Ґереґи сладки, а сезона кваскава

автор сас 21. юлий 2017
DSC_0003

Дакеди ше ґереґи увожело лєм у маю и юнию, а вец сцигли нашо и увоз бул закончени. Тераз ше мишаю зоз нашима през цалу сезону и нє мож их розликовац, аж док ше их нє покоштує – нашо сладши, смачнєйши и драгши. Кед ше нє защици домашнє тарґовище, ґереґи зоз наших польох годни помали нєставац.

Того року нашо продукователє бостану нє видза вельки хасен, бо док порахую кельо уложели средства и труду, нє остава им вельо. Дакеди у Дюрдьове скоро кажде обисце мало ґереґи, а нєшка єст коло петнац продуковательох на коло трицецец ланцох. Остатнї двацец роки ридко хто звекшує поверхносц, углавним зменшую, або цалком преставаю садзиц бостан.

Тогорочни урожай ма добри квалитет, було вельо слунка и цепли днї, од яри, та, по тераз, влєце. У Дюрдьове, барз мало падало, та урожай ґереґиох и диньох, так повесц, преполовени.

ПЕРШИ ҐЕРЕҐИ ВШЕ МАЮ ДОБРУ ЦЕНУ

Цена бостану од початку сезони швидко пада. Перши ґереґи могло купиц такой на початку юлия, цена на мало була 60 динари, а на велько 30 динари по кили. Уж о тидзень, на мало 20 динари, а на велько 10 динари.

Динї на мало були и 100 динари, на велько 60 динари. Уж прешлого тижня була 40 динари на мало, а 20 динари на велько.

– Прешлого року на початку сезони ґереґи були 30 динари на мало, потим спадла на 25, та на 20 динари и ту ше затримали. Алє було дупло вецей ґереґи. Бостан того року нє залапели хороти, алє го очкодовала дзивина, окреме заяци и врани. Без огляду же зме го оградзели. Пре сушу ше скорей и закончи сезона, та, предвидзуєм же штредком авґуста бостану будзе конєц – гвари Златко Канюх котри зоз супругу Весну предлужує традицию продукциї бостану.

Ґереґи опрез хижи Златко вше предава з дзивчатми Марию и Ану

Ґереґи опрез хижи Златко вше предава з дзивчатми Марию и Ану

Канюхово ґереґи найвецей предаваю на велько, маю стаємни муштериї зоз цалей Войводини, а на мало предаваю опрез обисца и у Новим Садзе на Житней площи, бо там цена векша.

– Нашо накупци ґереґи купую од нас, алє вше частейше одходза куповац ґереґи до Сриму, бо су там туньши. Дзешка концом юния у центру Дюрдьова ґереґи ше почало предавац на велько, та знїжели цену и домашнїм ґереґом. Тиж так, у нас єст вше менєй продуковательох, а у Сриме вше вецей, там маю векши вибор и можу ше лєпше поєднац – гвари Златко Канюх.

Вон памета же ше ґереґи дакеди найвецей резало у септембре, пред дюрдьовским Кирбайом, алє продукция нательо напредовала же тераз сцигую уж у юлию.

Бостан режу и даскельо раз на дзень, алє годно ше случиц же и кед наплаца уложене до репроматериялу, роботу чежко годни наплациц. Бо, бостан може садзиц лєм гевтот хто порихтани пошвециц ше му двацец штири годзини и нєпреривно го допатрац. Алє, то нє мож наплациц каждого року. Єден рок лєпши, други горши, та кеди як прейду.

ЗМЕНШАЦ ПОВЕРХНОСЦ И ПРЕДАВАЦ ЛЄМ НА МАЛО

Желько Канюх зоз Дюрдьова уж коло три децениї у продукциї бостану и тераз зоз супругу Силвию и дзецми, предлужує тоту традицию садзеня. Нє маю розцагнуту систему за наводньованє и планує до того уложиц кед за таке найдзе рахунок. Алє, потераз им таке анї нє требало, бо бостан добре напредовал.

– Першираз зме того року залївали бостан. У хотарох дзе нам бостан три мешаци нє падал диждж, вельки проблем, и пре високи температури жем барз попукана. Тиж так, дижджи анї нє наявюю, та зме одлучели почац залївац. Нє знам чи им то поможе, бо наисце велька суша. Без води млади ґереґи буду помали напредовац, останю дробни и криви. Плоду єст вельо, дробнєйши су и сладки, а налєпши таки коло седемкилово – гвари Жалько Канюх.

Желькови барз помага дзивка Златка з котру часто предава ґереґи

Желькови барз помага дзивка Златка з котру часто предава ґереґи

Браца Канюхово, Златко и Желько, починаю роздумовац же ґереґи лєпше було предавац на мало. Найвироятнєйше нарок обидвоме зменшаю поверхносц под бостаном, а буду мац и менєй обовязки. Сцу розцагнуц и систему за наводньованє, предавац на вецей местох, нє буду мушиц мац накупцох и бриґи зоз нїма, а можебуц и заробок будзе векши. И, гваря, од роботи нє сцекаю.

РИДКО ХТО ДУМА ЖЕ БУДЗЕ ЛЄПШЕ

Дюрдьовски продукователє ше закладаю же би опрез каждого бостану було написане одкадз су, дзе су випродуковани, же би ше защицело ґеоґрафске походзенє. Медзитим, то просто нєможлїве, тарґовци, окреме на пияцу, виписую место одкадз думаю же ше найлєпше преда.

Дюрдьовчанє паметаю часи кед бостан вивожели по цалей бувшей Югославиї, окреме на проморє, и добре зарабяли. Тиж так, и тоти цо предавали накупцом на велько, добре преходзели. Вони приходзели з велькима камионами и одношели вельки количества. Тераз ше на морйо нє одвожа ґереґи, а накупци до Дюрдьова приходза на автох або камиончкох и купую вельо менши количества.

Продукователє котри предаваю свойо динї и ґереґи найдалєй одходза до Нового Саду. Там, на пияцу або на обточних местох, понукаю свойо продукти по вельо векшей цени.

Пре нєстабилни стан велї продукователє споминаю же вше частейше роздумую пестовац лєм житарки, алє медзи нїма єст и тих котри полюбели бостан и садза го пре традицию. Накупци часто уценюю и одкупюю од гевтих котри им спуща цену и споминаю же гориво драге а бостан треба одвесц далєко, алє нє споминаю же маю динар на динар заробку и то без роботи на полю, укладаньох и ризику.

У продукциї бостану позитивне же ше з нього найшвидше достанє пенєж бо ше з роботу почина у фебруару, а о штири мешаци уж мож заробиц. Дакеди вецей дакеди менєй, алє ше голєм достнє пенєж.

РОБОТУ У БОСТАНУ НЄ МОЖ НАПЛАЦИЦ

До ланца бостану треба уложиц коло тисяч евра, ту ше нє рахує роботу продуковательох. Того року ше обчекує коло ваґон ґереґи по ланцу, и виходзи же заробок тристо евра. Так, за штиромешачну каждодоньову роботу, од роботи у пластенїку по резанє, достанє ше коло седем тисячи динари на мешац. Продукователь у сезони роби и по петнац годзини.

Барз нєподзековно раховац заробок наших польопривреднїкох, гоч того року рахунок досц прости – заробок нє будзе вельки.