Хто будзе, кед нє ми

автор маф 23. юлий 2017
NASLOVNA RUSKOVOSKI

Александра Русковски зоз Руского Керестура, того року побиднїца за найкрасши  дзивоцки глас на Фестивалу рускей култури „Червена ружа”, хтора була того року отримана по 56-раз. Стилизована дзивоцка лада и кошарка зоз червенима ружами остали у Руским Керестуре.

Тото припознанє младим отвера широки дзвери до швета рускей музики, цо вше мало вельке значенє, а чи так и нєшка, питаме ше Александри.

 – Мило ми барз же сом достала кошарку и гоч ме нєсподзивало вельо ми значи. Часто сом себе нє верела же добре шпивам, та ми тота награда принєсла и самодовириє же заш лєм вредзи и далєй наступац, понеже сом ше и тераз ламала чи ше приявиц чи нє – толкує Русковскова, хторей то бул други наступ на „Ружи”.

– Шпивала сом шпиванку „Най живот идзе”, шпивала ю Саня Полдруги. Глєдала сом дакус веселшу шпиванку, иншаку як першираз, бо ше ми видзело же будзем сиґурнєйша. Преслуховала сом и на Ют-юбу, а и Мирко Преґун ме порадзел же ми тота будзе найбаржей лєжац, и випадло як найлєпше. Я волїм веселши писнї, бо допринєшу лєпшому розположеню, а думам же так и велї други млади чувствую – приповеда нам Александра.

ОДМАЛЮЧКА ЛЮБИ МУЗИКУ

Александра млада дзивка, закончела други рок у Школи за дизайн „Боґдан Шупут”, напрям ґрафични дизайнер у Новим Садзе. Но, як гвари, одмалючка любела музику и танєц, та є и нєшка член керестурского Дома култури.

– Уж вецей як дзевец роки танцуєм у фолклорней секциї, а шпивам и у Дзивоцкей ґрупи. Одкеди жиєм у Николаєвским школярским доме у Новим Садзе, там сом ше опробовала и у етно-шпиваню хторе ше ми барз попачело. Влонї зме мали барз добри наступ на Домияди. Видзи ше ми же би и ми у Керестуре могли шпивац на таки стародавни способ  – роздумує Сашка.

ГРАЄ НА КЛАВИРУ И НА ҐИТАРИ

Же ю одмалючка прицаговала музика шведочи и успишнє закончена Основна музична школа у Кули, напрям клавир, а нєшка Сашка грає и на ґитари, та наступала и на наших младежских манифестацийох.

– Од музичней школи сом добра пайташка зоз Марину Роман, та ме вона заинтересовала научиц грац и на ґитари. Гоч маме розлични музични смаки добре зме ше зложели и як дует на ґитарох зоз шпиваньом наступели зме пред даскельо роками на „Дньовки” и на Журки на базену „Пакт он”. Там будземе участвовац и того лєта, а вироятнє ше и на „Дньовку” ознова приявиме.

Александра як и векшина младих приватно слуха рижни файти музичних жанрох, но, як визначує, то шицко лєм квалитетна музика.

– Найволїм слухац рок, метал музику, барз любим и класичну музику, а тиж и джез, блуз. Мнє тиж мила и наша руска народна музика. Барз ми жаль же ше у Керестуре вше менєй млади за ню интересую, а анї нє змагаю за найкрасши глас. Вше менєй младих єст и у публики, та можебудз би гоч як затримац и забавни композициї на „Ружи”, цо би кельо-тельо затримало младих. Но, я особнє думам же маме барз красну и музику, и културу вообще, и же ю треба чувац и пестовац. Кед то нє будземе ми, млади, хто други будзе – пита ше Сашка.

Попри єй спомнутих притокох ґу музики, танцу, Сашка прихильна и ґу другим уметнїцким конаром, а єден з нїх и рисованє, прецо ше и опредзелєла за свой будуци фах ґрафичного дизайнера.

– Барз ше ми пачи тот фах, видзим же єст вельо можлївосци за роботу, а єдного дня бим любела дизайновац и преламовац часописи, як цо и наш МАК – виволала нам Александра хтора праве у тим нашим часопису дава свойо доприношенє и з авторскима текстами.

– Кед сом була у Основней школи у Керестуре, редакторка МАК-у,  Мая Зазулякова нас заинтересовала за писанє у новинарскей секциї. Так сом почала сотрудзовац у тим часопису и писац свойо упечатки о рижних концертох, о музики, репортажу зоз ексурзиї.

Александра шицко спомнуте пестує у своїм шлєбодним чаше, а окрем того барз люби читац кнїжки, полюбела и фитнес, барз ужива и у природи, у животиньох и подобне. Сподзиваме ше, а то и сама потвердзела, же свойо притоки и надалєй будзе даровац и своєй рускей заєднїци.      

Побиднїки - Александра и Марко Буила

Побиднїки – Александра и Марко Буила