Лєм ми таблет и телефон нє бер!

автор фес 23. юлий 2017
DSC_0015

Дзеци ше нєшка барз лєгко звикню на ТВ, т.є. шицки тоти комуникациї за хтори фаховци гваря же су у єдним напряме. Нє муша нїч робиц, нє муша роздумовац, лєм патриц, а то „бависка” часу у хторим жиєме, и нє мож их обкеровац. Но, тото прецо ше треба застарац то праве тота дзецинска „навязаносц” на спомнути медиї кед дзеци траца интересованє за каждодньову интеракцию з особами коло себе. Вше менєй бешедую.

Часто ше случує же родичи хтори глєдаю помоц од фаховцох ше цеша у тим же їх дзеци знаю барз вельо функциї на таблету и телефону, и ту наисце нєт цо повесц. Алє кед ше тому истому дзецку постави єдноставни питаня, одвити часто виостаню.

Фаховци гваря – дзеци уча язик по моделу, а тот модел у вчасним дзецинстве – родичи. Вони з дзецком бешедую и док их превиваю, кармя, купаю… Так ше при дзецку явя потреба за комуникацию и ту улога родичох барз важна. Медзитим, нєшка жиєме вельо швидше як дакеди, родичи свойо обовязки на роботи пробую присподобиц фамелиї и нє раз нєсвидомо пущаю дзецом телефони и таблети же би их на тот способ змирели, або ше и вони сами одпочинули.

И воспитачки и учительки обачели же з рока на рок дзеци маю вше худобнєйши фонд словох, у школи су вше слабши з язика, поставаю асоциялни… З родичами пробую найсц заєднїцки язик, совитую им цо маю робиц, алє кед ше дзецом тота файта забави забранї, реаґую барз бурно.

ЗНАЮ ШИЦКИ БАВИСКА, ЛЄМ НЄ ЗНАЮ ЯК ИМ МЕНО

DSC_0037По думаню фаховцох сучасна технолоґия може мац неґативни уплїв на бешеду дзецка, и вообще на його розвой. Прето ше вше частейше апелує на родичох же би тото мали на розуме и провадзели цо їх дзеци робя, цо патра и як то длуго тирва.

Живот без модерней технолоґиї нєшка нє мож задумац. Вона нам олєгчує же бизме раз-два дошли до потребних информацийох, маме швидку и єдноставну комуникацию, окреме на роботи. Медзитим, кед ше таки способ комуникациї пренєше на шицки сеґменти живота, окреме на наймладших, фаховци спозорюю же вец мож повесц же то аж и злохаснованє сучасних средствох технолоґиї.

Добре знаме же дзеци найволя шицко цо виртуалне (рисовани филми, видео бависка, анимировани музични споти, реклами…) нїч то нє нове. Алє тото цо ше дзецом „сервира”, односно пласує, и чи дзеци вообще дозрети за таке, а нє треба занєдзбац и час хтори вони препровадзую при такей файти забави, то тото о чим одроснути муша нєпреривно мац на розуме. А чом то таке барз важне, перше дознаваме од Татяни Полдруги,  учительки у ОШ „Светозар Милетич” у Вербаше.

 – Бешеда школярох вше горша, и то наисце з рока на рок  вше обачлївше. Мойо колеґинї и я то обачуєме такой на початку школского рока, окреме кед примаме нови ґенерациї. Фонд словох при дзецох барз худобни, велї слова хтори би ше подрозумйовало же би их дзеци требали знац на тим возросту, нє знаю и нє вигваряю их так як би требало, а за велї анї нє знаю цо вони знача. З єдним словом – култура бешеди на вше нїзшим уровню. Шицко то верим и резултат живота у хторим нєшка жиєме, та и тото же ше з дзецми, дома, нє досц роби, нє досц бешедує – гвари Полдругова и надпомина же у школох дакеди нє було окреме визначене „збогацоваванє словнїка”, бо то була часц уткана до настави, а тераз ше визначує як цошка цо дополнї наставни годзини з язика, и то добре, алє нє барз добре же дзеци за кнїжки вше менєй заинтересовани.

