Од шерпеньох по „Фентези”

автор але 20. юлий 2017
naslovna jak skapal 29 - Copy

Велї го познаю як музичара зоз ґрупи Армитон, алє то була лєм одскочна деска за нємирни животни габи по хторих го ношела музика. Мирослав Сивч бул композитор, аранжер, покус текстописатель, а нєшка є власнїк єдиного приватного радия у општини Вербас.

Музика му у ґенох. Його дїдо грал на ґитари и клавиру, оцец тиж на ґитари, бас ґитари и труби и бул єден з перших рок музичарох у Вербаше и околїску. И Мирославова мац барз крашнє шпива, а мацеров брат бубняр бенда „Рибля чорба” – Вицко Милатович. З єдним словом  – фамелия хтора жиє з музику, а свою приповедку Мирослав Сивч почина праве од стретнуца зоз Милатовичом и одходи на вельки концерти од хторих ше  „обрал” ище як хлапец, на дзешец роки.

– Теди „Рибля чорба” була сам верх рок музики, а я таки мали шедзел на бини коло бубняра на їх концертох. Додавал сом му палїчки и кока-колу. Упознал сом Бору, Баяґу… Я теди на нїх патрел як на даяки божества – щири Сивч.

ИНСТРУМЕНТИ БРАЛИ НА БОРҐ

Мирослав першу ґитару нашлїдзел од оца. Була барз стара, та ю полїпел зоз селотейпом и з лїпкачом, алє гвари же була барз добра же би у пальцох почувствовал музику. Грал на ґитари, буґнох, пробовал грац и на гушлї. Нє бул школовани музичар, алє Сивч мал природни слух и праве тот феномен же є нє школовани, а мал перфектни слух, одредзел його интересованє у живоце.

– Нє бул сом богзна яки ґитариста, анї сом нє мал амбициї у тим напряме. Од початку ме интересовало як настава тон, совершени тон. Цо шицко треба поробиц же биш достал тон, такт, строфу… Ґитара ми послужела же бим видумал даяку писню, викомпоновал дацо и же бим тото далєй пласовал – толкує вон.

Жажду за компонованьом одгаднул ище як дзецко. Никола Гайдук, познєйше бубняр у „Армитону”, жил даскельо хижи далєй од Мирослава. Вони двоме и ище єден пайташ формовали перши „бенд”. Грали на чим лєм могли, а перши буґни им були стари шерпенї и шицко подобне цо им було под руку. Вежбали у старей Гайдуковей видеотеки и тапочали приношиц перши власни инструменти, алє и „зберац” амбициї. Познєйше инструменти брали на борґ, половку заробеного пенєжу охабяли на бок за спомнуте, а половку укладали до власней опреми. Уж на штернац роки Мирослав Сивч почал ходзиц на „свирки” по готелох, дзе и зарабял. Гвари же часто у єдним бенду грал и там зарабял, а у другим грал музику по своїм смаку.

Чамо, Сивч, Аца, Гайдук и Рондо на єдней Керестурияди

Чамо, Сивч, Аца, Гайдук и Рондо на єдней Керестурияди

БАЯҐУ У КОНКУ СТРЕТАЛ

Живот их потим одведол по Ференца Ковача, продуцента Радио Нового Саду и тон майстра Яна Шаша. Мирослав толкує же их Ковач уведол до Студия М, першого студия у Новим Садзе. Перши знїманя и упознаванє зоз професийну опрему за знїманє, занавше охабело моцни шлїди на Мирославов живот.

–Теди у Студию М знїмали Баяґа, „Екатарина Велика” и ми ше з тима людзми стретали по конкох коло студия. То було нєвироятне дожице на мойо осемнац, дзеветнац роки – гвари Мирослав.

Пошвидко почина грац и зоз Славком Романом Рондом и Миколом Гайдуком, оформели бенд „Армитон” о хторим будзе слова у єдним з предлуженьох того фельтону.

