Чежко вицагнуц уложени пенєж

автор злк/але/дюв 15. юлий 2017
28 oberace

Малини постали наш бренд, а зоз нїм и нашо проблеми – хладзальнї полни з прешлорочнима урожаями, нови сцигую зоз Сербиї, тераз и зоз Войводини, а нєобрани малини пре високи наднїци препадаю.

Сезона малини и того року почина з проблемами – одкупна цена мала, а количества ше гормадза. Ґу продуковательом у Сербиї ше приключели и малинаре у Войводини. Вєшенї засадзени нови поля зоз малинами, а нови продукователє, одшмелєни зоз успишнима продуктами, обчековали вельо од малинох.

НОВИ ПРОДУКОВАТЕЛЄ МАЛИНОХ

Же проблеми, насампредз, зоз цену малини буду вельки, могло ше нагаднуц ище вєшенї, кед було ясне же ше малинарство як польопривредни конар, окрем у южней Сербиї, почало нагло шириц и у Войводини, дзе можлївосци за садзенє вельких поверхносцох вельо векши як у бреговитих крайох.

Малинаре котри маю дворочи або вецейрочни засади прешлого тижня почали оберац, алє по барз подлей цени, та велї и пущаю же би малина препадла, понеже ше нє виплаци по цени од 90 по 110 динари плациц оберачох. Други цо ше баржей знашли, малини анї нє вожели на одкупни места, алє их предавали на „мало” по пияцох на котрих мож вицагнуц кельо-тельо лєпши цену.

Прешлого року кед почало оберанє цена була 270 динари за килограм, а того року є вецей як дупло менша. Шицки котри засадзели малини наздаваю ше же ше цена поправи концом юлия, початком авґуста, та же ше враци голєм дацо од уложеного.

НАЙГОРШИ РОК ПОТЕРАЗ

У Коцуре тиж того року єст вельо нових малинарох, а преценює ше же єст коло 60 гольти под тоту польопривредну културу. Прешлого пондзелку почало робиц и єдно одкупне место.

Векшина коцурских малинарох котри посадзели малини о тидзень почню оберац, та ше наздаваю же ше и цена поправи и же ше им уда дацо заробиц.

Тоти искусни малинаре котри ше уж роками занїмаю зоз тоту културу гваря же було подли роки, алє таки як тот нє паметаю. Єден зоз перших у Коцуре котри почал робиц зоз малинами Мирко Штрбац Шпанац уж дзешати рок роби зоз малину и по його словох тот рок прешвечлїво найгорши.

Мирко Штрбац

Мирко Штрбац

– За тоти дзешец роки ше нє здогадуєм же цена малини була нїзша як 150 динари за килограм. Пред дзешец роками, кед сом засадзел першу малину цена була 200 дин, алє евро бул вельо менши и цена роботи була 100 до 120 динари на годзину. Того року цена роботи 170 дин. на годзину, а у Бачким Добрим Полю кед, почало одкупйованє цена була 90 динари за килограм. Окрем до Бачкого Доброго Поля, ношел сом и до Кули, ту до Коцура, алє сом ше трудзел же бим цо вецей предал по пияцом дзе мож вицагнуц лєпшу цену. По тот рок сом мал стаємного накупца, та сом ридко кеди ношел на откупне место, медзитим, того року ми тот накупец одказал, и гварел же му ше єдноставно нє виплаци робиц зоз малину – гвари Штрбац.

ОДКУПНЕ МЕСТО У КОЦУРЕ

Здруженє коцурских малинарох „Бачки малинаре” орґанизовали одкупне место у Коцуре, а початна цена по котрей ше малина одкупйовала була 110 динари за килограм.

– Затераз зме ше догварели зоз подприємством „Еликсир” и зоз подприємством „Тути фрути” котри була заинтересовани направиц одкупне место у Коцуре. Початна цена, нажаль, лєм 110 динари, алє ше наздаваме же цена почнє роснуц як сезона будзе исц ґу концу – заключел предсидатель Здруженя „Бачки малинаре” зоз Коцура Виктор Ґрешак.