 – Дзеци нє маю културу читаня кнїжкох и то вше векши проблем. Телефони и таблети им на першим месце, а кед треба дацо пречитац, тото уж чежше идзе и попри нашого прешвечованя, нагваряня, анимированя… Дзеци читаю добре даєден текст лєм теди, кед го и дома пречитаю и кед им ми розкажеме, алє кед першираз у школи читаю нєпознати текст, то им вельки проблем – заключує учителька.

БЕШЕДУ ТРЕБА ПРОВАДЗИЦ ОДМАЛЮЧКА

Медийно актуализована приповедка хтора ше занїма з неґативним уплївом средствох мултимедийней комуникациї на вчасни розвой дзецох, окреме на розвой бешеди, порушана у предшколских установох и школох, а окреме фахових установох до хторих родичи приводза дзеци кед ше утвердзи же цошка нє у шоре. Тим фаховцох єдинствени у тим же од векшини родичох достава податок же дзецку у барз вчасним возросту приказовани рисовани филми, часто и на странским язику. Така вчасна стимулация, гваря фаховци, нє барз добра и годна мац пошлїдки. Дакеди ше случи и процивне, же дзецко при ТВ почнє розвивац бешеду, воно зна повториц комплетни диялоґи своїх „юнакох”, алє у нєпримереней ситуациї. За таку бешеду фаховци гваря же є нєфункционална, т. є. же нє ма функцию комуникациї.

Норми у розвою бешеди постоя и вони подзелєни по фазох. Динамика бешедно язичного розвою при каждому дзецку индивидуална, и завиши од вецей факторох, алє хтори то знаки цо указую на проблем и на нє досц добру розвиту бешеду при дзецох? Чи кажде пожнєнє бешеди при наймладших дзецох и проблем? У Розвойним совитовалїщу гваря же нє, и же одступаня од язичних нормох постоя, алє вони нє шму буц вельки. Вельки одступаня – сиґнал родичом же би поглєдали помоц. Тото цо тиж важне пред тим як дзецко почнє бешедовац, то ґестикулация хтору дзецко розвива як єдну файту нєвербалней комуникациї з околину. Дзеци махаю з руками, посилаю поцилунки, и то знак же шицко ушоре кед дзецко ма медзи 9 и 12 мешаци.

Зинаида Боснич

Зинаида Боснич

У Розвойним совитовалїщу у Новим Садзе, лоґопед, др Зинаида Боснич надпомина же читанє приповедкох барз помага при збогацованю словнїка.

 – Сликовнїци и кнїжки би требали буц присподобени возросту дзецка же би их могли розумиц и верим же то велїм познате, но тото цо би требало робиц кед родичи обача же им дзеци маю проблеми з читаньом и з бешеду, то же им муша поставяц питаня. Лєм кед ше их випитує, лєм теди ше дзеци стимулує же би реаґовали и одвитовали.  Родичи би требали вимагац од дзецох же би им пояшнєли тото цо им сцели повесц – гвари лоґопедка и визначує же дзецом треба дац нагоду же би сами дошли до одвитох. На дзецински питаня, родичи би требали тиж одвитовац з питаньом „цо ти о тим думаш?” На тот способ ше попри розвою бешеди порушує и процес розвою думаня.

Дзеци треба слухац и мац сцерпеня окреме кед починаю бешедовац и формовац перши виреченя. Познєйше им треба дац вецей часу же би виражели тото цо жадаю повесц – гвари Босничова.