МУЗИЧНИ ПРОДУЦЕНТ

Славко Роман Рондо и Мирослав Сивч предлужели продукцийну кариєру после „Армитону”. Скорейши познанства им оможлївели одходи до найлєпших продуцентох у Беоґрадзе, та сотрудзовали зоз Марком Коном, Срдяном зоз „Моби Дику”, а зоз тих сотруднїцтвох настала и писня за Весну Ґалиот, познатшу як „Ґала”, як и писня за Лидию Палурович „Kaд єдном одеш ти” з хтору наступела на Беовизиї. Тоти, и ище велї други познати писнї зоз естради зробели Славко Роман хтори подписує текст и Мирослав Сивч музику и аранжман.

– Рондо и я познатим шпивачом давали писнї задармо, лєм же бизме були подписани и же бизме вибили на верх естрадней сцени. Ми двоме, вец, формовали нову ґрупу, а за знїманя зме анґажовали шпивача, та нам так єден час шпивал басиста з ґрупи „Абсолутно романтично”.  Намагали зме ше же би студийни знїмок бул префектни, же бизме могли предац писнї. Дома, у Ронда, зме мали демо студио и кед зме перше там зняли, одходзели зме до Нового Саду. Так ше нас двоме зоз компонованьом занїмали скоро по 2006. рок – гвари Сивч.

У медзичаше Мирослав Сивч 2003. року почина пририхтовац папери и проєкт за отверанє свойого приватного радия и уж у 2004. року радио „Фентези” достал дошлєбодзенє и почина  робиц.

– Мал сом одредзену визию у глави. Цали простор дзе ше находзи радио наменски будовани за потреби радия. Було то досц шалєне уложиц телї пенєж до приватного радия, алє я так сцел. Нїґда сом нє достал нїяку помоц анї потримовку од локалней самоуправи, алє анї сом вельо нє глєдал… Єдноставно, шлїдзел сом свойо инстинкти – гвари Сивч и предлужує же сотрудзовал з Радио „Новости”, Радио „С”, а перше озбильнєйше понукнуце сцигло од „Накси” радия и тота сучасна идея о дзелєню маркетинґского простору  ше му попачела.

– Мрежа „Накси” медия барз велька, облапя 30 городи у цалей Сербиї и робя маректинґ за цали тот простор. На моїм радию ше тераз пласує реклами за найвекши сербски бренди, алє и шветово продукти. Я доставам процент од рекламох, а информациї, вистки, наяви збуваньох, локални ствари пласуєм тоти хтори я сцем – толкує Сивч.

Мирослав на тот способ вошол до круга найпознатшого радия у Сербиї. Обезпечел себе роботу хтору люби, алє ше обовязовал робиц барз вельо и досц ризиковац. Як и сам гвари, ситуация у радио-дифузиї чежка, алє зоз здружованьом до мрежи з найвекшима городами, осиґурал свойо место на радио габох и у швеце музики хтори занавше будзе и його швет.

БЕЗ МУЗИКИ – НЄ МОЖ

Мирослав гвари же у їх обисцу нєт просториї дзе радио нє грає. Окрем дньовей хижи, маю радио у кухнї, на дворе, у купальнї, у авту, та и под час того интервюа, цали час сциха грал радио. Гвари же кед ше дакеди случайно радио або музику загаши, такой реаґує. Иншак нє може. Музика ше шицким уцагла под скору…

ЧИСТА ПЕТИЦА

Раз Мирослав за клавир шеднул у школи и по слуху, препознаваюци ноти и скали хтори познал на ґитари, одгадовал и гранє на клавиру…

– Заграл сом теди єдну познату шпиванку од Битлсох. У тей хвильки до класи вошла учителька и зачудовала ше кед ме видзела, бо сом по теди мал тройку з музичного. Гоч сом бул музикални, бул сом барз ганьблїви. И теди сом счервенєл, алє сом од теди мал петичку з того предмета – памета Мирослав.

Осиґурал свойо место на радио габох

Осиґурал свойо место на радио габох

(Опатрене 198 раз, нєшка 1)