Штрайк и протести малинарох зоз юга ше преселєли на сивер Сербиї, та ше штрайковало у Ракткову и Бачким Добрим Полю.

– Коцурски малинаре за тераз нє ишли орґанизовано на протести, алє було членох Здруженя котри були у Раткове, алє самостойно – гвари Виктор Ґрешак.

Виктор Ґрешак

Виктор Ґрешак

ПРОТЕСТИ У БАЧКИМ ДОБРИМ ПОЛЮ

Вецей як 150 продукователє малинох зоз Бачкого Доброго Поля, алє и велїх других местох зоз околїска, внєдзелю у центру валала протестовали пре одкупни цени малинох и тото цо ше зоз нїма случує. На протесту наглашене же малинаре глєдаю минималну одкупну цену голєм 200 динари, и лєпше и коректнєйше сотруднїцтво зоз хладзальнями и роботним целом хторе формовало министерство. Кед одкупна цена и далєй будзе 100 або 120 динари, тогорочни урожай годзен цалком препаднуц.

Боян Пеїч, предсидатель Здруженя малинарох „Бачкопольски малинаре” гвари же ше цена у тей хвильки вообще нє виплаци и толкує.

– За килограм малинох роботнїка мушиме плациц од 80 до 90 динари, а кед ше ґу тому дода други трошки, алє и трошки укладаня, будземе у вельким минусу. Додатни проблем и велька суша хтора тераз панує, бо малини треба каждодньово залївац, та нас лєм тото гориво кошта коло тисяч динари по гектару. Стан наисце нє мож витримац… Малини ше нє залїва, алє анї нє обера. Шицки продукователє ше боя же войду до ище векшого минусу кед предлужа укладац. Дацо ше муши пременїц – гвари Пеїч.

ПОТРЕБА ЗА НАДНЇЧАРАМИ

У Бачким Добрим Полю дньово потреби за людзми хтори буду оберац малину и до два и пол тисячи роботнїкох, а рахує ше же каждодньово на польох роби голєм тисяч роботнїки. Шицки тоти людзе тераз без роботи, а їх фамелиї без обчекованого заробку.

Милош Боґданович у своєй загради за хижу ма 30 ари малинох, та гвари же йому дакус лєгчейше. Заш лєм, на тей поверхоносци би могло робиц голєм 10 або 15 роботнїки, алє тераз нє роби нїхто. Обера лєм вон и хто може зоз його фамелиї.

– Же бизме були у плусу, мушиме наоберац барз вельо, алє то нє можеме без роботнїкох. Ми будземе оберац кельо зме годни, алє можеме максимално наоберац тону, тону и пол, а у тей сезони будзем мац голєм шейсц тони красней, узретей малини. Сцел сом того року уложиц до защити од слунка и каменцу, алє нє годзен сом. Патрим лєм же би сом врацел уложене – поносує ше Боґданович.

У Бачким Добрим Полю єст вецей як 150 гектари малини. Остатнї два роки продукованє малинох дожило експанзию и у тим валалє, та тераз вони творя значну часц вкупней войводянскей малини. Поля зоз малинами о тидзень буду цалком узрети и порихтани за оберанє, а кед ше нє прилапени вимоги малинарох, чкода на дньовим уровню будзе и до дзешец тисячи евра.

ВИВОЗ МАЛИНОХ

Сербия медзи найвекшима продукователями малинох у швеце. Рекордни рок бул 2015, кед випродуквани 100 тисячи тони малини, и то барз барз, доброго квалитету. Так, прешлого року приход держави од малинох бул 230 милиони долари, а од вивозу шицких овоцох, малини було 42 одсто. Прето велї застарани пре тот продукт, котри постал наш бренд, нажаль, и тот рок почал зоз проблемами.

protesti