„ТУНЯ ЖЕНА” ЗА ЧУВАНЄ ДЗЕЦОХ ЗНА БУЦ БАРЗ ДРАГА

Тим у совитовалїщу у Новим Садзе дзе вєдно робя лоґопед, психолоґ и педаґоґ, єдинствени же за розвой бешеди барз важне слухац. Дзецко слуха коло себе, учи нови слова и гласи, и прето важне понукнуц му добри и ясни модел. Кед даєдни дзеци почню познєйше бешедовац, або слабо бешедую, родичи би требали реаґовац (вируциц дудли, огранїчиц час хтори хтори препровадзую при ТВ, або компютеру, таблету…)  Нажаль, велїм родичом праве ТВ и видео бависка – „туня жена за чуванє”, но нє роздумую же нєприсподобени емисиї ґу возросту їх дзецох нє подпоможу розвой бешеди и язика. Скорей годно буц наспак.

 – Медиї указали же су високоризични фактор за розвой бешеди и язика, окреме кед дзецко патри ТВ на возросту медзи першим и трецим роком, праве теди кед ше бешеда при дзецох найинтензивнєйше розвива. Пошлїдки од того же дзеци длуго опрез ТВ таки же нє почнє на час бешедовац, або познєйше як би требало, селективно слуха, ма худобни словнїк, розвива специфичну файту справованя як цо пребарз велька моторна активносц, нє може затримац увагу и нє ма розвиту социялну интеракцию. Прето би родичи требали мац на розуме же гоч  цо робя вєдно з дзецми,  вше муша и бешедовац. Нє важне кельо часу су з дзецми, алє тот час муши буц квалитетно виполнєти – твердзи лоґопедка. 

 – Дзеци любя кед им патриме до оч, а окреме кед почувствую же нас наисце интересує тото цо вєдно з нїма робиме – гвари дохторка и надпомина же би родичи нє требали на розмазовацо бешедовац своїм дзецом, бо дзеци од нїх уча и так исто починаю бешедовац. Кед ше бебом „тепа”, або и ґу старшим дзецом так оздзива, вони збунєти. Босничова прешвечена же емоциї мож виражиц и на други способ окрем тепаня, (з дотиком, виразом твари, з фарбу гласа… и требало би спозориц и други члени фамелиї же би так з наймладшима дзецми нє бешедовали – гвари вона.

Шведкове зме часу у хторим средства комуникациї вше сучаснєйши, а медзилюдска комуникация, гевта права, вше худобнєйша. Нє раз ше случи же нам ше родитель похвалї як му дзецко зна шицки функциї на телефону, алє кед ше му опитаме просте – як му мено, воно цихо. Нїхто нє сце, и нє треба, же би му дзецко постало жертва такого часу – заключує  наша собешеднїца.

Ознова зме на початку и на тим же на родичох, и з тей нагоди, нє лєгки задаток. Попри шицкого цо маю, требали би найсц часу, и гоч лєм кус, бавиц ше зоз своїма дзецми, приповедац им, учиц дзепоєдни схопносци, радовац ше їх успиху. Тих кус векших провадзиц, цо робя, як ше бавя и цо патра. Тоти цо през тото уж прешли добре знаю же кед родичи нєшка дацо препуща, вихабя, чежко же исте познєйше годни надополнїц.

РОДИЧИ НЄ ВШЕ СОТРУДЗУЮ

 – У предшколских установох нєшка маме лоґопедох, алє у школох нє. Прето на нас, учителькох, стої же бизме уж перпших дньох, накадзи дзеци пошедаю до лавкох, з каждим окреме бешедовали и видзели чи при даєдному єст даяки проблеми з бешеду, вигваряньом… Кед єст, поволуєме родичох, бешедуєме з нїма и упутюєме до лоґопеда у даєдней здравственей установи. Но, мушим повесц же то нє вше пойдзе тай як ми задумали. Родичи, окрем же су завжати з роботу, нє шицки сцу сотрудзовац, а дзепоєдни думаю же то анї можебуц нє таки вельки проблем. А добре познате же ґу фаховцом, окреме лоґопедом нєт того же пойдзеце до ньго вчас, алє запожнїц мож ище як – гвари Полдругова.

image-0-02-05-158440adf2f40e4f2b518fac963c7f82971d52b235c12be73bd2c5e2ed946d6e-V