павло Ризнич, бас – Йоаким Сивч, буґни – Сретен Ґеранич, гармоника – Ґера, труба – Йосип Декович

У єдней ґрупи нашо актере грали з Ризничом: Ґитара – Петро Бесерминї, саксофон – Павло Ризнич, бас – Йоаким Сивч, буґни – Сретен Ґеранич, гармоника – Ґера, труба – Йосип Декович

Класични состав за тоту файту музики була ритем секция, ґитара, „дуйна линия” – труба, саксофон, кларинет и тромбон. Познєйше ту бул и контрабас, а вец го заменєли бас ґитара и гармоника хтору заш заменєли орґулї. Аж вец ше на сцени зявел синтисайзер.

Йоаким Сивч у даскелїх ґрупох грал контрабас, а вец купел єдну з перших бас ґитарох и змоцньовач. Вон єдини у Вербаше мал таки моцни и квалитетни змоцньовач за гевтот час, та по нїм достал и назвиско у бенду – „Бас кинґ”.

Бесерминї додава и тото же чаянки тирвали од седемнац годзин до дзешец годзин найдлужей, а памета же грали забавну музику, гити з фестивалох.

 – Були то гити зоз Сан Рема – Доменика Модуня „Воларе”, Андриана Челентана „Вентикватромила бачи”, писнї у буґи-вуґи стилу… Потим бенди грали у нєшкайшей червеней сали у готелу „Бачка”, дзе приходзели малженски пари, односно старша публика хтора любела слухац музику. Там ше грало дакус „чежши” композициї, були то якиш початки блуза и джеза, алє зме грали и Елвиса Прислия – толкує Бесерминї.

Бачи Петро ше оженєл 1969. року, алє предлужел грац по осемдзешати рок,и кед, як вон гвари, „качмарски стил” почал преовладовац, а йому ше тото нє пачело. У медзичаше бул перши спикер по руски на Радио Вербасу и шпивал у велїх шпивацких ґрупох и хорох у Вербаше, алє и Новим Садзе, зоз хторима знїмал студийски знїмки за Радио Нови Сад.

Ласло Ковач, продуцент Радио Нового Саду и Петро Бесерминї

Ласло Ковач, продуцент Радио Нового Саду и Петро Бесерминї

Йоаким Кимо Сивч свою любов ґу музики, алє и знанє пренєсол на сина, Мирослава Сивча, хтори бул член найпознатшей рускей рок ґрупи „Армитон”.

ОЦЕЦ ГО НЄ ДАЛ ДО ШКОЛИ

Петрови Бесерминьови на седемнац роки понукнуте же би ше уписал до стреднєй музичней школи. Витомир Бодянєц го  барз сцел пририхтовац и школовац у музичним напряме и гварел му же най пове  свойому оцови же достанє и стипендию, лєм най го да до музичней школи. Петров оцец на шицко тото кратко одповед же му „сина з таким занїманьом, до обисца нє треба!”

Так бачи Петро уписал електротехнїчну школу.

У БЕНДУ З РИЗНИЧОМ

Єдну з ґрупох у хторих грали Петро Бесерминї и Йоаким Сивч предводзел Павло Ризнич, син нашого визначного ґлумца и режисера Петра Ризнича Дядї. Тиж так, єден з водзацих у бенду бул и Йосип Декович, хтори познєйше пошол на дальше музичне школованє, а у тот час грал трубу у їх бендох, алє и у циркусу „Адриа”.

(Опатрене 109 раз, нєшка 1)